Справа № 110/239/13- а
"24" січня 2013 р.
Красноперекопський міськрайонний суд АР Крим
у складі: головуючого судді ХалдєєвоїО.В.
при секретарі Конюховій Я.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красноперекопську адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУ МВС України в АРК, третя особа - інспектор ДПС ВДАІ Красноперекопського МВ ГУ МВС України в АРК Макаренко Сергій Григорович про визнання постанови про адміністративне правопорушення протиправною та її скасування,
18.01.2013 р. позивач звернувся до суду з позовом до відповідача і до інспектора ДПС Макаренко С.Г. вказуючи на те, що постановою серії СВ № 124875 від 14.01.2013 року по справі про адміністративне правопорушення, складеною інспектором ДПС Макаренко С.Г., на нього накладений адміністративний штраф у розмірі 255 грн. за те, що він 14.01.2013 року о 14 год. 35 хв., керуючи автомобілем Ниссан, держ. № НОМЕР_1, рухаючись по автошляху Красноперекопськ-Сімферополь, на 8 км+900м, в зоні дії знаків 3.29 ( дор. знак 50) , рухався зі швидкістю 75 км/год, перевищивши встановлену швидкість руху транспортного засобу більше чим на 25 км/год, чим порушив п.12.9 «Б»,12.10.2 ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Швидкість руху вимірювалась приладом "Визир", серійний номер № 0812491, свідоцтво про повірку № 032664,чинне до 16.01.2013 року.
З даною постановою позивач категорично не згоден, оскільки дійсно, 14.01.2013 р. він проїжджав по вищезазначеній ділянці автошляху, але швидкість він не перевищував, оскільки рухався зі швидкістю біля 68 км/год, про що може підтвердити свідок ОСОБА_5 від якого не було оформлено письмове пояснення інспектором. В протоколі та постанові не зазначено як саме проводилась зйомка, хто її проводив, з якого транспортного засобу, чи був він припаркований, чи перебував у русі,також не має відомостей про те що співробітник ДАІ пройшов спеціальну підготовку та склав іспити.згідно Методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відео записуючим пристроєм «Визир», цей прилад забезпечує відеозапис(фотографування) швидкісного режиму або інших ситуацій як в стаціонарному так і в патрульному режимі роботи,управління приладом здійснюється багатофункціональними та перемиками ,усі настройки приладу є «умовними»і потребують настоювання кожен раз під конкретний тип автодороги. Функцій автоматичного приведення приладу в дію, передачи данних та їх одночасної автоматизованої обробки вимірювач швидкості «Визир»не має.
Не має у справі відомостей про те що пристрій «Визир»надавався на відповідну експертизу або сертифікацію, та з цього приводу є відповідний висновок експертизи чи сертифікат відповідності.
Згідно п 13.4 «Інструкції з діяльності підрозділів ДПС ДАІ МВС України»на кожен засіб вимірювання заводиться журнал обліку,що заповнюється співробітником ДАІ що його застосовував. Не було позивачу на час зупинки транспортного засобу надано документального підтвердження законності перебування працівника ДПС на певній ділянці дороги,а також наявності унього права використання приладу «Визир».
Крім того, з протоколу та постанови неможливо достовірно встановити де саме(ділянка дороги,км) скоєне правопорушення та які знаки встановлені в цьому місці та чи відповідає вимогам п 12.10.2 ПДРУ встановлення дорожнього знаку «50кмгод», та незрозуміло чим позивач порушив вимоги п 12.10.2 ПДРУ, який передбачає лише умови обмеження дозволеної швидкості.
Не дивлячись на пояснення позивача, та його заперечення, інспектором ДПС був складений протокол про адміністративне правопорушення та винесена постанова про адміністративне ним правопорушення ПДР України, на підставі чого він притягнутий до адміністративної відповідальності згідно з ч.1 ст.122 КУпАП з накладанням на нього штрафу в розмірі 255 грн.
Як вважає позивач, при винесені постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності інспектором не дотримані вимоги, передбачені ст.ст. 283, 284 КУпАП, а саме не надані докази, на підставі яких здійснений висновок, що саме ним скоєне дане правопорушення. В зв,язку з чим позивач вважає що слід визнати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, скасувати постанову та закрити провадження по справі за відсутністю складу правопорушення.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлені ним вимоги і наполягає на їх задоволенні, пояснив суду що він коли побачив інспектора та те що він його зупиняє, поглянув на спідометр автомобіля та побачив що його швидкість приблизно 68 кмгод, він не порушував швидкісний режим, інспектор не надав йому відомостей про те що він склав залік та має право використовувати прилад, прилад «Визир», який він бачив у інспектора, може працювати як в стаціонарному режимі так і в режимі патрулювання, усі настройки приладу є умовними та потребують настроювання кожен раз під конкретний тип дороги. Функцій автоматичного приведення приладу в дію, передачі даних та їх одночасної автоматизованої обробки вимірювач швидкості прилад «Визир»не містить. Наданий суду розрахунок нарядів ВДАІ містить виправлення, що викликає сумніви щодо його дійсності.
Представник відповідача Управління ДАІ ГУ МВС України в АРК - у судове засідання не з'явилися, про слухання справи повідомлені належним чином, свої заперечення по справі суду не надав.
Третя особа Макаренко С.Г заперечує проти позову, просить відмовити у позові тому що постанова була складена у відповідності до закону, надав суду журнал патрулювання, дислокацію дорожних знаків станом на 10.01.2013 року,постову відомість, Розрахунок нарядів ВДАІ, відомості про прийняття заліків, перелік технічних засобів, які використовуються у підрозділах ДПС для фіксування порушень правил дорожнього руху, картку патрулювання.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив суду, що 14.01.2013 року, вони, під керуванням водія ОСОБА_1, на автомобілі Ниссан, рухались по автошляху Красноперекопськ-Сімферополь, в зоні дії дорожнього знаку «обмеження швидкості 50», були зупинені інспектором ДПС ДАІ , може також пояснити що він сидів рядом з водієм, періодично дивився на спідометр, ОСОБА_1І казав йому що швидкість його автомобіля була не більше 70 кмгод. Він, на прохання інспектора Макаренко С.Г. надати письмові пояснення, відмовився та не став їх писати.
Вислухавши позивача, свідка, інспектора Макаренко С.Г., дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позов задовольнити.
Згідно постанови про адміністративне правопорушення СВІ № 124875 від 14.01.2013 року, о14 год. 29 хв., керуючи автомобілем автомобілем Ниссан, держ. № НОМЕР_1, рухаючись по автошляху Красноперекопськ-Сімферополь, на 8 км+900м, в зоні дії знаків 3.29 ( дор. знак 50) , рухався зі швидкістю 75 км/год, перевищивши встановлену швидкість руху транспортного засобу більше чим на 25 км/год, чим порушив п.12.9 «Б»,12.10.2 ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Швидкість руху автомобіля вимірювалась приладом "Визир", серійний номер № 0812491
Вказаною постановою за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 УК України, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гр.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 постанови Кабінету Міністрів України N 341 від 14.04.97 р. "Про Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ" ДАІ є головним органом, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні, що входить до системи органів МВС України, основними завданнями якої, у числі інших, є виявлення та припинення фактів порушення безпеки дорожнього руху, а також виявлення причин і умов, що сприяють їх вчиненню.
Статтею 4 п. 4, 5 зазначеної постанови встановлено, що ДАІ, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює контроль за дотриманням власниками (володільцями) транспортних засобів, а також громадянами, посадовими і службовими особами вимог Закону України "Про дорожній рух", правил, норм та стандартів з питань забезпечення безпеки дорожнього руху, які регламентують вимоги щодо прав і обов'язків учасників дорожнього руху та організації дорожнього руху; забезпечує безпеку учасників дорожнього руху, захист їх прав та законних інтересів; виявляє та вживає заходів до попередження і припинення адміністративних правопорушень Правил дорожнього руху.
Пункти 3.1 - 3.4 наказу МВС України "Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів ДПС ДАІ МВС України", затвердженої наказом МВС України від 27.03.2009 р. № 111, вказують, що завданням ДПС є нагляд за дорожнім рухом з метою забезпечення його безпеки, попередження та припинення злочинів і адміністративних правопорушень у сфері дорожнього руху.
Відповідно до 11.8.1, 11.8.2 вищевказаної Інструкції до роботи зі спеціальними технічними засобами допускаються працівники, які вивчили інструкції з їх експлуатації та склали заліки з правил їх застосування. Інспектор надав суду відомості про те що він склав такий залік.
Згідно п.3 ч.2 ст. 222 КУПАП від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право, зокрема, за адміністративні правопорушення, передбачені ч.1, 2, 4 і 5 ст.121, ст.ст. 121-1, 121 -2, ч. 1 і 2 ст. 122, ч. 1 і 2 ст.123, ст.. 125, ч.1 ст.126, ч. 1 і 2 ст. 127, ч.3,8 і 9 ст. 133 -1 цього Кодексу, працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.
