22 листопада 2006 р.
№ 25/324
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Кравчука Г.А.,
суддів:
Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державного підприємства Міністерства оборони України “Українська авіаційна транспортна компанія»
на постанову
Київського апеляційного
господарського суду від 23.05.2006 р.
у справі
№ 25/324
господарського суду
м. Києва
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіатехпром»
до
Державного підприємства Міністерства оборони України “Українська авіаційна транспортна компанія»
про
стягнення 4 086 530,00 грн.
та за зустрічним
позовом
Державного підприємства Міністерства оборони України “Українська авіаційна транспортна компанія»
до
Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіатехпром»
про
відшкодування збитків у сумі 6 181 200,00 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача:
Грибук Ю.В., дов. № 3 від 26.12.2006 р.;
відповідача:
Ніколаєнко М.А., дов. № 33 від 16.05.2006 р.;
У серпні 2005 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Авіатехпром» (далі -Товариство) звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України “Українська авіаційна транспортна компанія» (далі -Підприємство) заборгованість за договором № UCA-296-02 від 10.09.2002 р. у розмірі 3 291 242,00 грн., пеню у розмірі 592 424,00 грн., інфляційних збитків у розмірі 161 148,00 грн., 3 % річних у розмірі 41 716,00 грн.
Позовні вимоги Товариство обґрунтовувало тим, що Підприємство не виконує належним чином зобов'язання за договором № UCA-296-02 від 10.09.2002 р. з оплати виконаних робіт (наданих послуг), внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 3 291 242,00 грн., яка підлягає стягненню на підставі норм ГК України та ЦК України з урахуванням пені, індексу інфляції та 3 % річних.
Заявою, поданою до господарського суд м. Києва 14.03.2006 р. (т. 2, а. с. 84 -85) Товариство, посилаючись на результати судово-бухгалтерської експертизи, уточнило позовні вимоги та просило господарський суд м. Києва стягнути з Підприємства заборгованість за договором № UCA-296-02 від 10.09.2002 р. у розмірі 3 079 315,72 грн., пеню у розмірі 554 755,00 грн., інфляційних збитків у розмірі 159 893,00 грн., 3 % річних у розмірі 40 705,00 грн.
У листопаді 2005 р. Підприємство звернулось до господарського суду м. Києва з зустрічною позовною заявою, у якій просило стягнути з Товариства збитки у розмірі 6 181 200,00 грн., завдані неналежним виконанням договору № UCA-296-02 від 10.09.2002 р.
Зустрічні позовні вимоги Підприємство обґрунтовувало тим, що через неналежне оформлення Товариством актів оцінки технічного стану двигунів Д-30КП-2 № 03053048502037 та № 03053029002005, яке в подальшому було виявлено Державною службою України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації (далі -Державіаслужба), воно понесло збитки у вигляді неотриманих доходів (упущеної вигоди) за контрактом №/C0022/05/UCA/K/301-05 від 09.07.2005 р., оскільки внаслідок обмеженого терміну експлуатації вказаних двигунів, встановленого Державіаслужбою, повітряні судна Іл-76 (бортові № UR-UCA та № UR-UCU) не були придатні для виконання польотів за умовами зазначеного контракту, у зв'язку з чим його було розірвано замовником.
Рішенням господарського суду м. Києва від 30.03.2006 р. (суддя Морозов С.М.) позовні вимоги Товариства задоволено, а в задоволенні зустрічних позовних вимог Підприємства відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2006 р. (колегія суддів: Андрієнко В.В., Студенець В.І., Малетич М.М.) рішення господарського суду м. Києва від 30.03.2006 р. залишено без змін.
Вказані судові акти мотивовані тим, що:
- Підприємство має перед Товариством заборгованість за договором № UCA-296-02 від 10.09.2002 р. у розмірі 3 079 315,72 грн., яка підтверджується також і висновком судово-бухгалтерської експертизи № 10869 від 30.01.2006 р., та підлягає стягненню з урахуванням пені, інфляційних збитків та 3 % річних на підставі норм ЦК України та ГК України;
- обмеження термінів експлуатації двигунів Д-30КП-2 № 03053048502037 та № 03053029002005 Державіаслужба встановила у зв'язку з тим, що Підприємство не мало належним чином оформлених дублікатів формулярів, а не через неналежне оформлення Товариством актів оцінки технічного стану вказаних двигунів, які були підписані як Товариством, так і Підприємством;
- Підприємство не обґрунтувало причинного зв'язку між розірванням контракту №/C0022/05/UCA/K/301-05 від 09.07.2005 р. та діями Товариства, та не довело, що ним вживались достатні заходи для одержання доходів за вказаним контрактом.
Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2006 р. та рішення господарського суду м. Києва від 30.03.2006 р., у якій просить вказані судові акти скасувати та передати справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Вимоги, викладені у касаційній скарзі, Підприємство обґрунтовує тим, що господарськими судами попередніх інстанцій при прийнятті судових актів, які оскаржуються, було порушено ст. ст. 32, 43, 77 та 79 ГПК України, ст. 1166 ЦК України.
Крім того, Підприємство надіслало до Вищого господарського суду України доповнення до касаційної скарги, у яких просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2006 р. та рішення господарського суду м. Києва від 30.03.2006 р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити його зустрічні позовні вимоги. Вимоги, викладені у доповненні до касаційної скарги, Підприємство обґрунтовує тим, що неналежне оформлення Товариством необхідної документації, зокрема, актів оцінки технічного стану двигунів Д-30КП-2, спричинило встановлення Державіаслужбою обмеженого строку їх експлуатації, що, в свою чергу, стало причиною неотримання доходу у розмірі 1 224 000 доларів США у зв'язку з розірванням замовником контракту №/C0022/05/UCA/K/301-05 від 09.07.2005 р. через невідповідний стан авіаційної техніки.
Товариство скористалось правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та надіслало до Вищого господарського суду України відзив (заперечення) на касаційну скаргу Підприємства, у якому просить залишити її без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2006 р. та рішення господарського суду м. Києва від 30.03.2006 р. -без змін. Вимоги, викладені у відзиві, Товариство обґрунтовує тим, що касаційна скарга Підприємства є необґрунтованою та безпідставною.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін матеріали справи та доводи/вимоги Підприємства і Товариства, викладені, відповідно, у касаційній скарзі (з урахуванням доповнень до неї) та відзиві на неї, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті ними рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Підприємства не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що:
- згідно актів здачі робіт (послуг), здійснених Товариством за договором № UCA-296-02 від 10.09.2002 р., за період з 10.09.2002 р. по 23.08.2005 р., Товариство виконало роботи на загальну суму 3 288 577,70 грн., проте Підприємство оплатило лише 209 261,98 грн., у зв'язку з чим заборгованість останнього складає 3 079 315,72 грн.;
- наявність заборгованості Підприємства перед Товариством у розмірі 3 079 315,72 грн. підтверджується висновком судово-бухгалтерської експертизи № 10869 від 30.01.2006 р.;
- рішеннями Державіслужби № ДРД-775/Д30КП-05 з питання експлуатації та продовження ресурсу двигуна Д-30КП-2 № 03053029002005, та № ДРД-776/Д30КП-05 з питання експлуатації та продовження ресурсу двигуна Д-30КП-2 № 03053048502037 тимчасову експлуатацію вказаних двигунів дозволено до 29.08.2005 р. у зв'язку з необхідністю надання Підприємством дублікатів формулярів, затверджених у встановленому порядку, оскільки зазначені двигуни експлуатувались з дублікатами формулярів, які були оформленні у порушення вимог ГОСТ 27692-88.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів про те, що:
- заборгованість Підприємства перед Товариством за договором № UCA-296-02 від 10.09.2002 р. складає 3 079 315,72 грн.;
- обмеження термінів експлуатації двигунів Д-30КП-2 № 03053048502037 та № 03053029002005 Державіаслужба встановила не у зв'язку з неналежним оформленням Товариством актів оцінки технічного стану вказаних двигунів, які були підписані як Товариством, так і Підприємством, а через те, що Підприємство не мало належним чином оформлених дублікатів формулярів.
Зважаючи на наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає наступне.
Рішення та постанова, прийняті по даній справі у частині задоволення позовних вимог Товариства є законними та обґрунтованими, зважаючи на таке.
Частина перша ст. 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з частиною першою ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частина четверта ст. 231 ГК України визначає, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Сплата Виконавцю (Товариству) пені за порушення Замовником (Підприємством) термінів сплати вартості виконаних робіт більш ніж на вісім банківських днів передбачена п. 7.1 договору № UCA-296-02 від 10.09.2002 р.
Рішення та постанова, прийняті по даній справі у частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог Підприємства є законними та обґрунтованими, зважаючи на таке.
Підставою для притягнення особи до відповідальності у вигляді відшкодування збитків є склад цивільного правопорушення, який складається з:
- протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи;
- шкоди, завданої такою поведінкою;
- причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою;
- вини особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.
Відсутність одного із елементів складу цивільного правопорушення є підставою для звільнення особи від відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Як зазначено вище, обмеження термінів експлуатації двигунів Д-30КП-2 № 03053048502037 та № 03053029002005 Державіаслужба встановила не у зв'язку з неналежним оформленням Товариством актів оцінки технічного стану вказаних двигунів, які були підписані як Товариством, так і Підприємством, а через те, що Підприємство не мало належним чином оформлених дублікатів формулярів.
Проте, як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, договором № UCA-296-02 від 10.09.2002 р. не встановлена відповідальність Товариства за неналежне оформлення дублікатів формулярів.
Тобто, у діях Товариства відсутній склад цивільного правопорушення, необхідний для притягнення його до відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Посилання Підприємства у касаційній скарзі на порушення апеляційним господарським судом ст. ст. 77 та 79 ГПК України є необґрунтованими, оскільки згідно вказаних норм господарський суд: відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні; зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
У касаційній скарзі не наведено обставин, які передбачені ст. ст. 77 або 79 ГПК України для відкладення або зупинення розгляду справи.
Твердження Підприємства у касаційній скарзі про порушення господарським судом апеляційної інстанції ст. 105 ГПК України щодо надсилання постанови у п'ятиденний термін з дня її прийняття спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що вказана постанову була надіслана Підприємству 29.05.2006 р., тобто, враховуючи положення ст. 51 ГПК України, у межах строків, встановлених ГПК України.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2006 р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Підприємства не спростовують висновків господарського суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 та 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України “Українська авіаційна транспортна компанія» на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2006 р. у справі № 25/324 господарського суду м. Києва залишити без задоволення, а вказану постанову -без змін.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя В.І. Шаргало