Справа № 408/3753/12
Провадження №2/408/1620/12
"05" жовтня 2012 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
в складі:
головуючого Сільченко В. Є.
при секретарі Столбова М. В.,
за участю позивачки ОСОБА_1
за участю представника позивачки ОСОБА_2
за участю представника відповідача Єременко А.Д.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі справу за позовом: ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення грошових коштів, моральної шкоди, суд -
Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що між нею та відповідачем було укладено договір №370/24158 від 18.06.2010р. про банківський строковий вклад (депозит) Ф&К «Пенсійний» (надалі за текстом договір).
Відповідно до даного договору (п. 1.1) позивачка передала, а відповідач прийняв від неї вклад в сумі 8000 грн. та зобов'язався виплатити їй суму вкладу та проценти на умовах, визначених ним договором. Процентна ставка по вкладу була встановлена в розмірі 21,00 процентів річних (п.1.2 договору).
Даний договір було укладено строком на 12 місяців, тобто з 18 червня 2010 року по 23 червня 2011 року.
Відповідач повинен був в останній день строку дії вкладу (незалежно від того, чи буде строк вклад)' продовжено), тобто 23 червня 2011 року повернути позивачці суму вкладу (п.2.3.1 договору), та щомісячно сплачувати їй проценти (пункт 2.3.2 договору).
Позивачка неодноразово зверталась до банку з проханням повернути їй її кошти, але відповідач кожного разу відмовляв їй в цьому.
Так, відповідачем 17.09.2010 року та 18.11.2010 року позивачці було направлено листи, в яких відповідач зазначає, що: «25.06.2010 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу винесено рішення по справи № 2 - 872X2010 за позовом Публічного акціонерного товариства « Банк « Фінанси та кредит» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості що виникла внаслідок порушення зобов'язань за кредитнім договором та договорами поруки, згідно з яким суд вирішив стягнути з ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства « Банк « Фінанси та Кредит « заборгованість за кредитним договором у сумі 34522 грн.93 коп.. а також судові виграні у розмірі 345 гри. 23 коп., ви трати за сплату судового збору на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 120 грн,, отже враховуючи вище викладене, на кошти по договору між Банком та - ОСОБА_1 № 370X24158 про банківський строковий вклад ( депозит ) ФсК « пенсійний « в національній валюті у розмірі 8000 грн. від 18.06. 2010 року було проведено стягнення для погашення заборгованості за кредитним договором № 784 2007 поручителем виконання якого відповідно до договору поруки № 784/2 пп 2007 є ОСОБА_1».
Однак, у своїй претензії позивачка стверджувала, що вона ніякого кредитного Договору поручительства не укладала, поручителем у договорі поруки № 784/2пп 2007 не була, хто замість позивачки поставив підпис їй не відомо.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 29 жовтня 2010 року заява позивачки про скасування заочного рішення по справи за позовом Публічного акціонерного товариства « Банк « Фінанси та кредит була задоволена та заочне рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 25 червня 2010 року за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості що виникла внаслідок порушення зобов'язань за кредитним договором, за договором поруки - скасовано.
Рішенням Центрально-Міського суду м. Кривого Рогу від 30.01.2012 року Позов Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості що виникла внаслідок порушення зобов'язань за кредитним договором, за договором поруки був задоволений частково.
Стягнуто с ОСОБА_5. ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства Банк « Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором в сумі 10602грн. 65 коп., а також судові витрати у розміри 106 грн. і витрати за сплату судового збору на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
В задоволені позову Публічного акціонерного товариства Банк « Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення зоборгованості що виникла внаслідок порушення зобов'язань за кредитним договором, за договором поруки, відмовлено.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5, Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» про визнання недійсним договору поруки, задоволено.
Визнано недійсним Договір поруки № 784\2 пп 2007 від 18 грудня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ВАТ « Банк Фінанси та Кредит «, ОСОБА_5.
Рішення суду не було оскаржено, не скасовано, набрало чинності 10.02. 2012 року.
Таким чином моя претензія до Банку була обґрунтованою і є.
Згідно п. 1.2. Договору Банк нараховує та виплачує Клієнту проценти за ст а в к о ю 21 % р і ч н и х.
Відповідач користується коштами позивачки на протязі вже двох років, отже повинен сплатити позивачці 42% річних (по 21% річних за кожен рік користування грошима).
З такими діями відповідача позивачка категорично не згодна тому звернулася з даною позовною заявою до суду, в якій просить суд стягнути з відповідача на її користь 8000 грн. вкладу, 3360 грн. процентів за користування коштами протягом року, 20000 грн. моральної шкоди, а також стягнути з відповідача на її користь судові витрати по справі.
Присутні у судовому засіданні позивачка та представник позивачки підтвердили обставини які зазначені у позовній заяві позивачкою, на позовних вимогах наполягають у повному обсязі,а також зазначили, що відповідач повинен виплатити позивачці суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції та три проценти річних за весь період прострочення. Крім того, просять стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоду, яка полягає в тому, що позивачка дуже тривалий час не може отримати у відповідача її же кошти, що її дуже сильно обурює, позивачка відчуває свою нікчемність у відносинах із банком, який підробив договір поруки, списав з її депозиту кошти, хоча вона ніяких договорів поруки не укладала, банку нічого не повинна. Кожне відвідування відповідача спричиняє їй моральні страждання, оскільки вона вимушена принижуватись, просити у банка повернути їй те, що повинні повернути вже давно. Також позивачка зазначила, що її обурює той факт, що відповідач користується її коштами та насміхається над нею, і вона з цим нічого зробити нічого не може. Позивачка довірила відповідачеві суму, яка для неї є дуже великою, та не протягом тривалого часу не може її забрати з незаконного володіння відповідача. Завдану моральну шкоду позивачка оцінюю в 20000 грн. виходячи з тих міркувань, що ця сума допоможе їй забути пережиті нею моральні страждання.
Тому представник позивача та позивачка просять задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував, та пояснив , що 23.05.2012 року ОСОБА_1 звернулася до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Криворізької філії АТ "Банк "Фінанси та Кредит" про стягнення грошових коштів, моральної шкоди.
В своїй позовній заяві ОСОБА_1 просить стягнути з АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на свою користь розмір грошового вкладу в розмірі - 8000,00 грн., та відсотки за користування грошовими коштами за два року у розмірі - 3 360,00 грн., а також ставить питання про стягнення моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн., обґрунтовуючи свої вимоги нормами Цивільного кодексу України, та умовами договору про банківський строковий вклад Ф&К "Пенсійний" № 370/24158 від 18.06.2010р.
Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі криворізької філії АТ "Банк "Фінанси та Кредит" з позовними вимогами ОСОБА_1 не згодні з наступних підстав:
Так дійсно 18 червня 2010 року між АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_1 було укладено Договір №370/24158 про банківський строковий вклад Ф&К "Пенсійний" в національній валюті, відповідно до п.1.1 якого ОСОБА_1 внесла, а АТ "Банк "Фінанси та Кредит" прийняв грошові кошти в національній валюті на депозитний рахунок у сумі 8000,00 грн. на строк з 18 червня 2010 року по 23 червня 2011 року. За час користування коштами Вкладу протягом строку, визначеного п.1.1. Цього Договору, Банк нараховує і виплачує "Клієнту" проценти за ставкою 21 % річних.
Крім того на час укладення Договору про банківський строковий вклад, діяв Договір поруки №784/2-пп-2007 від 18 грудня 2007 року, відповідно до якого між АТ "Банк "Фінанси та Кредит" з одного боку, та ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у відповідності з ст.ст. 553-559 ЦК України було укладено цей договір, відповідно до якого ОСОБА_1 як поручитель зобов'язалася перед Банком як кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання Боржником зобов'язань за кредитним договором № 784-пк-2007 від 18.12.2007р., укладений між кредитором та боржником, відповідно до якого боржникові надано кредиту розмірі 7000,00 грн, зі сплатою 0,0001 % відсотків річних.
Так в зв'язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов'язань за кредитним договором №784-пк- І 2007 від 18.12.2007р. та договорами поруки №784/1 -пп-2007 від 18.12.2007р., №784/2-пп-2007 від 18.12.2007р., Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу з позовною заявою, про стягнення заборгованості.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 25.06.2010 року позовні вимоги до [ ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, про стягнення заборгованості були задоволені в повному обсязі, а саме стягнуто на користь АТ "Банк "Фінанси та Кредит" суму заборгованості у розмірі 34 522,93 грн.
Враховуючи приписи ст.ст. 49, 55 ЗУ "Про банки та банківську діяльність", якими передбачено, що Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. У разі несвоєчасного погашення кредиту або відсотків за його користування банк має право видавати наказ про примусову оплату боргового зобов'язання, якщо це передбачено угодою та п.3.5., п.4.1. Договору поруки №784/2-пп-2007, якими передбачено, що Кредитор має право звернути стягнення на майно та інші кошти Поручителя, що належить останньому на праві власності або оперативного управління, у випадку невиконання поручителем прийнятих на себе зобов'язань за цим договором;, а також те, що Кредитор має право видати наказ про примусову сплату боргового зобов'язання; на підставі наказу про примусову сплату боргового зобов'язання, може бути здійснене примусове стягнення грошових кошті будь-якого поточного, депозитного або ін. рахунків боржника або поручителя, при чому повністю або частково на розсуд банку, та враховуючи рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 25.06.2010р., Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" було 27.07.2010р. Законно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №784-пк-2007, списані кошти, що знаходились на депозитному рахунку відповідно до договору №370/24158 від 18 червня 2010р. Про, що ОСОБА_1 була повідомлена Банком, після того, як 14 липня 2010 року вона звернулася до Банку з вимогою про видачу депозитного вкладу. А отже вимоги ОСОБА_1, щодо стягнення з Банку 8000,00грн. задоволенню не підлягають.
Так, що до сплати відсотків за користування коштами за два роки, АТ "Банк "Фінанси та Кредит" також категорично не згоден, так як, по-перше: відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Договору про банківський строковий вклад Банк нараховує та сплачує відсотки за ставкою 21% відсотків річних протягом визначеного строку, а саме з 18 червня 2010 року по 23 червня 2011 року, по- друге: у випадку дострокового розірвання договору з ініціативі "клієнта", "банк" здійснює перерахунок нарахованих процентів за останні 3 місяці за ставкою з розрахунку 3% річних (п.2.5. Договору), так з 18 червня 2010 року по 14 липня 2010 року (дата звернення ОСОБА_1 з заявою про видачу депозиту/розірвання договору) пройшло лише 26 календарних дня, а отже і мови не може йти про те, щоб з банку були стягнуті проценти за відсотковою ставкою 21% річних.
Статтею 1061 ЦК України передбачено що Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.
Відповідно до умов договору проценти за вкладом нараховуються за період від дня наступного за днем надходження вкладу у банк до дня який передує його поверненню вкладнику або списанню з рахунку "Клієнта" за методом факт/факт.
Проценти по вкладу нараховуються протягом дії строкового вкладу, будь-яких умов щодо продовження нарахування процентів після закінчення строку дії договору у разі неповернення суми вкладу у вказаному договорі банківського вкладу немає.
Тому вимога позивача щодо стягнення процентів, передбачених договором банківського вкладу, після закінчення його дії необґрунтована і в її задоволенні слід відмовити.
Враховуючи вище наведене, АТ "Банк "Фінанси та Кредит" вважає що вимоги позивача про стягнення 3360грн. процентів задоволенню не підлягають, оскільки згідно укладеного сторонами договору такий є строковим, так як договір пролонгований не був, то і проценти, що вимагає позивач не можуть бути стягнуті.
Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди слід відмовити виходячи з наступного: Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті (відшкодування моральної шкоди незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала).
Як вбачається зі змісту укладеного між ОСОБА_1 та АТ „Банк „Фінанси та Кредит" договору банківського вкладу, можливість відшкодування моральної шкоди у зв'язку з невиконанням умов договору не передбачена. За таких обставин і відсутні правові підстави для відшкодування позивачу моральної шкоди, завданої у зв'язку з невиконанням АТ „Банк „Фінанси та Кредит" умов договору банківського вкладу.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає із її положень та у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.
Чинним законодавством України не передбачено можливості відшкодування моральної шкоди за невиконання чи неналежне виконання договору банківського строкового вкладу
Крім того ОСОБА_1 в своїй позовній заяві не зазначила з яких міркувань вона виходила, визначаючи розмір шкоди в 20 000 грн, та якими доказами це підтверджується.
Тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Вислухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачкою та відповідачем було укладено договір №370/24158 від 18.06.2010р. про банківський строковий вклад (депозит) Ф&К «Пенсійний» (надалі за текстом договір).
Відповідно до даного договору (п. 1.1) позивачка передала, а відповідач прийняв від неї вклад в сумі 8000 грн. та зобов'язався виплатити їй суму вкладу та проценти на умовах, визначених ним договором. Процентна ставка по вкладу була встановлена в розмірі 21,00 процентів річних (п.1.2 договору).
Даний договір було укладено строком на 12 місяців, тобто з 18 червня 2010 року по 23 червня 2011 року.
Відповідач повинен був в останній день строку дії вкладу (незалежно від того, чи буде строк вклад)' продовжено), тобто 23 червня 2011 року повернути позивачці суму вкладу (п.2.3.1 договору), та щомісячно сплачувати їй проценти (пункт 2.3.2 договору).
Позивачка неодноразово зверталась до банку з проханням повернути їй її кошти, але відповідач кожного разу відмовляв їй в цьому.
Так, відповідачем 17.09.2010 року та 18.11.2010 року позивачці було направлено листи, в яких відповідач зазначає, що: «25.06.2010 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу винесено рішення по справи № 2 - 872X2010 за позовом Публічного акціонерного товариства « Банк « Фінанси та кредит» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості що виникла внаслідок порушення зобов'язань за кредитнім договором та договорами поруки, згідно з яким суд вирішив стягнути з ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства « Банк « Фінанси та Кредит « заборгованість за кредитним договором у сумі 34522 грн.93 коп.. а також судові виграні у розмірі 345 гри. 23 коп., ви трати за сплату судового збору на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 120 грн,, отже враховуючи вище викладене, на кошти по договору між Банком та - ОСОБА_1 № 370X24158 про банківський строковий вклад ( депозит ) ФсК « пенсійний « в національній валюті у розмірі 8000 грн. від 18.06. 2010 року було проведено стягнення для погашення заборгованості за кредитним договором № 784 2007 поручителем виконання якого відповідно до договору поруки № 784/2 пп 2007 є ОСОБА_1».
Однак, у своїй претензії позивачка стверджувала, що вона ніякого кредитного Договору поручительства не укладала, поручителем у договорі поруки № 784/2пп 2007 не була, хто замість позивачки поставив підпис їй не відомо.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 29 жовтня 2010 року заява позивачки про скасування заочного рішення по справи за позовом Публічного акціонерного товариства « Банк « Фінанси та кредит була задоволена та заочне рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 25 червня 2010 року за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості що виникла внаслідок порушення зобов'язань за кредитним договором, за договором поруки - скасовано.
Рішенням Центрально-Міського суду м. Кривого Рогу від 30.01.2012 року Позов Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості що виникла внаслідок порушення зобов'язань за кредитним договором, за договором поруки був задоволений частково.
Стягнуто с ОСОБА_5. ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства Банк « Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором в сумі 10602грн. 65 коп., а також судові витрати у розміри 106 грн. і витрати за сплату судового збору на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
В задоволені позову Публічного акціонерного товариства Банк « Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення зоборгованості що виникла внаслідок порушення зобов'язань за кредитним договором, за договором поруки, відмовлено.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5, Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» про визнання недійсним договору поруки, задоволено.
Визнано недійсним Договір поруки № 784\2 пп 2007 від 18 грудня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ВАТ « Банк Фінанси та Кредит «, ОСОБА_5.
Рішення суду не було оскаржено, не скасовано, набрало чинності 10.02. 2012 року.
Таким чином моя претензія до Банку була обґрунтованою і є.
Згідно п. 1.2. Договору Банк нараховує та виплачує Клієнту проценти за ст а в к о ю 21 % р і ч н и х.
Відповідач користується коштами позивачки на протязі вже двох років, отже повинен сплатити позивачці 42% річних (по 21% річних за кожен рік користування грошима).
Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надішла. зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (про умови та порядок виплати вкладу наведено вище).
Договір депозиту було укладено між ними на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад), що передбачено ст. 1060 ЦК України.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином вбачається, що відповідач повинен був повернути їй її вклад та проценти не пізніше 23 червня 2011 року, чого відповідач не зробив, порушивши свої зобов'язання.
Сума основного зобов'язання відповідача перед позивачкою становить розмір вкладу (депозиту) - а саме 8000 гри., які вона і просить стягнути з відповідача на її користь.
Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Договором, укладеним між позивачкою та відповідачем, було передбачено проценти -а саме 21,00 процентів річних (п.1.2 договору).
Свій обов'язок відповідач не виконав, тобто порушив зобов'язання, оскільки ст.610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Ст.612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, отже оскільки відповідач 23 червня 2011 року не виконав свій обов'язок зі сплати мені мого вкладу та процентів, то він вважається таким, що прострочив.
Відповідно до ч.1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.
Дійсно, діями відповідача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Криворізької філії ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» позивачці заподіяна моральна шкода. У зв'язку з з чим було порушено звичайний образ життя. Позивачка протягом тривалого часу не може забрати свої кошти з незаконного володіння відповідача. Кожне відвідування відповідача спричиняє їй моральні страждання, оскільки вона вимушена принижуватися, просити у банка повернути їй, те що їй належить. Відповідач свої обов'язки не виконали.
На підставі викладеного суд, виходячи із принципів розумності, обєктивності та справедливості, вважає за необхідне зменшити розмір заявленої нею моральної шкоди.
На користь позивачки ОСОБА_1 суд вважає необхідним стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000 грн., що є відповідним тяжкості та тривалості перенесених нею страждань.
Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Криворізької філії ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на користь позивачки ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати: судовий збір в сумі 107 грн. 30 коп.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. . 8, 11,12,15,16,22,23,203, 526, 530, 533, 536, 610, 611, 612, 617,625,1054, 1058,1060,1166,1167 Цивільного кодексу України, Конституцією України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про стягнення моральної (немайнової) шкоди», керуючись ст.ст.3, 5, 27, 38, 82, 88, 110, 128 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Банк»Фінанси та Кредит» про стягнення грошових коштів, моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_1 8000 грн. вкладу, 3360 грн. процентів за користування коштами протягом року .
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 2000 грн..
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 107 грн. 30 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу.
Суддя: В. Є. Сільченко