Постанова від 19.09.2012 по справі 2а/0109/335/2012

Справа № 2а/0109/335/2012

Номер провадження 2-а/123/113/2013

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2012 року м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя в складі :

головуючого - судді Тонкоголосюка О.В.,

при секретарі - Селезньовій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсіонного фонду України в Київському районі міста Сімферополя про зобов'язання до вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування якого вказує, що вона є інвалідом другої групи, пов'язаної із аварією на ЧАЕС, евакуйована із м. Припяті на сьогодні вдова. Її чоловік ОСОБА_2 , ліквідатор на ЧАЕС в 1986р. помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв'язку із захворюванням із аварією на ЧАЕС, на підтвердження чого мається експерте дослідження.

Позивачка вказує, що її чоловік до смерті отримував пенсію, як ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС. Ця пенсія йому була призначена на підставі відповідних документів. В березні 2011 року вона, ОСОБА_1, звернулась до відповідача із заявою про переведення її на 50% пенсії чоловіка, у зв'язку із втратою годувальника, що й було зроблено.

Проте, в грудні 2011 року її повідомили про необхідність проведення перевірки відповідності із діючим законодавством та обґрунтованості видачі документів, що підтверджують участь ОСОБА_2 в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Вже в січні 2012 року її, ОСОБА_1, було переведено, без згоди, з пенсії чоловіка на її пенсію, з чим вона незгодна, оскільки чоловіку за життя виплачували пенсію на підставі документів, що підтверджують його стаж роботи як ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС.

Тому позивачка просить зобов'язати відповідача відновити їй виплату пенсії з січня 2012 року в розмірі 50% пенсії її чоловіка ОСОБА_2, як ліквідатора аварії на ЧАЕС.

Позивач в судове засідання не явився, про дату та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав на адресу суду заяву із проханням розглянути справу за його відсутності у зв'язку із тяжким станом здоров'я.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що на сьогодні проводиться перевірка, щодо правомірності нарахування ОСОБА_2 пенсій, як ліквідатору аварії на ЧАЕС, оскільки довідка на підставі якої йому була призначена пенсія у тому розмірі, якому він отримував з життя, не відповідає вимогам діючого законодавства, а місцезнаходження підприємства, яке її видало на сьогодні невідомо. Тому, після проведення перерахунку пенсії ОСОБА_2, на підставі документів які є в наявності та відповідають нормам діючого законодавства, було встановлено, що сума яка складає 50% від неї буде менш ніж розмір пенсії ОСОБА_1 покладеної їй на підставі Закону.

Вислухав представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Згідно частини першої статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини першої та четвертої статті 70 КАС України, належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

У відповідності до ст. 71 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (ч.1). В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є інвалідом другої групи від захворювання пов'язаного із впливом аварії на Чорнобильській атомній електростанції, що підтверджується довідкою СМЕК № 122346 від 18.03.1997 року серії 12-АС ( ас. 6), відноситься до громадян першої категорії які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А № НОМЕР_1 від 25.11.1994 року (а.с.4).

Крім того, у відповідності до посвідчення серії С № НОМЕР_2 від 25.03.2011 року ОСОБА_1 має пільги, як дружина померлого громадянина із числа (ліквідаторів, потерпілих) категорії 1 , смерть якого пов'язана із Чорнобильською катастрофою (а.с. 5).

Чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_2, згідно до наданих суду документів був особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, що підтверджується відповідним посвідченням серії А № НОМЕР_3 від 20.06.1993 р. та є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується відповідною вкладкою № НОМЕР_4 до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії А № НОМЕР_5 від 08.10.1997р. ( ас.11).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер. У відповідності до експертного висновку Донецької регіональної міжвідомчої експертної комісії № 27849/23-3 від 04.03.2012 року, останній помер внаслідок захворювання, пов'язаного із впливом аварії на ЧАЕС (а.с. 10).

17.03.2011 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із проханням перевести її з пенсії за віком на пенсію з приводу втрати годувальника.

Як вбачається з листа ГУ ПФУ в АР Крим на ім'я ОСОБА_2, начальника УПФУ в Київському районі м. Сімферополя від 20.12.2011 року № 3511/Р-11, згідно розписці-повідомленню від 17.03.2011 № 18/97 до заяви додавалося свідоцтво про смерть, довідка з ЖЕО, експертний висновок. Оскільки останній відсутній документ, а саме, довідка ЖЕО, надана ОСОБА_1 в Управління лише 29.06.2011р., переведення її з пенсії за віком на пенсію з нагоди втрати годувальника був здійснений з 29.06.2011року.

Також цим листом повідомлено, що згідно довідці без номера і дати, виданої Монтажним управлінням № 14 тресту «Електроюжмонтаж», померлий годувальник, ОСОБА_2 відряджався на Чорнобильську АЕС і у момент аварії був евакуйований з м. Прип'ять в період з 27.04.1986. Евакуйований з десятикілометрової зони відчуження. Дата повернення: 11.05.86 р. Зона: Прип'ять.

Згідно копії довідки № 48879 ОСОБА_2 на 26.04.1986р. фактично проживав в м. Припять Київської області в установленому порядку евакуйований 27.04.1986 року. Довідка є підставою для видачі посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи.

З 03.12.1996р. ОСОБА_2. була встановлена 3 група інвалідності. Захворювання пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС. Встановлений ступінь втрати працездатності сорок відсотків. З 22.04.2003р. ОСОБА_2 встановлена 2 група інвалідності. Захворювання пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС. Ступінь втрати працездатності - 80 %.

Згідно довідці № 35 від 28.02.2002р., виданою ВАТ «Монтажне управління № 14», ОСОБА_2 знаходився у відрядженні в м. Припять ЧАЕС на підставі наказу 564 від 01.04.1986р. Командировочне посвідчення № НОМЕР_6 від 01.04.1986 на 65 діб по 04.06.1986. Знаходився у момент аварії на ЧАЕС в м. Припять і брав участь в ліквідації наслідків аварії з 26-27 квітня по 11 травня 1986р. Підстава видачі довідки не вказана.

У копії особового рахунку за квітень 1986р., завіреного ВАТ «Монтажне управління № 14», відомості про нарахування заробітної плати за роботу в зоні по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_2 відсутні.

Згідно до довідки № 36 від 28.02.2002р., виданої ВАТ «Монтажне управління № 14», про нарахування заробітної плати в зоні відчуження м. Припять ЧАЕС з 26.04.1986р. по 27.04.1986р. вказана кратність 4, доплата за понаднормовою роботою у вихідні дні. Підтверджуючі документи про роботу в зоні відчуження не представлені.

Оскільки наявними документами не підтверджений період участі, населений пункт, тривалість робочого дня в зоні відчуження, підстав для числення пенсії з нагоди втрати годувальника відповідно до статті 54 Закони № 796-ХП у розмірі відшкодування фактичного збитку з урахуванням заробітної плати, вказаної в довідці №36 від 28.02.2002, немає ( ас. 12-13).

Також, згідно до листа УПФУ в Київському районі м. Сімферополя від 27.06.2012 року № 292/Р-08 адресовано на ім'я ОСОБА_1 після отримання документів, щодо підтвердження періоду участі, населеного пункту, тривалості робочого часу в зоні відчуження ОСОБА_2 у відповідності до ст. 54 Закону № 996-ХІІ буде розглянуте питання про переведення заявниці з пенсії за віком на пенсію з нагоди втрати годувальника (а.с.15).

У відповідності до ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991р. № 796-XII, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу. Пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), у розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника.

Представником відповідача в судове засідання було надано розрахунок 50% пенсії померлого ОСОБА_2, яка на сьогодні підтверджена наявними в пенсійній справі довідками, вона становить 1037,70 грн., в той час коли пенсія по інвалідності ОСОБА_1 складає 1134,84 грн. Таким чином, на сьогодні матеріальне становище позивачки у разі переведення її на пенсію з приводу втрати годувальника погіршить її матеріальний стан.

Відновити їй виплату пенсії з січня 2012 року в розмірі 50% пенсії її чоловіка ОСОБА_2, як ліквідатора аварії на ЧАЕС, на сьогодні немає законних підстав, оскільки її розмір не підтверджується наявними в його пенсійній справі довідками.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 69,70,71,72,158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В позові ОСОБА_1 до Управління Пенсіонного фонду України в Київському районі міста Сімферополя про зобов'язання до вчинення певних дій відмовити.

Судовий збір віднести за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Київський районний суд м.Сімферополя АР Крим протягом десяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги.

Суддя

Попередній документ
28876533
Наступний документ
28876535
Інформація про рішення:
№ рішення: 28876534
№ справи: 2а/0109/335/2012
Дата рішення: 19.09.2012
Дата публікації: 04.02.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський районний суд м. Сімферополя
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: