ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-67/19161-2012 25.01.13
За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»
ДоВідкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»
Простягнення 23 031,05 грн.
Суддя Куркотова Є.Б.
Представники:
Від позивачаГрабовський О.О.
Від відповідача не з'явився
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (далі - відповідач) про стягнення 23 031,15 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.12.2012 р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначений на 25.01.2012 р.
14.01.2013 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву за змістом якого, відповідач зазначив, згідно наданого позивачем звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту №С-00155, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу забезпеченого позивачем становить 21 058,81 грн. В свою чергу цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП застрахована відповідачем згідно полісу ВС/4174852, за яким встановлено франшизу у розмірі 510,00 грн., а отже сума страхового відшкодування за вирахуванням франшизи, що підлягає сплаті на користь позивача становить 20 548,81 грн. (21 058,81 грн. - 510,00 грн.)., яке у зазначеному розмірі 27.12.2012 р. за платіжним дорученням №79612 перераховано на рахунок позивача, а тому відповідач виконав зобов'язання перед позивачем у повному обсязі, у зв'язку із чим позову задоволенню не підлягає.
В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103021412477, яке отримано останнім 04.01.2012 р.
Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд
09.03.2009 р. між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №06/0615864/1403/09, за яким позивач страхує майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортного засобу «Geely», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
06.11.2009 р. громадянин ОСОБА_3, керуючи автомобілем «ВАЗ 21013», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, на автодорозі Турка - Пісочна 59 км. + 699 а Дрогобицькому районі Львівської області, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки і стан транспортного засобу, внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху та здійснив зіткнення з автомобілем марки «Geely», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, чим спричинив пошкодження транспортних засобів, що підтверджується довідкою А/П ВДАЇ УДАЇ м. Дрогобича.
Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16.11.2009 р. водія ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Відповідно до звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу пошкодженого колісного транспортного засобу №С-00155, складеного 10.12.2009 р. ФОП ОСОБА_4 (сертифікат суб'єкту оціночної діяльності НОМЕР_3), вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Geely», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 21 058,81 грн.
Страховим актами №1, 2 пошкодження транспортного засобу марки «Geely», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, що сталося 06.11.2009 р., на автодорозі Турка - Пісочна 59 км. + 699 а Дрогобицькому районі Львівської області, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 23 031,05 грн.
Виконуючи зобов'язання за договором, позивач перерахував на рахунок страхувальника страхове відшкодування у розмірі 23 031,05 грн., що підтверджується відомостями коштів страхових відшкодувань отримувачам за період з 02.04.2010 р. по 06.04.2010 р. та за період з 28.12.2009 р. по 28.12.2009 р.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, позивач зазначає, що до нього перейшло в межах суми 23 031,05 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Вина ОСОБА_3, який керував автомобілем «ВАЗ 21013», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу автомобіля «ВАЗ 21013», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована -відповідачем згідно із полісом №ВС/4174852.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються транспортним засобом «ВАЗ 21013», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застраховано відповідачем, що підтверджується полісом №ВС/4174852, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну Позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.
Положеннями п. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції зазначеного Закону від 17.02.2011 р. після набрання чинності змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" №3045, тобто чинній на момент направлення заяви) визначено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентованої виплати) та виплати його.
Позивач 18.09.2012 р. звернувся до відповідача з вимогою на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу в сумі 23 031,05 грн.
Останній відповіді не направив, відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, не здійснив.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Матеріалами справи підтверджено (звіт експерта), що вартість відновлювального ремонту автомобіля «ВАЗ 21013», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 21 058,81 грн., а позивачем набуто право вимоги у розмірі 23 031,05 грн.
Суд відзначає, що розмір витрат, які відшкодовуються відповідачем обмежено, зокрема ст. 29 України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а саме в даному випадку, вартістю відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу згідно звіту експерта.
Полісом №ВС/4174852 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 25 500,00 грн., франшиза у розмірі 510,00 грн.
У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Відтак, розмір страхового відшкодування в порядку регресу зменшується на суму франшизи у розмірі 510,00 грн.
Враховуючи визначені полісом №ВС/4174852 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 20 548,81 грн., (21 058,81 грн. - 510,00 грн. франшизи) до моменту звернення позивачем із позовом до суду.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Як вбачається із доданого відповідачем до відзиву на позовну заяву, платіжного доручення №79612 відповідач 27.12.2012 р. (після звернення позивача із позовом до суду) сплатив на користь позивача суму страхового відшкодування у розмірі 20 548,81 грн., а отже, за відсутності спору у даній частині позовних вимог, провадження у справі в ній підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.
Таким чином, провадження у справі в частині стягнення страхового відшкодування у розмірі 20 548,81 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
В частині стягнення франшизи у розмірі 510,00 грн. необхідно відмовити з огляду положень ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
В задоволенні позову в частині стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 1 972,24 грн. необхідно відмовити, оскільки розмір витрат, які відшкодовуються відповідачем обмежено згідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вартістю відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу згідно звіту експерта, а не фактичним розміром заподіяної шкоди.
Оскільки страхове відшкодування у розмірі 20 548,81 грн. сплачено після звернення позивача до суду, то судові витрати за подачу позову в цій частині покладаються на відповідача.
В іншій частині позову, судові витрати відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі даного позову Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна» було сплачено судовий збір відповідно до платіжного доручення №026699 від 29.05.2012 р. в сумі 1641,00 грн., тоді як, відповідно до норм Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Судовий збір справляється у відповідному розмірі мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява подається до суду (ст.4 Закону).
У відповідності до ціни позову у даній справі позивач повинен був сплатити 1609,50 грн. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
За таких обставин зайво сплачене державне мито у розмірі 31,50 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного та керуючись ст. 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Провадження у справі в частині стягнення страхового відшкодування у розмірі 20 548,81 грн. припинити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75 код ЄДРПОУ 0034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (01032, м. Київ, бульвар Шевченко, 37/122; код ЄДРПОУ 23510137) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 436 (одна тисяча чотириста тридцять шість) грн. 03 коп.
3. На підставі даного рішення повернути Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Провідна» (01032, м. Київ, бульвар Шевченко, 37/122; код ЄДРПОУ 23510137) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 31 (тридцять одна) грн.. 50 коп., що перераховане платіжним дорученням №026699 від 29.05.2012 р. (оригінали якого залишається в матеріалах справи), як зайво сплачене.
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Є.Б. Куркотова
Рішення підписано 25.01.2013 р.