Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"22" січня 2013 р.Справа № 5023/5376/12
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
при секретарі судового засідання Васильєвою К.М.
розглянувши справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Охтирка
до Закритого акціонерного товариства "Краснопавлівський молочний завод", смт. Краснопавлівка
про стягнення коштів у сумі 121584,97 грн.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_2, довіреність від 31.05.2012 року;
відповідача - не з'явився
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення коштів у сумі 121584,97 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором перевезення вантажу № 50 від 10 червня 2010 року, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 98988,50 грн., пеню в розмірі 7784,82 грн., індекс інфляції в розмірі 8018,06 грн. та 3 % річних в розмірі 6793,59 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 листопада 2012 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/5376/12 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 18 грудня 2012 року о 10:20.
Ухвалами господарського суду Харківської області від 18 грудня 2012 року розгляд справи відкладено на 15 січня 2013 року о 12:00; від 15 січня 2013 року розгляд справи відкладено на 22 січня 2013 року о 15:20.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві.
Під час розгляду справи відповідач в судові засідання не з'являвся, правом на участь уповноваженого представника не скористався.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позову виходячи з наступного:
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
10 червня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір перевезення вантажу № 50 (далі-Договір), за умовами якого позивач зобов'язався в порядку та на умовах даного договору доставити автомобільним транспортом довірений йому відповідачем (замовником) вантаж з місця відправлення і видати вантаж уповноваженій на отримання вантажу особі, а відповідач (замовник) зобов'язався оплачувати перевезення вантажу.
Відповідно до п. 4.1 вищенаведеного договору перевезення вантажу № 50 від 10.06.2010р., розрахунки між сторонами здійснюються шляхом переказу грошових коштів на рахунок перевізника (позивача) за кожні сім днів перевезень в термін трьох банківських днів з моменту отримання документів відповідно до п. 2.4 цього договору, за умови підписання.
Вартість перевезення вантажу встановлюється сторонами в додатковій угоді на перевезення (п. 4.2 Договору).
Згідно з п. 4.3 Договору, замовник (відповідач) повинен підписати акт надання послуг або надати письмову вмотивовану відмову від підписання такого акту в строк не пізніше трьох банківських днів з моменту отримання акту від позивача (перевізника).
На виконання умов договору перевезення вантажу № 50 від 10.06.2010р., позивач здійснив перевезення вантажу (молока) на підставі узгодженої між сторонами Додаткової угоди від 10.06.2010р. (арк. справи 12), про що між сторонами були складені відповідні Акти здачі-прийняття виконаних послуг (арк. справи 13-14) на загальну суму 98988,50 грн.
Судом встановлено, що відповідно до наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 12 грудня 2012 року, статус відомостей про юридичну особу відповідача - відсутність юридичної особи за місцезнаходженням; стан юридичної особи ЗАТ "Краснопавлівський молокозавод" (відповідача) - порушено справу про банкрутство (арк. справи 25).
Згідно з постановою господарського суду Харківської області про визнання боржника банкрутом від 13.07.2012 року у справі № 5023/1871/12, ЗАТ "Краснопавлівський молокозавод", смт. Краснопавлівка, код ЄДРПОУ 24271471, визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у відповідності до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Суд зазначає, що стаття 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , чітко визначає наслідки визнання боржника банкрутом: З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:
- строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;
- вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури;
- виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.
З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.
Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати по сплаті судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 1, 4,12, 22, 33, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Повне рішення складено 24.01.2013 р.
Суддя Жиляєв Є.М.