Справа № 118/8556/12
25.01.2013 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді - Берберова Д.М.,
при секретарі - Аблаєві С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Добрівської сільської ради Сімферопольського району АР Крим до ОСОБА_1, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Добрівська сільська рада Сімферопольського району АР Крим, в особі свого постійно діючого представницького органу - виконавчого комітету, звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням розташованим за адресою: АДРЕСА_1. Позовні вимоги мотивовані тим, що гуртожиток, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у комунальної власності Територіальної громади Добрівської сільської ради. Відповідач зареєстрований у кімнаті НОМЕР_1 зазначеного гуртожитку, проте тривалий час там не проживає.
У судове засідання представник позивача не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явились, повідомлявся за місцем реєстрації, причини неявки суду не повідомив.
Таким чином, відповідач вважається повідомленим про день та час судового засідання належним чином, та відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України суд розглядає справу на підставі наявних у ній даних чи доказів ( постановляє заочне рішення).
Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги про визнання відповідача таким, що втратив право на користування жилим приміщенням підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до частини 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
З матеріалів справи вбачається, будівля, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, є гуртожитком та перебуває у комунальної власності позивача.
В зазначеному гуртожитку згідно з даними будинкової книги зареєстрований ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до підтверджень, що містяться у матеріалах справи, ОСОБА_1 не проживає у кімнаті НОМЕР_1 зазначеного вище гуртожитку більше 7 років.
Згідно з частиною 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з положеннями ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Відповідно до вимог частини 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право.
Частиною 3 цієї ж статті також передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 3 Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що реєстрація це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
Частиною 1 ст. 7 цього ж Закону передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Отже, реєстрація відповідача в належному позивачу будинку є лише офіційним документальним підтвердженням місця його проживання, а її припинення за рішенням суду можливе лише у разі втрати відповідачем права на користування цім жилим приміщенням.
За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати.
На підставі наведеного, керуючись статтями 10, 11, 60, 209, 212-215, 218, 224, 225 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Виконавчого комітету Добрівської сільської ради Сімферопольського району АР Крим до ОСОБА_1, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Виконавчого комітету Добрівської сільської ради Сімферопольського району АР Крим судовий збір у розмірі 107 гривень 30 копійок.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяті днів після проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя