Справа № 119/2415/12
Провадження № 1-кп/117/1/13
25 січня 2013 року смт. Совєтський АР Крим
Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Дмитрієва Т.М.
при секретарі - Менусмановій А.К.
за участю: прокурора - Архірєєва Д.С.
захисника - ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні у смт. Совєтський Совєтського району АР Крим кримінальне провадження № 1201213037000008 за обвинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Зибини Білогірського району Автономної Республіки Крим, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 22, не працюючого, маючого середню освіту, неодруженого, не судимого, громадянина України
у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України,
ОСОБА_2 16 жовтня 2012 року приблизно о 15 годині, знаходячись біля магазину «Кроха», який розташований по вул. О. Матросова в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим, у ході сварки з громадянином ОСОБА_3, не передбачивши настання тяжких наслідків для життя та здоров'я останнього, хоча повинен і міг би передбачити його падіння і настання від цього суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті ОСОБА_3, правою рукою наніс удар в область груди ОСОБА_3, від чого він втратив рівновагу та впав на асфальтобетонне покриття, вдарившись при цьому головою об нього, у зв'язку з чим отримав черепно-мозкову травму з переломом кісток зводу і основи черепу та ушибом головного мозку, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у скоєні вказаного злочину визнав повністю та показав, що 16 жовтня 2012 року приблизно о 14 годині він разом із своїми дітьми знаходився у кафе «Ласточка», яке розташоване по вулиці О.Матросова в смт. Совєтський Совєтського району АР Крим. Через деякий час він разом із знайомим ОСОБА_4 вийшов на вулицю, де до них підійшов незнайомий йому чоловік - ОСОБА_3, який був в стані алкогольного сп'яніння та почав виражатися на адресу ОСОБА_4 нецензурною лайкою та декілька разів намагався його вдарити, у зв'язку з чим він був вимушений зробити йому зауваження та попросив заспокоїтись. Проте незнайомий чоловік почав і його оскорбляти нецензурною лайкою та кидатись на нього. ОСОБА_2 одразу зайшов до кафе, забрав своїх дітей та направився до комп'ютерного залу, де і пробув до 15 годин. Коли повертався, знов зустрів ОСОБА_3, який продовжував його оскорбляти та погрожувати. Біля магазину «Кроха», який розташований по вул. О. Матросова, ОСОБА_3 почав чіплятися до ОСОБА_2 та перегородив йому дорогу, у зв'язку з чим останній правою рукою наніс удар в область груди ОСОБА_3, від чого він втратив рівновагу та впав на асфальтобетонне покриття, вдарившись при цьому головою, а ОСОБА_2 пішов далі, але його окриками повернули дві дівчини. Коли він повернувся, то побачив ОСОБА_3 непритомним, із вуха у нього йшла кров, але він дихав. ОСОБА_2 попросив у дівчат телефон та викликав швидку допомогу, після чого дочекався лікарів та допоміг їм при наданні первинної допомоги.
Показання обвинуваченого ОСОБА_2 відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються, у зв'язку з цим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, з урахуванням думки підсудного, який ознайомлений з порядком оскарження вироку, а також думки прокурора та захисника, вважає недоцільним дослідження доказів по справі, які не оспорюються, та находить можливим обмежитися допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого.
Суд приходе до висновку про доведеність вини обвинуваченого та вважає, що його дії органами досудового слідства правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 119 КК України як вбивство, вчинене через необережність.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він не судимий, має постійне місце проживання, за місцем якого характеризується позитивно, знаходиться у фактичних шлюбних стосунках, виховує дитину, не працює, не стоїть на обліку у лікарів нарколога та психіатра (л.д. 111-114).
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття та надання обвинуваченим допомоги ОСОБА_3 безпосередньо після вчинення злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Призначаючи обвинуваченому міру кримінального покарання, суд, згідно із ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, характер та обставини скоєного злочину, наявність обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, вважає необхідним та достатнім для його виправлення призначити покарання в межах, встановлених санкцією ч. 1 ст. 119 КК України.
Разом з цим, враховуючи те, що обвинувачений раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, характеризується позитивно, у скоєному щиро кається та безпосередньо після вчинення злочину надав допомогу ОСОБА_3, а також враховуючи думку потерпілої, яка в адресованій до суду заяві вказала, що претензій матеріального або морального характеру не має і просить не позбавляти ОСОБА_2 волі, а також думку прокурора, який просив застосувати до обвинуваченого ст. 75 КК України, та ту обставину, що згідно з ч. 2 ст. 50 КК України ціллю покарання є не тільки кара, але і виправлення, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_2 без відбування покарання та вважає можливим звільнити його на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням, поклав на нього обов'язки, передбачені ст. 76 вказаного Кодексу.
Заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування не застосовувалися.
Прокурором на захист інтересів держави в особі районного фінансового управління Совєтської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2 кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 у розмірі 2966 гривень 97 копійок.
Вирішуючи питання про заявлений цивільний позов в порядку ст. 129 КПК України, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню виходячи з того, що потерпілий ОСОБА_3 з 17 жовтня по ІНФОРМАЦІЯ_2 знаходився у хірургічному відділенні Совєтського РТМО та на його лікування були витрачені кошти у розмірі 2966 гривень 97 копійок, що підтверджується відповідною довідкою Совєтського РТМО.
Відповідно до вимог ч. 2 та ч. 3 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, а якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Речових доказів по справі не має.
Судових витрат по справі не має.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним у скоєні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 119 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотири) років обмеження волі.
Згідно із ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням строком на 3 (три) роки, якщо протягом випробувального строку він не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього зобов'язання.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Початок строку відбування покарання - з 25 січня 2013 року.
Цивільний позов прокурора, який звернувся на захист інтересів держави в особі районного фінансового управління Совєтської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим про стягнення з ОСОБА_2 коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 у розмірі 2966 гривень 97 копійок задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь районного фінансового управління Совєтської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим (97200, АР Крим, Совєтський район, смт. Совєтський, вул. 30 років Перемоги, 15, б/р № 31412544700290 в ГУ ДКСУ в АРК ОКПО 37590738 МФО 824026 місцевий бюджет Совєтського району Код 24060300) витрати на стаціонарне лікування у розмірі 2966 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят шість) гривень 97 копійок.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий: Т.М.Дмитрієв