Справа № 2а/0109/510/2012
Номер провадження 2-а/123/91/2013
29.11.2012 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя в складі :
головуючого - судді Тонкоголосюка О.В.,
при секретарі - Селезньовій О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсіонного фонду України в Київському районі міста Сімферополя про визнання дій противоправними та зобов'язання до вчинення певних дій,
ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування вимог зазначає, що він є пенсіонером, і отримує пенсію за віком в Управлінні Пенсійного фонду в Київському районі м. Сімферополь АР Крим, є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1986 р., віднесений до другої категорії осіб, відповідно до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У період з 12 серпня 1986 р. по 10 жовтня 1986 р. знаходився на роботах в населених пунктах зони відчуження.
24 липня 2012 р. він звернувся в Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь із заявою про перерахунок і призначення пенсії відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але йому було відмовлено в цьому, що на його думку є протиправним, порушуючим його законні права і інтереси.
Просить визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь вих. № 349/п-08 від 02.08.2012 р., зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії у відповідності до вимог ч.2, 3 ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та відшкодувати судові витрати.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав в повному об'ємі, наполягав на їх задоволенні з підстав викладених в позовній заяві, а саме в такому вигляді в якому вони заявлені.
Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.
Вислухав сторони, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
Згідно частини першої статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 70 КАС України, належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
У відповідності до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (ч.1). В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2).
У відповідності до ч2 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», крім індексації пенсії, яка здійснюється відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення, у разі, якщо величина середньої заробітної плати в Україні за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, за минулий рік зросла, то з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується в порядку, встановленому частиною другою статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частина третя цієї статті встановлює, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
ОСОБА_1, є пенсіонером, отримує пенсію за віком в Управлінні Пенсійного фонду в Київському районі м. Сімферополь АР Крим, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 22.10.2008 р.
Також, він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1986 р., відноситься до категорії II, відповідно до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали унаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 р. серії НОМЕР_2 від 19.08.2008 р.
У період з 12 серпня 1986 р. по 10 жовтня 1986 р. знаходився на роботах в населених пунктах зони відчуження, що підтверджується Довідкою ЗАТ «Кримканалстрой» вих. № 01/37 від 12.03.2001 р.
Позивач стверджує, що 24 липня 2012 р. він звернувся в Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь із заявою про перерахунок і призначення пенсії відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в той час як фактично він звернувся до відповідача із вимогою про проведення йому перерахунку пенсії з підстав викладених в ч.2, 3 ст. 57 цього Закону.
Листом від 02.08.2012 р. вих. № 349/п-08 Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь правомірно відмовило позивачу в проведенні перерахунку із посиланням на те, що останнім не надана довідка про інвалідність з причиною захворювання, і відповідно не представляється можливим нарахувати пенсію згідно статті 57 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали унаслідок Чорнобильської катастрофи» по інвалідності, яка наступила в результаті каліцтва або захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника в результаті Чорнобильської катастрофи.
Дійсно, у відповідності до ч. 2 ст. 57 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали унаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.
Частина друга цієї статті встановлює, що якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення: менше 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців.
Між тим, як було встановлено в ході судового розгляду справи, ОСОБА_1 є одержувачем пенсія за віком, яка призначена по статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали унаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991г. №796-ХП, як постраждалому 2 категорії.
На підставі ст. 55 Закону, призначення і виплата пенсій проводиться згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV.
Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи» № 1210 від 23.11.2011р. визначає механізм числення пенсії по інвалідності, яка наступила в результаті каліцтва або захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника в результаті Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону №796-XII. Пенсії за бажанням особи можуть призначатися виходячи із заробітної плати, отриманої за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі фактичних збитків.
Враховуючі, що позивачем не доведено того, що він є інвалідом та інвалідність отримана в результаті каліцтва або захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
З урахуванням вищенаведеного, на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст. 2, 11, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -
В позові ОСОБА_1 до Управління Пенсіонного фонду України в Київському районі міста Сімферополя про визнання дій противоправними та зобов'язання до вчинення певних дій відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Київський районний суд м.Сімферополя АР Крим протягом десяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги.
Суддя