Відповідно до ст. 14-1 ч. 1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобами фото - і кінозйомки притягуються власники транспортних засобів.
Пунктом 1.5 Розпорядження № 466 від 21.03.2009 р. „ Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису" встановлено " Зобов'язати працівників ДПС ДАІ перед початком роботи з радіолокаційним відеозаписувальним вимірювачем швидкості "Визир" робити знімки службового транспортного засобу із прив'язкою до місцевості та в разі необхідності долучати до матеріалів розгляду скарг для доведення місця фіксації порушення." Така інформація суду не була надана. Інспектор надав суду фотознімки ділянці дороги зроблені 10.01.2013 року, а зупиняв інспектор позивача 14.01.2013 року.
Згідно п.1.7 зазначеного Розпорядження встановлено " у ході документування порушень правил дорожнього руху працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото-і кінозйомки, відеозапису, до винесеної постанови слід додавати 3-4 знімки зафіксованого порушення правил дорожнього руху. Знімки повинні містити інформацію про час, місце скоєння правопорушення, чітке зображення автомобіля правопорушника.
Згідно додатку № 6 п.11.6 вищевказаної Інструкції на кожний засіб вимірювання заводиться журнал обліку роботи технічних засобів вимірювання, що заповнюється працівником ДПС ДАІ, який застосовував прилад при нагляді за дорожнім рухом. Данні матеріали були надані суду.
Як вбачається з Розрахунку нарядів ВДАІ, наданого інспектором, він має виправлення числа 13.01.2013 року або 15.01.2013 року на число 14.01.2013 року, але ж це виправлення ніким не завірене, що викликає у суду сумніви що до його дійсності,та суд вважає що не надані докази правомірності знаходження інспектора на цієї ділянці дороги на час зупинення позивача.
Ні в протоколі, ні в постанові про адміністративне правопорушення не зазначено, що на автошляху Красноперекопськ-Сімферополь встановлені стаціонарно і працюючі в автоматичному режимі спеціальні технічні засоби, що мають функцію фіксації фото-і кінозйомки, відеозапису, чи засоби фото-і кінозйомки, відеозапису.
При проведені фіксації швидкісного режиму приладом "Визир" були порушені вимоги ст.14 -1 КУпАП, згідно якої фіксація швидкісного режиму подібними приладами може бути доказом лише при використані приладу в автоматичному режимі, що потребує під собою стаціонарну установку приладу фіксації на окремій ділянці автошляху, тоді як фіксація швидкості руху в режимі ручного використання, недопустима, оскільки така фіксація не відображує реальну швидкість транспортного засобу, спотворюючи її в сторону збільшення, таким чином, отримані дані не є достовірними.
З наданого суду свідоцтва про повірку робочого засобу «Визир»№ 032664, вимірювач швидкості радіолакаційний «Визир»№ 0812491 (дійсне до 16.01.2013 року), має абсолютну погрішність вимірювання швидкості при стаціонарному, автоматичному режимі не більше 1кмгод, при патрульному режимі не більше 2 кмгод. В цьому свідоцтві не вказано чи активована функція «автоматичний режим», чи є прилад модифікації «Визир 03».
Враховуючи вищевикладене, суд не може прийняти, як доказ, показник цього приладу, як достовірно встановлену швидкість руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1
Сам ОСОБА_1 заперечує факт здійснення ним перевищення встановленої швидкості руху автомобіля взагалі.
Згідно з ч.1, 2, 4 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Зазначені позивачем доводи відповідачем не спростовані.
Враховуючи те, що суду не надані достовірні дані, які б підтверджували обгрунтованість і законність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, постанову СВІ № 124875 від 14.01.2013 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255 грн., визнати протиправною та скасувати її, а провадження у справі закрити з підстав, передбачених ст. 247 п.1 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 71, 86, 99-100, 158-162 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУ МВС України в АРК, третя особа - інспектор ДПС ВДАІ Красноперекопського МВ ГУ МВС України в АРК Макаренко Сергій Григорович про визнання постанови про адміністративне правопорушення протиправною та її скасування, задовольнити.
Визнати протиправною постанову СВ1 № 124875 від 14.01.2013 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП з накладанням штрафу у розмірі 255 грн. та скасувати її.
Провадження у адміністративній справі закрити на підставі ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя.