Справа № 121/9599/12
Справа № 121/9599/12
НОМЕР_2/119/117/13
22 січня 2013 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим
у складі : головуючого судді - Бистрякової Д. С.,
при секретарі -Аніщенко О.В.,
за участю представника позивача -ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Комунального підприємства „Феодосійське міжміське Бюро реєстрації та технічної інвентаризації про зобов'язання не чинити перешкод у прийняті спадщини і проведені інвентаризації, про зобов'язання надати приватному нотаріусу Витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, -
ОСОБА_2 звернулася до суду із позовними вимогами до ОСОБА_3, ОСОБА_4, КП ФМ БРТІ про зобов'язання ОСОБА_3, ОСОБА_4 не чинити перешкод у прийняті спадщини і проведені інвентаризації будинку НОМЕР_1, у тому числі і квартири НОМЕР_2, яка складає 49/100 частки домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1, про зобов'язання КП ФМ БРТІ надати нотаріусу Витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, частка якого належала ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, спадкоємцем якою є позивачка.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що ОСОБА_5, на підставі договору купівлі-продажу від 15.10.1991 року, була власником 49/100 частки домоволодіння АДРЕСА_1. Рішенням виконавчого комітету Щебетівської селищної ради, м. Феодосії від 20.07.2007 року № 425 домоволодінню АДРЕСА_1 було привласнено адресу: АДРЕСА_1, квартира НОМЕР_3. Зазначене рішення є не конкретним, тому що стосується лише 49/100 частки, яка належала ОСОБА_5. Рішенням 14 сесії 22 скликання Щебетівської селищної ради, м. Феодосії від 27.11.1997 року № 125 ОСОБА_5 передано у власність земельну ділянку, площею 0,08 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_5, яка була матір'ю позивачки, померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті матері позивачка звернулася до нотаріусу із заявою про прийняття спадщини, у зв'язку з чим, нотаріус надіслав запит до КП ФМ БРТІ про надання Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, будинок НОМЕР_1, частка якого належала ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, спадкоємцем якою є позивачка. КП ФМ БРТІ відмовився надати зазначений Витяг, посилаючись на неможливість проведення інвентаризації домоволодіння АДРЕСА_1, оскільки відповідачі відмовляються укласти договір про проведення інвентаризації. На прохання позивачки, відповідачі також відмовилися укладати зазначений договір.
У судовому засіданні представник поповича позов підтримав, та надав пояснення відповідні змісту позовної заяви. Крім того, пояснив, що зобов'язання КП ФМ БРТІ надати інвентарну справу на домоволодіння АДРЕСА_1 не є позовною вимогою, а є заявою про забезпечення доказів, а саме про необхідність надати інвентарну справу для огляду суду.
Представник відповідача -КП ФМ БРТІ, який діє на підставі належним чином засвідченої довіреності, позовні вимоги не визнав та пояснив, що позивач не має право вимагати від КП ФМ БРТІ надання нотаріусу Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, без проведення інвентаризації зазначеного будинку. Право власності саме на квартиру НОМЕР_3 по АДРЕСА_1 не зареєстровано. З 1991 року по теперішній час за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на 49/100 частки домоволодіння АДРЕСА_1, у зв'язку з чим, договір про проведення інвентаризації необхідно укласти зі всіма співвласниками, що неможливо оскільки відповідачі відмовляються укласти зазначений договір, не надають доступу до належного їм приміщення. КП ФМ БРТІ не має можливості понудити відповідачів укласти з ним договір про проведення інвентаризації. Враховуюче те, що за ОСОБА_5 зареєстроване право власності на 49/100 частки домоволодіння, для надання зазначеного Витягу необхідно провести оцінку цілого домоволодіння.
Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали даної справи, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає установленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що право власності на 49/100 частки домоволодіння АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 15.10.1991 року, зареєстровано за ОСОБА_5 Право власності на квартиру НОМЕР_2 у будинку АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 по ј частки за кожним відповідно (а.с. 46). ОСОБА_5, яка була матір'ю позивачки, про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 14.05.1968 року (а.с. 8), померла ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить свідоцтво про смерть серія НОМЕР_5 від 05.12.2011 року (а.с. 9). Після смерті матері позивачка звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, у зв'язку з чим, нотаріус надіслав запит від 07.06.2012 року № 64/02-14 до КП ФМ БРТІ про надання Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, будинок НОМЕР_1, частка якого належала ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, спадкоємцем якою є позивачка (а.с. 13). КП ФМ БРТІ відмовилося надати зазначений Витяг, посилаючись на неможливість проведення інвентаризації домоволодіння АДРЕСА_1, оскільки відсутні заяви усіх співвласників про проведення інвентаризації (а.с. 14).
Згідно з ст. 627 ЦК України, відповідно до статі 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до п.п.3.1, 10 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Держбудівництва від 24.05.2001 року № 127, роботи щодо інвентаризації виконуються за заявою і в присутності всіх заявників (власників)
Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно з п.1 с.15 ЦК України «кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадках його порушення, непризнання або оспорювання».
Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків на інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог статті 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін.
Відповідно до ч.5 ст.319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Згідно із ч.1, 2 ст.13 ЦК України цивільні права особа здійснює в межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійснені своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.
Відповідно до ч.2 ст.14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язком для неї.
Враховуюче наведене, суд вважає, що звернення з заявою про проведення інвентаризації є право відповідачів, а не обов'язком, і що вони не може бути примушені до дій, вчинення яких не є обов'язком для них. Відмова відповідачів звернутися з заявою про проведення інвентаризації, укласти відповідний договір не є створенням власнику житла перешкод у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майном у розумінні ст.391 ЦК України.
Враховуюче наведене, та те, що обраний позивачем спосіб захисту права не відповідає вимогам ст.16 ЦК України, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог про зобов'язання відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 не чинити перешкод у прийняті спадщини і проведені інвентаризації будинку НОМЕР_1, у тому числі і квартири НОМЕР_2, яка складає 49/100 частки домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1.
Також, враховуючи неможливість проведення інвентаризації лише 49/100 частки, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_5, неможливість надати без проведення інвентаризації Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги позивача про зобов'язання КП ФМ БРТІ надати нотаріусу Витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, будинок НОМЕР_1, частка якого належала ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, спадкоємцем якою є позивачка, не обґрунтовані, не засновані на законі, а тому не підлягають задоволенню.
У судовому засіданні 22.01.2013 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення, повний текст рішення виготовлений 27.01.2013 року.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 15, 16, 391, 627 ЦК України, ст.ст.3,4,10,11,15,209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Комунального підприємства „Феодосійське міжміське Бюро реєстрації та технічної інвентаризації про зобов'язання не чинити перешкод у прийняті спадщини і проведені інвентаризації, про зобов'язання надати приватному нотаріусу Витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крім через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя