21 листопада 2006 р.
№ 45/542-05 (21/310-04, 08/603-03)
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Палій В.М.,
розглянувши касаційне подання першого заступника військового прокурора Центрального регіону України на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.07.2006р.
у справі №45/542-05 господарського суду Харківської області
за позовом заступника військового прокурора Північного регіону України в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Міністерства оборони України
(Військова частина А-0200)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “СМП-166»
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю
“Будівельно-комерційна фірма “Дельта»
про стягнення 902 205грн.
за участю представників:
Управління капітального будівництва МО України -Ілюха А.І.;
ТОВ “СМП-166» -Курочкін В.М., Ситасенко В.В.;
ТОВ “Будівельно-комерційна фірма “Дельта» -не з'явилися;
ГПУ - прокурор відділу Кривоклуб Т.В.
заступник військового прокурора Північного регіону України в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Міністерства оборони України звернувся до господарського суду Харківської області з позовом та просив стягнути з відповідача у справі -Товариства з обмеженою відповідальністю “СМП-166» 902 205грн., у т.ч. 872 205грн. безпідставно отриманих коштів та 30 000грн. витрат, понесених у зв'язку з замовленням експертизи.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що:
- 872 205грн. отримані відповідачем безпідставно, внаслідок завищення фактичної вартості робіт, виконаних за контрактом №7 від 27.10.96р.;
- позивачем понесені витрати, у зв'язку з замовленням експертизи для визначення фактичної вартості робіт за контрактом (т.1 а.с.3-7).
Відповідач у справі - ТОВ “СМП-166» у відзиві на позов заявлені вимоги відхилив з тих підстав, що:
- контракт №7 від 27.10.96р. сторонами не виконувався;
- відносини сторін врегульовані договором №82/97 “Про сумісну діяльність щодо будівництва дев'ятиповерхового гуртожитку по вул. Баварська, 7 у м. Харкові загальною площею 6 885,42квм., відповідно до умов якого і здійснювався розподіл житлової площі у будинку.
Оскільки вимоги позивача ґрунтуються на умовах контракту №7 від 27.10.96р., який не виконувався, відповідач вважає їх такими, що не підлягають задоволенню (т.1 а.с.75-76, т.6 а.с.6-9).
Крім того, ТОВ «СМП-166» стверджує, що Військова частина А-0200 не є належним позивачем, а також посилається на пропущення строку позовної давності (т.6 а.с.18,19).
Доповнюючи відзив, відповідач вважає, що позов у даній справі підлягає залишенню без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст.81 ГПК України, враховуючи, що його подано прокурором не в інтересах держави в особі органу державної влади чи місцевого самоврядування (т.7 а.с.5-7).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.12.2003р. до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору залучено Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельно-комерційна фірма “Дельта» (т.1 а.с.135-136).
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням господарського суду Харківської області від 13.02.2006р. у позові відмовлено (т.7 а.с.90-94).
Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що вказаний позов пред'явлено не в інтересах держави в особі органу державної влади або місцевого самоврядування, а в інтересах самостійного суб'єкта господарювання.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.07.2006р. рішення господарського суду Харківської області від 13.02.2006р. залишено без змін (т.8 а.с.24-29).
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційна інстанція виходила з того, що позивачем не доведено перерахування коштів на фінансування будівництва, поставки матеріалів у повному обсязі відповідно до умов договору, а також не доведено передачу відповідачу майна (квартир) на суму 872 205грн.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, перший заступник військового прокурора Центрального регіону України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням та просить їх скасувати, а заявлені позовні вимоги задовольнити.
Вимоги касаційного подання обґрунтовані порушенням норм матеріального та процесуального права судами.
ТОВ “СМП-166» у відзиві на касаційне подання, вважаючи його доводи безпідставними, просить прийняті у справі судові акти залишити без змін.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційне подання таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.54 ГПК України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Прокурор чи його заступник, звертаючись до господарського суду з позовом, зокрема, виконує функцію представництва інтересів держави, що визначено ст.121 Конституції України, ст.361 Закону України “Про прокуратуру». При цьому, випадки такого представництва визначені законом.
Так, в силу п.2 ст.121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
Згідно ст.361 Закону України “Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
За змістом ч.5 ст.361 Закону, прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Підставою для порушення справи, що визначено ч.1 ст.2 ГПК України, є позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частина третя вказаної норми також встановлює, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Однак, вирішуючи питання про прийняття такої позовної заяви, господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.99р. №3рп/99 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.
В силу пункту 2 резолютивної частини цього рішення під поняттям “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, як вказано у зазначеному рішенні, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора, і на підставі частини першої статті 21 Арбітражного процесуального кодексу України є стороною в арбітражному процесі. Цей орган вчиняє процесуальні дії (відповідні функції) згідно зі статтею 22 Арбітражного процесуального кодексу України.
Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор не зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, при цьому, позивачем визначено військову частину А 0200 (Управління капітального будівництва). Уточнюючи заявлені позовні вимоги, прокурор вказує, що органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Міністерство оборони України. При цьому, у резолютивній частині позову, прокурор просить суд поновити порушене право шляхом стягнення коштів на користь не Міністерства оборони України, а на користь іншої особи -Управління капітального будівництва, яке є самостійним суб'єктом господарювання, державною госпрозрахунковою організацією Міністерства оборони України, що визначено пп.1,5 Положення.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позов пред'явлено прокурором не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб'єкта, який не є органом державної влади або органом місцевого самоврядування.
Разом з тим, дійшовши правильного висновку та не здійснюючи розгляд поданого позову по суті заявлених вимог, суд першої інстанції помилково у позові відмовив, хоча такий позов ним по суті заявлених вимог не розглядався. Зазначене порушення, допущене судом першої інстанції, у подальшому не усунуто апеляційною інстанцією, яка залишила рішення господарського суду Харківської області 13.02.2006р. без змін.
Враховуючи зазначене, прийняті у справі судові акти підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд із стадії прийняття позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів
1.Касаційне подання заступника військового прокурора Центрального регіону України задовольнити частково.
2.Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.07.2006р. та рішення господарського суду Харківської області від 13.02.2006р. у справі №45/542-05 скасувати.
3.Справу передати на новий розгляд із стадії прийняття позовної заяви.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак І.М.
Палій В.М.