Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "18" січня 2013 р. Справа № 4/5007/926/12
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Лозинської І.В.
за участю представників сторін:
- від позивача: не з"явився
- від відповідача: не з"явився
- від третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Антонюк Н. І. - представник за довіреністю від 30.07.2012 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( м. Малин )
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 ( м. Житомир )
за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит" (м. Київ)
про визнання недійсним звіту експертної оцінки
ФОП ОСОБА_2, м. Малин звернулася до господарського суду з позовом до ФОП ОСОБА_3, м. Житомир про визнання недійсним звіту суб'єкта оціночної діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 №110325-МШ від 27.04.2012 р. та призначення по справі судово-будівельної експертизи для визначення ринкової вартості будинку АДРЕСА_2, Житомирської області та господарських споруд на день проведення експертизи.
Представники сторін в засідання суду не з"явились, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись вчасно та належним чином.
Представник третьої особи в засіданні суду заперечив проти позову вказавши про його відмову в повному обсязі з покладанням судових витрат на позивача, згідно з наданими запереченнями № 04-19/2033 від 24.09.2012 р. (а. с. 88, 89).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника третьої особи, господарський суд,-
Рішенням господарського суду Житомирської області по справі № 12/766 стягнуто з ФОП ОСОБА_2 (позивач), м. Малин на користь Приватного підприємства "Україна ТВМ", м. Малин 109900,00 грн. основного боргу; 9499,30 грн. інфляційних нарахувань; 2036,75 грн. 3% річних; 1214,36 грн. витрат по сплаті державного мита; 236,00 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу (а. с. 25 - 27).
На виконання вказаного рішення суду від 21.10.2010 р. видано наказ, на підставі якого відділом ДВС Малинського РУЮ відкрито виконавче провадження.
09.08.2011 р. рішенням господарського суду Житомирської області у справі № 20/5007/65/11 стягнуто з позивача на користь ПАТ "Банк Національний кредит" 121094,70 грн. боргу. Видано наказ.
Постановою від 25.10.2011 р. ВДВС Малинського РУЮ приєднано виконавче провадження № 29493469 з примусового виконання наказу № 20/5007/65/11 від 22.08.2011 р. до зведеного виконавчого провадження № 32359594 ( а. с. 44 ).
В ході проведення виконавчого провадження накладено арешт на будинок за адресою: АДРЕСА_2, який належить позивачу на праві власності.
На підставі постанови про призначення експерта від 25.03.2011 р. та договору від 25.03.2011 р., 24.04.2012 р. ФОП - суб"єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 (відповідач) складено звіт № 110325-МШ (а. с. 12 - 16), яким визначено ринкову вартість об"єкту - житлового будинку № 10 з господарськими будівлями та спорудами, що належить ОСОБА_2( Житомирська область, АДРЕСА_2) у сумі 256721,00 грн. для подальшої реалізації шляхом продажу на аукціоні.
У зв"язку з заявою позивача (боржника) про проведення рецензії звіту № 110325-МШ та керуючись ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження", постановою ВДВС Малинського РУЮ від 07.07.2012 р. призначено ОСОБА_5 експертом, суб"єктом оціночної діяльності - суб"єктом господарювання у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу № 12/766 від 21.10.2010 р., якого було зобов"язано провести рецензію звіту № 110325-МШ та надати письмовий висновок (а. с. 28).
Згідно з рецензію на звіт № 110325-МШ від 27.04.2012 р. про незалежну оцінку об'єкту, що є власністю позивача, а саме: житлового будинку № 10 з господарськими будівлями та спорудами (АДРЕСА_2), виконаний відповідачем (а. с. 17 - 19), зазначено, зокрема, у загальному висновку, що звіт класифікується за ознаками аб. 3 п. 67 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 р. № 1440 як такий, що у цілому відповідає вимогам нормативно - правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.
З висновками щодо вартості будинку згідно із звітом відповідача №110325-МШ від 27.04.2012 р. та висновками рецензії позивач не погодився, посилаючись на те, що ринкова вартість будинку позивача значно занижена, оскільки не враховано ряд факторів, які впливають на його вартість, зокрема, місце розташування, рік будівництва, не визначено вартість господарських будівель призначених для обслуговування будинку, забору та інших конструкцій, які при продажу будинку будуть переходити у власність іншої особи, виходячи із висновку експерта безкоштовно. Також експертом не зазначено з яких даних визначалася ринкова вартість будинку. Таким чином, позивач дійшов висновку, що оцінка нерухомого майна - будинку, який знаходиться за адресою: Житомирська область, АДРЕСА_2 є необ'єктивною, суттєво заниженою та такою що, не відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак звіт про проведення оцінки не може бути використаним.
