"21" січня 2013 р. Справа № 4/111/10
Позивач Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»
вул. Ковпака, 29, м. Київ, 03150
адреса для листування: вул. Фалеєвська, 14/1, м. Миколаїв, 54001
Відповідач Фізична особа-підприємець ОСОБА_3
АДРЕСА_1, 54058
Суддя Дубова Т.М.
Від позивача - Мавродій О.А. довіреність № 2584 від 07.11.2012 р.
Від відповідача - ОСОБА_5 довіреність № 9917 від 15.08.2012 р.
СУТЬ СПОРУ: стягнення заборгованості за кредитним договором від 16.06.07 р. в сумі 899 434,13 грн., з яких: 600 000,00 грн. - боргу за кредитом, 146 386,52 грн. - заборгованість по процентам, 153 047,61 грн. - пені за прострочення платежів.
Ухвалою суду від 27.10.10 р. прийнято до розгляду заяву від 26.10.10 р. відповідно до ст. 22 ГПК України, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача борг за кредитом в сумі 600 000,00 грн., заборгованість по процентам в сумі 173 986,52 грн. за період з 27.02.09 р. по 26.10.10 р., 32 635,79 грн. пені за прострочення платежів за період з 08.04.10 р. по 26.10.10 р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
Позивач звернувся до суду і просить стягнути з відповідача борг за кредитом в сумі 600 000,00 грн., заборгованість по процентам в сумі 173 986,52 грн. за період з 27.02.09 р. по 26.10.10 р., 18 191, 67 грн. - пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 15.06.10 р. по 26.10.10 р., 14 444,12 грн. - пені за несвоєчасне погашення відсотків за період з 08.04.10 р. по 26.10.10 р. за порушення відповідачем умов договору відновлювальної кредитної лінії № 640/3-73 від 16.06.2007 року, обґрунтовуючи свої вимоги ст.ст. 525, 526, 530, 549, 550, 551, ЦК України, ст.ст. 193, 218 ГК України.
Відповідач надав відзив, яким просив відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на відсутність доказів видачі кредитних коштів відповідачу за договором від 16.06.07 р. Відповідач пояснив, що договір відновлювальної кредитної лінії не містить порядку видачі кредиту та порядку погашення. Зазначене підтверджується самим кредитним договором, в якому не було визначено позичкового рахунку, з якого надавався кредит та рахунок на який перераховувалися кредитні кошти.
Крім того, заявив клопотання про застосування строків позовної давності щодо нарахованої пені та відсотків.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані не в повному обсязі, тому підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
16.06.07 р. сторони уклали договір відновлювальної кредитної лінії № 640/3-73, згідно якого позивач зобов'язувався надати відповідачу грошові кошти (кредит) на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання окремими частинами (траншами), зі сплатою 18,0 % річних за кредитом та комісій, в розмірі та в порядку визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в додатку 1 до договору, в межах максимального ліміту заборгованості відповідача за кредитом в сумі 600 000,00 грн. з кінцевим терміном погашення не пізніше 15 червня 2010 року на умовах визначених договором.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надав кредит в сумі 600 000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами від 16.06.07 р., 18.06.07 р., 26.06.07 р. (а. с.29-31, т. 1).
Відповідач вимоги п. 1.1.1 договору не виконав, доказів погашення боргу не надав, станом на час розгляду справи сума неповернутого кредиту склала - 600 000,00 грн., що підтверджується розрахунками позивача станом на 26.10.10 р. та виписками банку (а.с.68-79, т. 1).
Відповідно до п.п. 2.3, 2.4 договору відновлювальної кредитної лінії, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту, щомісячно, в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день проведення заборгованості за кредитом в повній сумі, за методом "факт/360", де "факт" - це фактична кількість днів у періоді, за який здійснюється нарахування процентів, а "360" - умовна кількість днів у році. Сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті надаваємого кредиту щомісячно не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі на рахунок позивача.
Пунктами 3.3.6, 3.3.7 договору відновлювальної кредитної лінії, сторони передбачили, що відповідач зобов'язаний сплатити позивачу кредит та відсотки за користування кредитними коштами та комісії з дотриманням встановленого графіку повернення, визначеного пунктами 1.1, 2.4, 2.5 цього договору.
На час подання позову розмір нарахованих і не сплачених відсотків складає 173 986,52 грн. за період з 27.02.09 р. по 26.10.10 р., що підтверджується розрахунком позивача (а.с.68, т. 1) та виписками банку (а.с.70-79, т. 1).
Оскільки, позов подано 15.09.10 р., клопотання відповідача щодо застосування строків позовної давності в цій частині задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 193, ст. 218 ГК України передбачено, що учасники господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Статтею 550 ЦК України передбачено, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до п.п. 3.2.7, 4.1 договору відновлювальної кредитної лінії, в разі невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач має право вимагати дострокове виконання відповідачем зобов'язання протягом 30 календарних днів, від дня отримання відповідачем відповідної письмової вимоги, а відповідач зобов'язаний повернути кредит, сплату процентів, комісій, а також сплату можливої неустойки (пені, штрафу) та відшкодування збитків, завданих простроченням виконання, після погашення зазначених вимог цей договір вважається розірваним. У разі прострочення відповідачем строків погашення кредиту та/або сплати процентів, комісій, відповідач повинен сплатити позивачу пеню в національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період невиконання зобов'язань за цим договором, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня за днем прострочення.
В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Між тим, до вимог про стягнення пені встановлена позовна давність тривалістю в один рік (ч. 2 ст. 258 ЦК України).
Відповідачем заявлено клопотання про застосування строку позовної давності відповідно до ст.ст. 258, 267 ЦК України та строку, передбаченого ст. 232 ГК України.
Розглянувши та перевіривши розрахунок відповідача, суд вважає, що клопотання про застосування строку позовної давності підлягає задоволенню частково, з огляду на те, що згідно заяви про зміну позовних вимог від 26.10.10 р. позивач нарахував пеню за несвоєчасне погашення кредиту за період з 15.06.10 р. до 26.10.10 р. в сумі 18 191,67 грн. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка підлягає задоволенню повністю.
Щодо нарахованої пені за несвоєчасне погашення відсотків, то клопотання відповідача про застосування строків позовної давності підлягає задоволенню, а позов частково, з урахуванням перерахунку відповідача в сумі 2 292,12 грн. за період з 05.05.10 р. по 26.10.10 р.
Позивач перерахунок не заперечив.
Отже, загальна сума, яка підлягає стягненню становить 794 470,31 грн., з яких 600 000,00 грн. - боргу за кредитом, 173 986,52 грн. - заборгованість по процентам за період з 27.02.09 р. по 26.10.10 р., 18 191, 67 грн. - пені за несвоєчасне погашення кредиту, 2 292,12 грн. - пені за несвоєчасне погашення відсотків за період з 05.05.10 р. по 26.10.10 р.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач свої заперечення належним чином не довів.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково, судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85, ГПК України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (вул. Ковпака, 29, м. Київ, код 00039019) заборгованість в сумі 794 470,31 грн. (сімсот дев'яносто чотири тисячі чотириста сімдесят грн. 31 коп.), з яких: 600 000,00 грн. (шістсот тисяч грн. 00 коп.) - боргу за кредитом, 173 986,52 грн. (сто сімдесят три тисячі дев'ятсот вісімдесят шість грн. 52 коп.) - заборгованість по процентам, 18 191, 67 грн. (вісімнадцять тисяч сто дев'яносто одна грн. 67 коп.) - пені за несвоєчасне погашення кредиту, 2 292,12 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто дві грн. 12 коп.) - пені за несвоєчасне погашення відсотків, 7 944,70 грн. (сім тисяч дев'ятсот сорок чотири грн. 70 коп.) - держмита та 232,44 грн. (двісті тридцять дві грн. 44 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати позивачу.
В частині стягнення пені за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 12 152,00 грн. в позові відмовити.
Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.
Рішення підписано та оформлено суддею згідно ст. 84 ГПК України 23.01.2013 р.
Суддя Т.М.Дубова