02 листопада 2006 р.
№ 6/31
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючий),
Харченка В.М.,
Борденюк Є.М.
розглянувши у відкритому
за участю представників позивача:
касаційну скаргу
судовому засіданні у м. Києві
Головіної Н.Я., Коржа В.П., Переметчика О.В. та представника відповідача-2 -Балтаджи Х.М.
Товариства з обмеженою відповідальністю “Екзотік-Д»
на постанову
від 27.06.2006
Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
у справі
№ 6/31
господарського суду
Дніпропетровської області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “Екзотік-Д»
до
Фірми “Єврофрут» (EUROFRUIT TARIM GIDA PAK. TIC. LTD. STI.),
DOGA TRANS TAS. OTO GIDA INS. ITH. IHR ve TIC. LTD. STI.
про
стягнення 362245,05 грн.
В судове засідання представник Фірми “Єврофрут» не з'явився, про час і місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.
У січні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю “Екзотік-Д» звернулося з позовом до Фірми “Єврофрут» (EUROFRUIT TARIM GIDA PAK. TIC. LTD. STI.) та DOGA TRANS TAS. OTO GIDA INS. ITH. IHR ve TIC. LTD. STI., згідно якого, уточнивши в ході розгляду справи свої позовні вимоги, просило стягнути з другого відповідача на відшкодування матеріальної шкоди грошову суму у розмірі 162245,04 грн. та відшкодування моральної шкоди, яка полягає у приниженні ділової репутації позивача, грошову суму у розмірі 200000,00 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2006 у справі № 6/31 в позові до відповідача-1 відмовлено в повному обсязі. Стягнено з DOGA TRANS TAS. OTO GIDA INS. ITH. IHR ve TIC. LTD. STI. на користь ТзОВ “Екзотік-Д» 162245,04 грн. матеріальної шкоди та 50000,00 грн. моральної шкоди. В решті позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.06.2006, за тією ж справою, вищезазначене судове рішення скасовано. Провадження у справі припинено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного суду від 27.06.2006, а рішення суду першої інстанції від 11.04.2006 залишити без змін. Скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 1, 4 ГПК України, ст.ст. 50, 75, 76 Закону України “Про міжнародне приватне право», ст.ст. 1209, 1210 ЦК України, ст. 31 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів 1956 року.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Припиняючи провадження у справі, апеляційний суд виходив з того, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, оскільки ГПК України, який є спеціальним нормативним актом, не передбачено розгляд зазначеної категорії справ господарськими судами.
З такими висновками погодитись не можна, оскільки вони не відповідають діючому процесуальному законодавству.
Зокрема, як вбачається із змісту заявлених у справі вимог, позивач просив суд стягнути з другого відповідача матеріальної шкоди у розмірі 162245,04 грн. та моральної шкоди за втрату ділової репутації у розмірі 200000,00 грн., у зв'язку з неналежним виконанням останнім вимог сертифікату якості при перевезенні продукції від відповідача-1 до позивача.
Відповідно до ст. 76 Закону України “Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону, якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи -відповідача, а також у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України.
Крім того, згідно із ст. 124 ГПК України, господарські суди розглядають справи за участю іноземних підприємств і організацій, якщо місцезнаходження відповідача на території України. Підвідомчість і підсудність справ за участю іноземних підприємств і організацій визначається за правилами, встановленими статтями 12 - 17 цього Кодексу. Господарські суди мають право також розглядати справи за участю іноземних підприємств і організацій, якщо місцезнаходженням філії, представництва, іншого відособленого підрозділу іноземного підприємства чи організації є територія України та якщо іноземне підприємство чи організація має на території України нерухоме майно, щодо якого виник спір.
Відповідно ж до ст. 1 ГПК України, правом особи є її право звернутись за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів безпосередньо до господарського суду, юрисдикція якого, згідно із ст. 124 Конституції України, поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Враховуючи, що предмет спору, відповідно до ст. 16 ЦК України, був чітко визначений позивачем, а на території України, за обставинами, які були встановлені судом першої інстанції, перебуває майно відповідача, висновок апеляційного суду про те, що зазначений спір не підлягає вирішенню в господарських судах, суперечить діючому законодавству.
Оскільки апеляційна інстанція справу по суті не переглядала і безпідставно припинила у ній провадження, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з передачею справи до апеляційного суду для її перегляду в порядку апеляційного провадження.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Екзотік-Д» задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.06.2006 у справі № 6/31 скасувати, а справу передати на розгляд по суті до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Головуючий Остапенко М.І.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Борденюк Є.М.