Справа № 2-751/11
іменем України
16 травня 2011 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого - судді Некрасова О.О.
при секретарі Макарчук А.В.
за участю представника позивача: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2
відповідача: ОСОБА_3
представника третьої особи: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 комітету Красногвардійської районної Ради м. Дніпропетровська, третя особа: Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», Дніпропетровська міська рада про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на самочинно побудований будинок та господарські будівлі, -
В червні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку № 106 по вул. Васильківській в м. Дніпропетровську з господарськими будівлями та спорудами, укладеного 18 травня 2006 року між ним та ОСОБА_7 та визнати за ним право власності на самочинно збудований житловий будинок літ. А-1,загальною площею 23,5 кв. м., приміщення 1-2, житловою площею 16,6 кв. м., приміщення 1-1, сіни - літ. а-1, площею 5,9 кв. м. та сарай В, площею 14,3 кв. м. В обґрунтування позову зазначив, що 18 травня 2006 року між ним та ОСОБА_7 був укладений в простій письмовій формі договір, згідно якого ОСОБА_7 продав, а він купив житловий будинок № 106 по вул. Васильківській в м. Дніпропетровську за 1 500 доларів США, що підтверджується домашньою угодою, підписаною сторонами, головою квартального комітету, свідками, а також розпискою ОСОБА_7 про отримання грошей в повній сумі за проданий будинок. Домовлодіння складається з наступних приміщень: будинок літ. А-1 складається з наступних приміщень: житлова кімната 1-2, житловою площею 16,6 кв. м., сіни 1-1, площею 5,9 кв. м. та сарай В, площею 14,3 кв. м. Нотаріальне оформлення договору не відбулося, оскільки будинок був самочинно збудований ОСОБА_7 в 1963 році і оформленням документів він почав займатися в 2006 році. Він домовився з ОСОБА_7, що після отримання ним правовстановлюючих документів на будинок вони оформлять договір купівлі-продажу у нотаріуса. Після укладення домашньої угоди ОСОБА_8 звільнив будинок, а він вселився зі своєю сім'єю, зробив капітальний ремонт, проживає в ньому, обробляє земельну ділянку, сплачує комунальні послуги. За період з 2006-2007 років ОСОБА_7 отримав всі необхідні узгодження на узаконення самочинного будівництва. Рішенням міської Ради № 65/25 від 28 листопада 2007 року була надана згода на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під побудований житловий будинок, а рішенням міської Ради № 164/48 від 15 липня 2009 року проект землеустрою було затверджено та передано в оренду земельну ділянку площею 0,0642 га по вул. Васильківській № 106 в м. Дніпропетровську ОСОБА_7 Згідно висновку ТОВ «ОСОБА_9 дослідно-будівельний інститут»стан несущих будівельних конструкцій житлового будинку А-1 та сараю -В, розташованих по вул. Васильківській, 106 в м. Дніпропетровську задовільний і придатний для експлуатації. Оскільки процедура узаконення самочинного будівництва є довготривалою, а стан здоров'я ОСОБА_7 погіршився в січні 2009 року він видав довіреність ОСОБА_1 на подальші дії по узаконенню будинку та його продажу, а також приватизацію земельної ділянки. Однак, 26 лютого 2009 року дія довіреності була припинена в зв'язку зі смертю ОСОБА_7 Спадкоємцями його майна є його діти:ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які прийняли спадщину після смерті батька у вигляді речей домашнього вжитку, а на будинок не подали заяву нотаріусу, оскільки вони знають, що батько продав будинок по домашній угоді і не заперечують проти узаконення будинку на його ім'я. Смерть ОСОБА_7 є непередбаченою обставиною, яка стала перепоною для подальшого узаконення за ним житла. Однак, враховуючи, що між ним і ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу, він вважає, що право по узаконенню самочинного будівництва може бути надано йому, тому він вимушений звернутися з позовом до суду.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, при цьому посилаючись на підстави зазначені в позовній заяві. Також суду пояснила, що договір купівлі-продажу було укладено 18 травня 2006 року. На той час право власності на домоволодіння зареєстровано не було. Земельна ділянка не виділялася. Договір оренди земельної ділянки укладено не було. Домоволодіння в експлуатацію введено не було.
У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала, а також суду пояснила, що її батько ОСОБА_7 продав будинок та переїхав жити до неї. Право власності у батька на будинок не було. У неї також не має права власності на спірний будинок. Спадщину після смерті батька вони не приймали, оскільки їм це не потрібно.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги визнав та просив їх задовольнити. Також суду пояснив, що після смерті батька ОСОБА_7 він спадщину не приймав.
У судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала та заперечувала проти задоволення позовних вимог, оскільки договір купівлі-продажу домоволодіння повинно бути нотаріально посвідчено. Проти визнання права власності на самочинне домоволодіння також заперечують, оскільки земельна ділянка під будівництво не надавалася ні власнику ні позивачу.
У судове засідання представник відповідача ОСОБА_6 комітету Красногвардійської районної Ради м. Дніпропетровська ОСОБА_10 не з'явився,але надав заяву з проханням розглядати справу у його відсутності, у відповідності до діючого законодавства.
У судове засідання представник третьої особи: Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»ОСОБА_11 не з'явилася, але надала заяву з проханням розглянути справу у її відсутності.
