15 листопада 2006 р.
№ 7/89"б"
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :
Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі),
Катеринчук Л.Й.
Ткаченко Н.Г.
розглянувши касаційну скаргу
ВАТ “Енергопостачальна компанія “Житомиробленерго», м. Житомир
на постанову
та ухвалу
від 20.07.2006 р. Житомирського апеляційного господарського суду
від 07.04.2006 р. господарського суду Житомирської області
у справі
№ 7/89 “Б» господарського суду Житомирської області
за заявою
ВАТ “Енергопостачальна компанія “Житомиробленерго», м. Житомир
до
ДКП “Олевський щебеневий завод», смт. Дружба Олевського району Житомирської області
про
банкрутство
арбітражний керуючий
Вербило Ю.В.
в судовому засіданні взяв участь представник:
ініціюючого кредитора
Строцька М.М., довір.
У провадженні господарського суду Житомирської області знаходиться справа № 7/89 “Б» про банкрутство Державного комунального підприємства “Олевський щебеневий завод».
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 07.04.2006 р. (суддя Філіпова Т.Л.) призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Вербила Ю.В., зобов'язано останнього скласти та подати на затвердження господарському суду реєстр вимог кредиторів, довідку про заборгованість по заробітній платі та про вартість майнових активів боржника, тощо.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 20.07.2006 р. (судді: Зарудяна Л.О. -головуючий, Вечірко І.О., Ляхевич А.А.) апеляційну скаргу ВАТ “Енергопостачальна компанія “Житомиробленерго» залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Житомирської області від 07.04.2006 р. -без змін.
Не погоджуючись з винесеними судовими рішеннями, ВАТ “Енергопостачальна компанія “Житомиробленерго» звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 20.07.2006 р. і ухвалу господарського суду Житомирської області від 07.04.2006 р. в частині призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Вербила Ю.В. та передати справу на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.
На думку заявника касаційної скарги, судами першої та апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 2 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі -Закон) та ст. ст. 32, 34 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника сторони, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, незважаючи на клопотання ініціюючого кредитора у справі про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Петричука Б.Б., суд першої інстанції призначив розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Вербила Ю.В. за клопотанням самого боржника та органу, уповноваженого державою управляти майном боржника, а також за пропозицією державного органу з питань банкрутства.
Однак, відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону ведення процедури розпорядження майном боржника та призначення розпорядника майна у справі здійснюється з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів.
Згідно з ст. 1 Закону розпорядження майном боржника являє собою систему заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника, з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища.
Відповідно на розпорядника майна покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство (абз. 11 ст. 1 Закону).
У зв'язку з чим, боржник у справі не наділений правом надання суду пропозиції кандидатури розпорядника майна.
Відповідно до ст. 13 Закону таке право мають кредитори боржника.
Отже, при призначенні розпорядника майна судом першої інстанції необґрунтовано враховано клопотання боржника щодо кандидатури розпорядника майна.
Крім того, положеннями ч. 2 ст. 13 Закону передбачено, що розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону державний орган з питань банкрутства пропонує господарському суду кандидатури арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, щодо яких порушена справа про банкрутство, та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до статуту Державного комунального підприємства “Олевський щебеневий завод» (а.с. № 43-49 том І) боржник у справі заснований на комунальній власності Олевського районну Житомирської області та підпорядкований Олевській районній державній адміністрації.
Пунктом 4.1 статуту передбачено, що майно боржника є комунальною власністю та закріплене за ним на праві повного господарського відання.
Згідно з рішенням ХХІІ сесії Олевської районної ради від 12.07.2005 р. засновником боржника прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності та ліквідацію Державного комунального підприємства “Олевський щебеневий завод».
Отже, боржник у справі є комунальним підприємством та його майно не знаходиться у державній власності.
У зв'язку з чим, державний орган з питань банкрутства не повинен пропонувати господарському суду кандидатуру розпорядника майна для такого підприємства.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу суду першої інстанції в частині призначення розпорядника майна боржника та постанову суду апеляційної інстанції про залишення її без змін не можна визнати законними та обґрунтованими, тому ухвала в цій частині та постанова підлягають скасуванню, а справа в частині призначення розпорядника майна боржника -передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді суду першої інстанції необхідно врахувати викладене та розглянути справу відповідно до вимог чинного законодавства.
З урахуванням вказаного та керуючись ст. ст. 1, 2, 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ст. ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу ВАТ “Енергопостачальна компанія “Житомиробленерго» задовольнити.
2. Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 20.07.2006 р. та ухвалу господарського суду Житомирської області від 07.04.2006 р. у справі № 7/89 “Б» в частині призначення розпорядника майна боржника скасувати.
3. Справу № 7/89 “Б» в частині призначення розпорядника майна боржника передати на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді Л.Й. Катеринчук
Н.Г. Ткаченко