ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-45/17553-2012 21.01.13
За позовом: Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС"
про: стягнення 12 100,00 грн.
Суддя Балац С.В.
Представники:
позивача: Шурда О.В. - представник за довіреністю від 22.11.2012 № 176;
відповідача: Цимбровська Ю.О. - представник за довіреністю від 29.10.2012 № 130юр/Д-121/2012.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на умовах договору про надання послуг від 01.07.2011 № 24 позивач надав відповідачеві послуги по розміщенню автомобілів. Умовами згаданого договору передбачено, що відповідач повинен оплачувати послуги позивача згідно виставлених йому рахунків на протязі 5 банківських днів. Однак, відповідач отримані ним послуги не оплатив у зв'язку з чим позивач просить суд задовольнити вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 12 100,00 грн. основного боргу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2012 порушено провадження у справі № 5011-45/17553-2012, а її розгляд призначено на 14.01.2013.
В судовому засіданні 14.01.2013 судом оголошено перерву до 21.01.2013.
Відповідач, в порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким проти позову заперечив з підстав наведених у мотивувальній частині даного рішення.
Представниками сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлялося, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 21.01.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін даного спору, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд, -
Між філією державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 1», правонаступник якої є Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2010 № 764) (далі - позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" (далі - відповідач) був укладений договір про надання послуг від 01.07.2011 № 24 (далі - Договір).
Як вбачається з предмету Договору, позивач взяв на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених Договором, надати відповідачеві за плату послуги по розміщенню автомобілів (далі - послуги), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити їх (п. 1.1 Договору).
Згідно з п. 3.1 Договору його сума становить 15 125,00 грн.
Оплата здійснюється безготівково шляхом перерахування відповідачем коштів на поточний рахунок позивача суми Договору протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту виставлення позивачем рахунку.
Як вбачається з п. 8.1 Договору, останній набрав чинності з моменту його підписання сторонами даного спору та скріплення печатками сторін. Строк дії Договору закінчується 01.04.2012 (п. 8.2 Договору), але закінчення строку Договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (п. 8.3 Договору).
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Приписами ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Отже, позивач, виконуючи взяті на себе зобов'язання та на умовах Договору, надав відповідачеві послуги загальною вартістю 15 125,00 грн., та у зв'язку з чим позивач виставив відповідачеві рахунок від 31.03.2012 № 200 на оплату цих послуг.
Однак, всупереч умов Договору, відповідач отримані ним послуги оплатив лише частково у сумі 3 025,00 грн.
Виходячи з відзиву, відповідач просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позову з тих підстав, що в акті про надання послуг від 31.03.2012 № 52 відсутні реквізити Договору, зокрема, дата та його номер, а також відповідач стверджує, що рахунок на оплату послуг позивачем не виставлявся, а тому, у розумінні п. 3.2 Договору, відсутні підстави для оплати цих послуг.
Щодо заперечень відповідача на позовну заяву, то вони до уваги судом не приймаються виходячи з наступного.
По-перше, в акті про надання послуг від 31.03.2012 № 52 зазначено вид послуг, який є предметом Договору та ціна цих послуг, яка є сумою Договору.
По-друге, з тверджень позивача вбачається, що рахунок на оплату послуг останнім був переданий безпосередньо до відділу бухгалтерії відповідача, на виконання якого, як зазначалося вище, відповідач сплатив частково надані йому послуги, що в свою чергу підтверджується належним чином засвідченою копією виписки банківської установи від 28.04.2012 про надходження грошових коштів від відповідача на поточний рахунок позивача із посиланням на дату та на предмет Договору.
Сторонами даного спору проведений акт взаємних розрахунків за період з січня 2011 по травень 2012, згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем становить 12 100,00 грн. Зазначений акт був підписаний відповідачем та скріплений його печаткою.
Крім того, позивач направив відповідачеві лист-претензію від 12.07.2012, яку відповідач отримав 20.07.2012, про що свідчить повідомлення про вручення відповідачеві даного поштового відправлення, та лист-претензію від 12.09.2012, яку відповідач також отримав 14.09.2012, що, в свою чергу, підтверджуються відбитком штампу відповідача на зазначеному листі із вхідним номером 140-520/2012, згідно з якими позивач просив відповідача сплатити заборгованість в розмірі 12 100,00 грн. у повному обсязі. Проте, зазначені вимоги позивача залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Оскільки виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, то згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України істотними умовами договору про надання послуг - є предмет (вид послуг) та вартість цих послуг.
Таким чином, зі сукупності викладених вище обставин та наведених доказів, які містяться у матеріалах даної справи, випливає, що істотні умови укладеного Договору сторонами були визначені, але виконувалися лише з боку позивача, тобто останнім були надані відповідачеві послуги згідно з Договором, а відповідачем вони отримані, проте у повному обсязі не оплачені.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту погашення відповідачем своєї заборгованості за отримані ним послуги на користь позивача до суду не подано.
Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.
Отже, виходячи з наведеного вище, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 12 100,00 грн. є обґрунтованими, підтверджується матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ-МТС» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 1; код ЄДРПОУ 37702357, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 1; код ЄДРПОУ 37243279, на будь який його рахунок виявлений державним виконавцем під час виконавчого провадження) - 12 100,00 (дванадцять тисяч сто) грн. 00 коп. - основного боргу; 1 609,50 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 25.01.2013 року
Суддя С.В. Балац