Вислухавши представника позивача, відповідачів, третю особу, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню по наступним підставам.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_12 у 1963 році було самочинно збудовано домоволодіння № 106 по вул. Васильківській в м. Дніпропетровську.
Спеціалістами Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»було 10 березня 2006 року виготовлено технічний паспорт, згідно якого житловий будинок А-1, сіни а-1 та сарай В значаться як самовільним будівництвом і підлягають введенню в експлуатацію (а.с.9-14).
Згідно висновку про технічний стан житлового будинку, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Васильківська,106 технічний стан несучих конструкцій житлового будинку та сараю задовільний та придатний для експлуатації (а.с.15-27).
Рішенням ОСОБА_9 міської ради № 65/25 від 28 листопада 2007 року було надано ОСОБА_7 згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню самочинно побудованого житлового будинку, господарчих будівель і споруд по вул. Васильківській № 106 в м. Дніпропетровську (а.с.41- 42). Рішенням ОСОБА_9 міської ради за № 164/48 від 15 липня 2009 року було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки складений ТОВ «Квартал», та умови передачі земельної ділянки, визначені під час його погодження, і передано земельну ділянку площею 0,0642 га (кадастровий номер 1210100000:07:276:0016) ОСОБА_7 (а. с.43- 44).
18 травня 2006 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 було укладено в простій письмовій формі договір купівлі-продажу земельної ділянки та домоволодіння № 106 по вул. Васильківській в м. Дніпропетровську. Даний договір було підписаною сторонами, головою квартального комітету та свідками (а. с. 7).
На підтвердження виконання домашньої угоди 02 грудня 2006 року ОСОБА_12 було написано розписку (а. с. 8) та 27 січня 2009 року надано довіреність на ім'я ОСОБА_1, посвідчену державним нотаріусом Третьої ОСОБА_9 державної нотаріальної контори ОСОБА_13 Цим дорученням він доручив від його імені бути представником в усіх установах та організаціях з приводу приватизації земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Васильківська, б № 106 та розпоряджатися цим житловим будинком та земельною ділянкою (а. с. 55).
Згідно довідки квартального комітету № 12 Красногвардійського району позивач з травня 2006 року по теперішній час разом з сім'єю проживає у спірному домоволодінні (а.с.63) та сплачує комунальні послуги (а.с.64).
05 березня 2009 року ОСОБА_12 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КИ № 269674 виданого відділом реєстрації смерті ОСОБА_9 міського управління юстиції 05 березня 2009 року (а.с.46).
У судовому засіданні було встановлено, що після смерті ОСОБА_7 залишилися спадкоємці ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-КИ № 161351 виданого Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_9 міського управління юстиції Дніпропетровської області (а. с. 47) та ОСОБА_14, що підтверджується свідоцтвом про народження серії VІ-УР № 157124 виданого Красногвардійським райЗАГС м. Дніпропетровська (а. с.48). Згідно свідоцтва про одруження ОСОБА_15 30 липня 1983 року уклала шлюб з ОСОБА_16, про що в книзі реєстрації актів про шлюб було зроблено запис за № 207 та їй було присвоєно прізвище ОСОБА_16 (а. с.49).
Відповідно до листа № 835/01-16 від 21 березня 2011 року Третьої ОСОБА_9 державної нотаріальної контори спадкова справа після смерті ОСОБА_7, 26 лютого 2009 року не відкривалася, свідоцтво про право на спадщину не видавалося.
Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Згідно із ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Правила ст. 220 ЦК України не поширюються на правочини, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки за змістом ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, є укладеним з моменту його державної реєстрації.
Таким чином, договір купівлі-продажу домоволодіння № 106 по вул. Васильківській в м. Дніпропетровську, укладений 18 травня 2006 року, у силу ст. 657 ЦК України підлягав і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, тому не може бути визнаний дійсним на підставі ч.2 ст. 220 ЦК України.
Крім цього, оскільки домоволодіння було самочинно збудоване ОСОБА_7 не мав права розпоряджатися даним домоволодінням.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Ч. 3 ст. 376 ЦК України встановлено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦК України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
З аналізу вказаних норм видно, що необхідними умовами узаконення самочинно побудованих об'єктів є: відведення для цієї мети в установленому порядку забудовнику земельної ділянки; відсутність заперечень з боку власника земельної ділянки; відсутність порушення в результаті самочинної забудови прав інших осіб.
За змістом ч. 1, ч. 4 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Матеріали справи не містять жодного правовстановлюючого документу, щодо домоволодіння та земельної ділянки по вул. Васильківській, 106 у м. Дніпропетровську, які б свідчили про виникнення, перехід речових прав на вказане нерухоме майно за будь-якою фізичною особою. На відсутність цих правовстановлюючих документів вказували і сторони у судовому засіданні.
Встановивши вказані обставини на підставі зібраних по справі доказів, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання за ним права власності на домоволодіння № 106 по вул. Васильківській у м. Дніпропетровську являються необґрунтованими і не підлягають задоволенню, оскільки відсутні правовстановлюючі документи, що підтверджують право власності померлого -ОСОБА_7 на дане домоволодіння, а звідси і відсутні правовстановлюючі документи і у позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 182,220, 376, 640, 657 ЦК України, ст. 116 ЗК України, ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», ст. ст. 10, 57-61, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 комітету Красногвардійської районної Ради м. Дніпропетровська, третя особа: Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», Дніпропетровська міська рада про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на самочинно побудований будинок та господарські будівлі - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.О. Некрасов