Ухвалою від 16.10.2012 р. господарський суд призначив по справі судову будівельно - технічну експертизу для визначення ринкової вартості житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: Житомирська область, АДРЕСА_2. проведення якої доручено судовому експерту Горкуші М. Д. (м. Житомир); сплату сум за проведення судової будівельно - технічної експертизи суд поклав на позивача; зобов'язав позивача забезпечити доступ судового експерта до вказаного житлового будинку; зобов"язав сторони надати на вимогу судового експерта необхідні документи; провадження у справі №4/5007/926/12 зупинив до надання висновку судового експерта (а. с. 81, 82).
21.12.2012 р. до господарського суду від судового експерта Горкуші М.Д. надійшов лист від 20.12.2012 р. № 24/10/12 з копією ухвали господарського суду від 16.10.2012 р. (а.с.84), в якому зазначено, що попередня оплата експертного дослідження не проведена; позивач не надав відповідь на лист судового експерта від 26.10.2012 р.
Ухвалою господарського суду від 24.12.2012 р. провадження у справі поновлено, призначено засідання суду., зобов'язано позивача повідомити господарський суд про причини не виконання вимог ухвали господарського суду від 16.10.2012 р. ( а. с. 87 ).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника третьої особи, господарський суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог на підставі наступного.
Як вбачається з ухвали господарського суду від 09.10.2012 р. термін вирішення спору вже був продовжений на п"ятнадцять днів.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" від 25.02.1994 р. №4038-ХІІ, судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду (п. 2 Роз'яснення Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 11.11.1998 р. № 02-5/424 ( зі змінами та доповненнями ) (далі - Роз"яснення).
Таку ж вимогу містить і стаття 41 ГПК, згідно з частиною першою якої, експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань.
Згідно з аб. 3, 4 п. 2 Роз'яснення, судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Представник позивача в засідання суду не з"явився, вимоги ухвали суду від 24.12.2012 р. не виконав.
Слід зазначити, що положеннями статті 1 Господарського процесуального кодексу України ( далі - ГПК України ) встановлено право юридичних осіб на звернення до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.
Так, місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та з урахуванням вимог статей 1, 41, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: а) участь у спорі суб'єкта господарювання; б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Судом визначено, що предметом даного позову є вимога позивача визнати недійсним звіт про оцінку майна.
Матеріально - правовою підставою звернення до суду з позовом про визнання недійсним звіту експертної оцінки, здійснену в рамках виконавчого провадження, позивач зазначив статті 36, 63, 58 Закону України "Про виконавче провадження", статті 33 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Відповідно до преамбули Закону України "Про виконавче провадження" цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Частиною 4 статті 58 вищенаведеного Закону передбачено, що у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна; витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки; у разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Відповідно до положень вищенаведеного Закону оцінка майна є процесуальною дією державного виконавця.
При цьому в пункті 9.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що визначення вартості, оцінка майна боржника (стаття 58 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. Тому сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати таку оцінку, визначену за результатами рецензування, до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому статтею 121-2 ГПК. У розгляді скарг стягувача чи боржника на дії органу Державної виконавчої служби, пов'язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, господарський суд перевіряє відповідність цих дій приписам статей 57, 58 Закону України "Про виконавче провадження".
Приписи вищенаведеної норми надають учаснику виконавчого провадження право на оскарження оцінки майна як процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Згідно зі статтею 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України.
Одним із таких способів, як вказано у пункті 10 частини 2 названої вище статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. З урахування цього в п. 10 ч. 2 ст.16 Цивільного кодексу України сформульовано загальне правило про можливість пред'явлення на захист порушеного цивільного права вимоги про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. У вказаній статті також зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Отже, відповідно до зазначених правових норм, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акта.
Однак, частина 1 статті 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини страви, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене та не доведеність позивачем в порушення ст. 33 ГПК України обставин, що входять до предмету доведення при вирішенні спору, у задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Лозинська І.В.
Повне рішення складено: 25.01.2013 р.
Віддрукувати:
1- до справи
2 - ФОП ОСОБА_2, 11601, АДРЕСА_3 (реком.)
3 - ФОП ОСОБА_3,, 10000, АДРЕСА_1
4 - ПАТ "Банк Національний кредит", 04053, м. Київ, вул. Тургеневська, 52/58