Справа № 1819/4298/12 р.
Провадження № 2/1819/930/12
08.10.2012 р. Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Прачук О. В.,
з участю секретаря судового засідання Нагорної Н. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Мостобуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди -
ОСОБА_1 звернувся з позовом до публічного акціонерного товариства «Мостобуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку та моральної шкоди. В позові вказує, що 24.04.2012 р. був звільнений з посади електрозварника ручного зварювання Відокремленого структурного підрозділу ПАТ «Мостобуд» «Мостобудівельний загін № 2» за власним бажанням на підставі ст. 39 КЗпП України.
В день звільнення відповідач не провів з ним розрахунок, а саме не виплатив заборгованість із заробітної плати в сумі 8 422 грн. 15 коп.
Посилаючись на норми ст.ст. 116 та 117, 237-1 КЗпП України просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість із заробітної плати у сумі 8 422 грн. 15 коп.; середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 24 квітня 2012 р. по 26 липня 2012 р. в сумі 17 800 грн., 78 коп., виходячи з середньоденного заробітку 189 грн. 37 коп., та 9000 грн. моральної шкоди, оскільки він поніс моральні страждання, внаслідок того, що був поставлений відповідачем у скрутне матеріальне становище, був змушений позичати кошти, щоб прогодувати себе і свою сім'ю, а також на святкування власного весілля.
В подальшому вимоги позивач уточнив і просив стягнути з відповідача на його користь 5 659 грн. 06 коп. заборгованості із заробітної плати, 14 574 грн. 88 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 24 квітня 2012 р. по 12 вересня 2012 р., виходячи з середньоденного заробітку у розмірі 102 грн. 64 коп., та 9 000 грн. моральної шкоди.
В судове засідання позивач не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, зазначив, що заборгованість із заробітної плати відповідачем погашена в повному обсязі та просить стягнути з відповідача 14 574 грн. 88 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку і 9000 грн. моральної шкоди.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав письмові заперечення, в яких просить розглядати справу без участі представника та підтверджує, що ОСОБА_1 дійсно працював у Мостозагоні № 2 ПАТ «Мостобуд» електрозварником ручного зварювання і був звільнений з 24.04.2012 р., вказує, що станом на 25.09.2012 р. заборгованість зі сплати заробітної плати перед ОСОБА_1 погашена в повному обсязі. Посилається на те, що основним замовником робіт ПАТ «Мостобуд» є держава, нарахування та виплати працівникам заробітної плати здійснюється після сплати державним замовником коштів за виконані ПАТ «Мостобуд» роботи, таким чином умислу в діях відповідача щодо затримки розрахунків з ОСОБА_1 під час його звільнення не було, так як це викликано затримкою розрахунків з боку державного замовника. Крім того вказує, що ОСОБА_1 не надав жодних доказів спричинення моральної шкоди та нічим не підтвердив розмір моральної шкоди. В зв'язку з чим просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно зі ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України.
Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення, а відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Перебування позивача з відповідачем у трудових відносинах, не оспорюється відповідачем і підтверджується копією трудової книжки (а.с. 10,11).
Відповідач мав перед позивачем на день звільнення заборгованість із заробітної плати в сумі 8 422 грн. 15 коп., що підтверджується розрахунковим листком за квітень місяць 2012 р. (а.с. 6), письмовими поясненнями та запереченнями відповідача (а.с. 25, 36, 37), яка на день проведення засідання погашена в повному обсязі, що підтвердив сам позивач в своїй заяві від 08.10.2012 р. - тому вимога позивача про стягнення на його користь заборгованості по заробітній платі задоволенню не підлягає.
Як встановлено, в порушення вимог ст. 116 КЗпП України відповідач не виплатив ОСОБА_1 в день звільнення всіх належних йому сум.
Посилання відповідача на відсутність його вини не може бути прийнято судом, оскільки пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" роз'яснено, що сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, а жодних доказів на підтвердження того, що з ПАТ «Мостобуд» несвоєчасно розраховувались замовники відповідач не надав.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відсутність вини відповідача у нездійсненні розрахунку з позивачем не доведена належними та допустимими доказами.
Як вбачається з уточненого розрахунку позивача для обчислення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - ним взято для обрахунку календарні дні, що не відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 «Про порядок обчислення середньої заробітної плати».
Відповідно до положень ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог.
Виходячи з середньоденного заробітку позивача у розмірі 102 грн. 64 коп. (згідно довідки наданої відповідачем) та 93 робочих днів затримки розрахунку при звільненні за період з 24.04.2012 р. по 12.09.2012 р., на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 9 545 грн. 52 коп. (102,64, х 93 = 9 545,52).
Відповідно до статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Судом встановлено, що відповідач порушив трудові права позивача, що в будь-якому випадку викликає моральні страждання та потребує додаткових зусиль для організації свого життя, оскільки особі доводиться враховувати відсутність коштів, які вона законно сподівалась отримати.
Разом з тим суд приймає до уваги, що відповідач хоч і частинами, але перерахував позивачу заборгованість із заробітної плати і на день постановлення рішення вона відсутня, що затримка розрахунку складала 5 місяців, також слід врахувати, що розмір моральної шкоди, заявлений позивачем, - 9 000 грн. перевищує розмір самої заборгованості із заробітної плати на день звільнення, який становив 8 422 грн. 15 коп., і крім того, як вбачається з трудової книжки позивача, він був прийнятий на роботу до СП ТОВ «Нива Переяславщини» електрозварником з 11.05.2012 р., про невиплату зарплати на новому місці роботи позивач не зазначав, тому суд вважає, що він не був позбавлений засобів до існування.
Виходячи з вищезазначеного, розмір моральної шкоди в сумі 9 000 грн. суд знаходить завищеним, не відповідаючим обставинам справи та доказам щодо фактично заподіяної моральної шкоди, тому розмір заподіяної моральної шкоди позивачу суд визначає у сумі 500 грн.
Вимога позивача про видачу судового наказу не підлягає задоволенню, оскільки у разі наявності бажання отримати судовий наказ позивач мав звернутися до суду в порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України, а не в порядку позовного провадження.
Відповідно до ст. 88 ЦПК підлягають стягненню з відповідача судові витрати у сумі 101 грн. 25 коп. судового збору за частково задоволені вимоги по стягненню середнього заробітку за час затримки розрахунку та 5 грн. 95 коп. за частково задоволені вимоги про стягнення моральної шкоди, а разом 107 грн. 20 коп.
Керуючись ст.ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України, 10, 11, 60, 209, 212, 213-215 ЦПК України, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Мостобуд» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 9 545 (дев'ять тисяч п'ятсот сорок п'ять) гривень 52 коп. та 500 (п'ятсот) гривень моральної шкоди.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Мостобуд» на користь держави судовий збір в сумі 107 грн. 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Сумської області через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області Олена.Василівна.Прачук