04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"22" січня 2013 р. Справа№ 5011-52/14909-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баранця О.М.
суддів: Калатай Н.Ф.
Пашкіної С.А.
при секретарі Царук І.О.
за участю від позивача - не з'явився..
представників сторін: від відповідача 1 - Воловенко І.В.
від відповідача 2 - не з'явився.
розглянувши Товариства з обмеженою відповідальністю
апеляційну скаргу "Преса-Трейд"
на рішення
господарського суду м. Києва
від 19.11.2012 року.
у справі № 5011-52/14909-2012 (суддя: Чебикіна С.О.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Прадіденко Лілії
Віталіївни
до Товариства з обмеженою відповідальністю
"Преса-Трейд"
Товариства з обмеженою відповідальністю
"Твоя Преса-В"
про стягнення солідарно з відповідачів 14407,96 грн.
заборгованості.
Рішенням господарського суду м. Києва від 19.11.2012 року у позові до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твоя Преса-В" відмовлено.
Позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Преса-Трейд" задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Преса-Трейд» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 26; код 35371243) на користь Фізичної особи-підприємця Прадіденко Лілії Віталіївни (67562, Одеська обл., Комінтернівський р-н, с. Крижанівка, вул. Рибача, б.1; код 2563216328) 14407 (чотирнадцять тисяч чотириста сім) грн. 96 коп. заборгованості та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Преса-Трейд" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2012 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Преса-Трейд".
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.
В судове засідання 22.01.2013 року представники позивача та відповідача 2 не з'явилися про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників позивача та відповідача 2, враховуючи що останні належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 15 січня 2010 року між Фізичною особою-підприємцем Прадіденко Лілією Віталіївною (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твоя Преса-В" (покупець) було укладено договір поставки № 15/01/10, за умовами якого постачальник (позивач) зобов'язався на умовах та в порядку, визначених цим договором виготовляти та поставляти покупцю (відповідачу 2) продукцію, що є предметом поставки за цим договором, детальні характеристики якої наведено в специфікаціях, оформлених як додатки до договору, що є його невід'ємною частиною (товар), а покупець (відповідач 2) зобов'язався на умовах та в порядку, визначених цим договором, приймати названий товар та оплачувати його ціну (п.1.1. договору).
Згідно з п.2.1. договору сторони визначили, що ГОСТи (ТУ, ДСТУ), асортимент та орієнтована кількість товару, що є предметом поставки за цим договором, визначається у специфікації (ях), яка (які) є невід'ємною частиною даного договору.
Пунктом 3.1. договору сторони передбачили оплату відповідачем поставленого позивачем товару, що є предметом поставки за цим договором за ціною, передбаченою у специфікації на замовлену відповідачем партію товару. При цьому, обов'язок відповідача вважається виконаним з моменту здійснення ним перерахування грошових коштів. Підтвердженням виконання обов'язку відповідача оплатити товар є копія відповідного платіжного доручення банку (п. 3.5. договору).
Відповідно до п. 5.2. договору розрахунки за кожну партію, яка планується до поставки здійснюється строки, узгоджені сторонами в специфікації.
У відповідності до п. 7. специфікації (додаток № 1 до договору) від 15.01.2010 року встановлено строк оплати товару зазначеного в п. 1.1. даного додатку (вид товару та найменування відповідно свідоцтва про реєстрацію) через 60 днів з моменту відвантаження товару, але не раніше, ніж через 30 днів після закінчення терміну реалізації.
Видатковими накладними № РН-00000000014 від 15.03.2010 року на суму 6 000, 00 грн., № РН-00000000025 від 26.04.2010 року на суму 6000,00 грн., № РН-00000000001 від 15.01.2010 року на суму 13500,00 грн., № РН-00000000051 від 17.12.2010 року на суму 1950,00 грн., № РН-00000000041 від 01.09.2010 року на суму 3000,00 грн., № Н-00002766 від 02.08.2010 року на суму 5265,00 грн. та № РН-003300 від 21.12.2010 року на суму 9360,00 грн. стверджується факт поставки позивачем відповідачу 2 товару на загальну суму 30450,00 грн., а також повернення товару на суму 14625,00 грн.
Відповідач 2 за отриманий товар розрахувався частково та мав заборгованість перед позивачем у сумі 14407,96 грн.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором з передачі товару у власність відповідачу 2, а відповідач 2 не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару у передбачений договором строк.
Доказів оплати за поставлений товар у передбачений договором строк відповідачем 2 не надано.
Як вбачається з матеріалів справи, 12 вересня 2011 року між Фізичною особою-підприємцем Прадіденко Лілією Віталіївною (Сторона-Б), Товариством з обмеженою відповідальністю "Твоя Преса-В" (сторона-А) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Преса-Трейд», сторона, що бере на себе обов'язки покупця за договором №15/01/10 від 15.01.2010р. (Сторона-В) було укладено договір про зміну сторони у зобов'язанні № 01/09/11-106, за умовами якого сторона-А (відповідач 2) передала стороні-В (відповідач 1) всі належні їй права та обов'язки за договором № 15/01/10 від 15.01.2010р. (основним договором), а сторона-Б виразила згоду на заміну сторони-А на сторону-В та прийняття стороною-В всіх належних їй прав та обов'язків (п.п. 1.2., 1.3., 1.4. договору).
Пунктом 1.6. договору сторони дійшли згоди, що переведення прав та обов'язків на сторону-В за цим договором не тягне за собою жодних змін умов основного договору, окрім тих, що пов'язані із заміною сторони-А стороною-В. Тобто, всі інші умови основного договору залишаються чинними у попередній редакції і з моменту набрання чинності цього договору сторона-В набуває всіх прав та обов'язків сторони-А за основним договором.
Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та його скріплення відтисками печаток сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим та основним договорам (за основним договором в частині виконання зобов'язань між зобов'язаною та управненою сторонами) (п. 4.1. договору).
Згідно п.2.1. договору всі права та обов'язки зобов'язаних та управнених сторін цього договору виникають/переходять з моменту підписання цього договору. Права та обов'язки покупця (відповідача 2) за основним договором перейшли до відповідача 1 з моменту підписання цього договору (п. 2.1.1. договору).
Позивач направив відповідачу 1 претензію з вигою сплатити 14407,96 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Згідно пункту 2.3. договору про зміну сторони у зобов'язанні №01/09/11-106 відповідач 1 зобов'язався виконати всі зобов'язання, що встановлені для відповідача 2 основним договором в обсязі та на умовах, що встановлені основним договором та існують на момент підписання цього договору. Відповідач 1 має право висувати проти позивача всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між позивачем та відповідачем 2.
Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
За таких обставин, правові підстави для стягнення з відповідача 2 на користь позивача заборгованості за договором поставки № 15/01/10 від 15.01.2010 року у розмірі 14407,96 грн. відсутні, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, про те, що в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 на користь позивача заборгованості за договором про зміну сторони у зобов'язанні № 01/09/11-106 від 12.09.2011 року та договором поставки № 15/01/10 від 15.01.2010 року у розмірі 14407,96 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідач 1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що відбулося 19.11.2012 року (повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103019371933).
Доводи наведені відповідачем 1 в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення господарського суду м. Києва від 19.11.2012 року у справі № 5011-52/14909-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Справу № 5011-52/14909-2012 повернути до господарського суду м. Києва.
3. Копію постанови направити сторонам.
Головуючий суддя Баранець О.М.
Судді Калатай Н.Ф.
Пашкіна С.А.
Повний текст постанови складено 23.01.2013 року.