донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
22.01.2013 р. справа №14/56
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів при секретаріМанжур В.В. Москальової І.В., М'ясищева А.М., Пеленовій О.О.
за участю представників сторін: від позивача (скаржника): від відповідачів: від ДВС: розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лобзова О.М. - за довіреністю 1) не з'явився 2) Галущак С.М. - за довіреністю Кормильцев А.В. - за довіреністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вуглеснабзбут», м.Донецьк
на ухвалу
господарського судуДонецької області
від13.12.2012р. (на дії Державної виконавчої служби України, м.Київ)
у справі№ 14/56 (суддя Фурсова С.М.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вуглеснабзбут», м.Донецьк
доДержавного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк, Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», м.Вугледар
про стягнення 14 164 315,39грн.,
Рішенням господарського суду Донецької області від 18.07.2006р. у справі № 14/56 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вуглеснабзбут" задоволено частково:
- з Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вуглеснабзбут" стягнуто заборгованість у розмірі 14 152 235,12 гривень, витрати за державним митом у розмірі 12 024,63 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 55,64 гривень;
- з Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вуглеснабзбут" стягнуто заборгованість у розмірі 15 461 856,05 гривень, витрати за державним митом у розмірі 13 137,37 гривень.
На виконання судового рішення 03.08.2006р. у відповідності з вимогами статті 116 Господарського процесуального кодексу України були видані судові наказі.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.05.2008р. за заявою Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1" здійснено заміну боржника Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1" його правонаступником - Державним підприємством "Донецька вугільна енергетична компанія" в частині стягнення боргу у розмірі 13 214 635,67 гривень.
Постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби від 26.02.2008р. було відкрито виконавче провадження № 6407296 з примусового виконання наказу № 14/56, виданого господарським судом Донецької області 03.08.2006р., та накладено арешт на все майно боржника в межах суми звернення стягнення 14 164 315,39 гривень.
На підставі вказаної постанови до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів рухомого майна внесено запис від 03.03.2008р. за № 6710521 про заборону відчужувати все рухоме майно підприємства, у тому числі транспортні засоби.
Постановою від 19.07.2011р. виконавче провадження № 6407296, відповідно до пункту 15 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", було зупинено.
Державне підприємство "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1" звернулось до господарського суду Донецької області зі скаргою від 28.09.2012р. на дії Державної виконавчої служби України, в якій просило:
- визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби, які полягають у відмові у наданні погодження на реалізацію рухомого майна під час виконання наказу № 14/56, виданого господарським судом Донецької області 03 серпня 2006 року;
- зняти арешт з рухомого майна гірниче-шахтного обладнання та транспортних засобів у кількості 175 одиниць, які є непридатними для експлуатації, остаточна вартість якого становитиме 27 645 083,65 гривень.
Згідно заяви від 05.12.2012р. скаржник просив внести зміни до пункту 2 прохальної частини скарги, виклавши її в наступній редакції: "Скасувати пункти 4-5 постанови відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 26.02.2008р. № 6407296 щодо арешту всього майна підприємства у межах суми стягнення 14 164 315,39 гривень та заборони його відчуження".
Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.12.2012р. вимоги скаржника (Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1") задоволені частково, а саме:
- дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Роєнко Р.В. щодо накладення постановою від 26.02.2008р. арешту на все рухоме та нерухоме майно Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1" визнані незаконними;
- пункти 4-5 постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України про відкриття виконавчого провадження від 26.02.2008р. № 6407296 щодо арешту майна Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1" та оголошення заборони на його відчуження визнані недійсними;
- в іншій частині вимог відмовлено.
Задовольняючи частково скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем під час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та арешт рухомого та нерухомого майна не були враховані приписи Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» та накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника, у тому числі й на гуртожитки, адміністративні будівлі та інші об'єкти соціальної інфраструктури.
Не погоджуючись з висновками місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вуглеснабзбут» звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 13.12.2012р. та прийняти нове рішення, яким відмовити боржнику (відповідачу) в задоволенні скарги.
