43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а
"22" листопада 2006 р.
Справа № 5/81-2А.
за позовом Акціонерного товариства закритого типу «Волиньнафта»
до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0004841500/0 від 26.07.2006р.
Суддя Слупко В.Л.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Новосад Ю.М. -держ.подат.інспектор (дов.№61 від 11.01.2006р.)
Суть спору: АТЗТ «Волиньнафта» просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0004841500/0 від 26.07.2006р., яким Нововолинська ОДПІ застосувала до товариства штраф в сумі 350грн.86коп. за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб, посилаючись на те, що земельний податок ним сплачено повністю, акт перевірки №385 від 20.07.2006р. товариство не отримувало, при проведенні перевірки податковим органом порушено порядок проведення перевірки.
Нововолинська ОДПІ та представник в судовому засіданні проти позову заперечують, мотивуючи тим, що штрафні санкції застосовані правомірно, оскільки позивач несвоєчасно сплачував земельний податок, акт перевірки №385 від 20.07.2006р. вручено безпосередньо голові правління «Волиньнафта» Курачу В.Г., про що є відмітка на акті перевірки. Представник податкового органу просить розглянути справу за доказами, які ним подані в підтвердження правомірності застосованого штрафу, мотивуючи тим, що представник позивача адвокат Правосудько О.М. недобросовісно користується правами позивача, не з'являється в судові засідання, неодноразові факсограми про відкладення розгляду справи надсилає суду за 10-15 хв. до початку судового засідання, на звірку не з'являється, витребувані судом докази не подає.
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову; якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися; суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази; суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі; у разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали; якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:
20.07.2006р. Нововолинською ОДПІ складено акт №385 про результати перевірки дотримання АТЗТ «Волиньнафта» граничних строків сплати податкового зобов'язання по земельному податку за період з червня 2005 р. по січень 2006р.
Перевіркою виявлено затримку до 30 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку , розрахованого позивачем згідно поданого ним відповідачу розрахунку №176 від 31.01.2005р., що підтверджується актом перевірки №385 від 20.07.2006р., який вручений голові правління АТЗТ «Волиньнафта» Курачу В.Г., про що свідчить його підпис на акті перевірки, а також підтверджується розрахунком штрафних санкцій, картками особових рахунків платника податків по земельному податку за 2005-2006р.р. із зазначенням строків сплати та датами фактичної його сплати.
Позивач не надав суду доказів своєчасної сплати розрахованих ним же сум податкових зобов'язань по земельному податку, а також своєчасного погашення існуючого станом на 05.09.2005р. боргу в сумі 4070грн.49коп. (05.09.2005р. -дата платіжного доручення №26 на суму 3000грн.).
Згідно платіжних доручень №26 від 05.09.2005р. позивач перерахував 3000грн., №29 від 03.10.2005р. -1300грн., №30 від 02.11.2005р. -1280грн., №31 від 07.12.2005р. -1280грн., №34 від 02.02.2006р. -1080грн. та №14 від 03.03.2006р. -230грн. на погашення узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку за вересень, жовтень, листопад, грудень 2005 року та березень 2006 року відповідно.
Оскільки, станом на 05.09.2005р. по АТЗТ «Волиньнафта» існував податковий борг по вказаному платежу на суму 4070грн.49коп., а тому відповідно до п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000р. (далі - Закон України №2181-ІІІ) відповідач правомірно зарахував сплачені товариством суми в рахунок погашення існуючого на той час боргу.
Відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України №2181-ІІІ у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці до 30 календарних днів -10% погашеної суми, а тому Нововолинська ОДПІ правомірно оспорюваним податковим повідомленням-рішенням застосувала до АТЗТ «Волиньнафта» штраф в сумі 350грн.86коп.
З огляду на вищевикладене позовні вимоги задоволенню не підлягають як не обгрунтовані та не підтверджені доказами.
Керуючись ст.ст.71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,
В позові відмовити.
Постанову може бути оскаржено у строк і порядку, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.Л.Слупко
Дата виготовлення
повного тексту постанови
01.12.2006р.