Скаржник вважає, що суд першої інстанції допустив порушення і неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, внаслідок чого прийняв незаконне рішення, що є підставою для скасування ухвали.
Представник Державної виконавчої служби України у судовому засіданні підтримав апеляційні вимоги скаржника.
Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» у відзиві від 21.01.2013р. вважає апеляційну скаргу безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвалу місцевого господарського суду законною, обґрунтованою та ухваленою з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Донецької області від 13.12.2012р. - без змін.
Представники Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» у судове засідання не з'явилися, причину неявки до суду не повідомили, незважаючи на те, що про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.
Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою та неявка їх представників у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.
Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу та не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно з приписами статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів виходить з наступного:
Згідно приписів ст.124 Конституції України та ст.115 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст.115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст.116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який, згідно положень Закону України "Про виконавче провадження", є виконавчим документом та підлягає виконанню державною виконавчою службою.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вуглеснабзбут" звернулося до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України із заявою № 13-02/2008-2 від 13.02.2008р. про прийняття вищевказаного наказу до виконання, відкриття виконавчого провадження та звернення стягнення на майно боржника, накладення арешту на майно боржника в порядку частини 6 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час накладення арешту), державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 6 вищевказаної статті за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом.
Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Роєнко Р.В. постановою від 26.02.2008р. було відкрито виконавче провадження № 6407296 з примусового виконання вищевказаного судового наказу та встановлено строк для його добровільного виконання.
В пунктах 4-5 вказаної постанови зазначено, що на все майно боржника (Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1") накладено арешт в межах суми звернення стягнення 14 164 315,39 гривень та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.
Згідно запису № 1 витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 37531299 від 27 серпня 2012 року (запис зареєстровано 03.03.2008 за № 6710521), заборонено відчужувати все рухоме майно, в тому числі транспортні засоби Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1".
Згідно запису № 1 витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 37910032 від 20 вересня 2012 року (запис зареєстровано 03.03.2008 за № 6709746), на все нерухоме майно Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1" накладений арешт в межах суми 14 164 315,39 гривень.
В статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла на час накладення арешту) встановлено, що державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону. У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення. Якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем у порядку, встановленому статтею 24 цього Закону, накладено арешт на майно боржника, за погодженням з державним виконавцем боржник має право у строк, встановлений для добровільного виконання рішення, реалізувати належне йому майно в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом.
Відповідно до статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла на час накладення арешту), звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт. У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору. У випадках коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.
Як визначено в підпункті 3.1 пункту 3 наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 400 від 08 червня 2012 року "Про затвердження прогнозованого плану передачі об'єктів соціальної інфраструктури державних вугледобувних підприємств у комунальну власність" керівникам державних вугледобувних підприємств, зазначених у додатках 1 та 2, необхідно здійснювати відповідно до законодавства України заходи з передачі державного майна (об'єктів соціальної інфраструктури), що обліковується на балансах відокремлених підрозділів цих підприємств, з державної у комунальну власність.
Рішенням від 17.08.2012р. № 6-25-21 Вуглегірська міська рада надала згоду на прийняття у комунальну власність територіальної громади міста Вугледар гуртожитків, які розташовані за адресою: місто Вугледар, вулиця 13 Десантників, будинок № 11 та № 19.
Як зазначено у скарзі на дії виконавчої служби, під час проведення заходів, спрямованих на передачу вказаних об'єктів у комунальну власність, було виявлено, що на все майно боржника (рухоме та нерухоме) постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби від 03.08.2008р. про відкриття виконавчого провадження був накладений арешт в межах суми звернення стягнення 14 164 315,39 гривень та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить йому.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.05.2008р. здійснено заміну боржника Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1" його правонаступником - Державним підприємством "Донецька вугільна енергетична компанія" в частині стягнення боргу у розмірі 13 214 635,67 гривень, внаслідок чого сума боргу боржника перед товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вуглеснабзбут" складає 949 679,72 гривень.
Як встановлено місцевим господарським судом, боржник при вирішенні питання щодо погашення заборгованості стягувачу (товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вуглеснабзбут") у розмірі 949 679,72 гривень намагався реалізувати металобрухт, який є власністю підприємства, а саме гірниче-шахтне обладнання та транспортні засоби у кількості 175 одиниць, які є непридатними для експлуатації, остаточна вартість якого становитиме 27 645 083,65 гривень, що підтверджується наявними матеріалами справи (перелік обладнань (майна), яке підлягає списанню станом на 01 вересня 2012 року, що складає 175 одиниць на загальну суму 27 645 083,65 гривень та реєстр актів обстеження та актів дефектіровки майна, непридатного до експлуатації).
На письмовий запит Державного підприємства "Шахтоуправління "Південно-донбаське № 1" (лист від 23.08.2012р. за № 2030) стосовно погодження реалізації рухомого майна, передачі у комунальну власність територіальної громади міста Вугледар об'єктів соціальної сфери та внесення відповідних змін у Єдиний реєстр заборони відчуження об'єктів нерухомого майна ДВС України у відповіді за № 12-0-34-2989/5-7 від 26.09.2012р. (вхідний № 871 від 03.10.2012р.) зазначило, згідно частини 4 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не проводяться, тому накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на рахунках і вкладах боржника в банках та інших фінансових установах не знімається.
В частині 2 статті 55 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла на час накладення арешту) визначено, що державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, вартість арештованого майна значно перевищує суму заборгованості (949 679,72 гривень).
Відповідно до статуту Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1", підприємство засновано на державній власності згідно з наказом Мінвуглепрому України від 27 січня 2006 року № 57 та належить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України відповідно до Указу Президента від 25 липня 2005 року № 1123 "Про заходи щодо вдосконалення державного управління вугільної промисловістю".
Згідно статті 1 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (в редакції, яка діяла на час накладення арешту), встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що державним виконавцем не було враховано наведених приписів та накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника, у тому числі і на гуртожитки, адміністративні будівлі та інші об'єкти соціальної інфраструктури.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що пункти 4-5 оскаржуваної постанови про арешт всього майна боржника та заборону його відчуження не відповідають приписам чинного законодавства, а тому в діях державного виконавця ДВС України вбачається порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження", що призвело до порушення прав та інтересів скаржника, гарантованих чинним законодавством України.
Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України, викладених в інформаційному листі від 29.06.2010р. № 01-08/369 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України", вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акту органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Господарський же суд, приймаючи судове рішення по суті скарги, має в будь-якому разі враховувати положення, викладене в названому роз'ясненні президії Вищого господарського суду України.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги те, що сума, яка підлягає стягненню з боржника (949 679,72 гривень), значно менша, ніж вартість всього арештованого майна, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо визнання недійсними пунктів 4-5 постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.02.2008р. № 6407296 щодо арешту майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Враховуючи приписи ч.4 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження", яка визначає, що протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не проводяться, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про залишення без задоволення вимог скаржника в частині визнання неправомірними дій відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби у наданні погодження на реалізацію рухомого майна під час виконання наказу № 14/56, виданого господарським судом Донецької області 03 серпня 2006 року.
Посилання скаржника на те, що суд першої інстанції в оспорюваній ухвалі посилається на роз'яснення Вищого господарського суду України від 28.03.2002р. № 04-5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України, яке втратило чинність згідно з постановою пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9, не призвело до прийняття неправильного по суті рішення.
Отже, доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оспорюваній ухвалі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає ухвалу господарського суду Донецької області від 13.12.2012р. у справі № 14/56 винесеною з дотриманням чинного законодавства, у зв'язку з чим не вбачає підстав для її скасування, а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вуглеснабзбут», м.Донецьк не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.99, 101, 102, 103, 105, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вуглеснабзбут», м.Донецьк - залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 13.12.2012р. у справі № 14/56 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.
Головуючий В.В.Манжур
Судді І.В.Москальова
А.М.М'ясищев
Надруковано 7 прим.:
1 - позивачу (скаржнику)
2 - відповідачам
1 - ДВС
1 - до справи
1 - ГСДО
1 - ДАГС