26.10.06р.
Справа № А23/211
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Завод "Дніпропрес", м.Дніпропетровськ
до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000098811/0/27230 від 24.10.05 (№0000098811/1/30761 від 25.11.05).
Суддя Добродняк І.Ю.
Представники сторін:
Від позивача:Шуненко Н.Ю. - провідний ю/к, дов.від 26.06.06, №31.
Від відповідача: Васільєв В.О. - головний держподатковий інспектор юр.відділу, дов. від 10.01.06 №206/10/08-09-15
Живолуп Л.П. - головний держподатковий ревізор-інспектор сектору, дов. від 06.09.06 №21208/10/08-09-15
Позивачем заявлений позов з урахуванням заяви про уточнення (1579/1 від 22.09.06) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000098811/0/27230 від 24.10.05 (№0000098811/1/30761 від 25.11.05), яким застосовані штрафні санкції у сумі 20000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки відповідача про порушення позивачем п.17.2 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (у декларації за серпень 2005 року відображено самостійне виправлення помилки у сумі (-) 400000,00 грн., але не нараховані штрафні санкції у розмірі 5%, що призвело до заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 20000,00 грн.) є безпідставним, оскільки відповідачем не прийнятий той факт, що 13.06.05 господарським судом порушено провадження у справі про банкрутство позивача, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом якого штрафні санкції не нараховуються.
Відповідач проти позову заперечує, посилається на те, що мораторій слід вважати як захід забезпечення цілісності майна боржника і який полягає в зупиненні виконання боржником своїх зобов'язань, а не в припиненні їх існування, у зв'язку з чим, виходячи з аналізу Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не застосовуються пеня та штраф за порушення строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань, передбачені ст.16 та пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Інші санкції за порушення правил оподаткування, передбачені Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у тому числі ті, обов'язок стосовно обчислення яких покладено на платника податків, у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів застосовуються на загальних підставах.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, (відповідачем) проведена документальна невиїзна перевірка декларації з податку на додану вартість позивача за серпень 2005 року, про що складений акт № 106-08-02/1-05748772 від 21.10.05.
Зазначеним актом встановлено, що в поданій позивачем декларації з податку на додану вартість за серпень 2005 року загальне значення рядка 17 податкової декларації з податку на додану вартість (податковий кредит) складає 913010 грн., в т.ч. податок на додану вартість, сплачений на митній території України (рядок 10.1) -1313010 грн.; податок на додану вартість - самостійне виправлення платником помилки, що містяться в раніше поданій податковій декларації -(-) 400000,00 грн. (до складу податкового кредиту за липень 2005 року включені суми податку на додану вартість без наявності податкових накладних, які були отримані у серпні 2005 року).
В порушення п.17.2 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" позивачем штрафні санкції у розмірі 5% не нараховані. Арифметична помилка, яка допущена при обчисленні податкового зобов'язання у вигляді штрафу у розмірі 5% від суми недоплати відповідно до п.17.2 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", призвела до заниження суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість (тобто заниження суми штрафу) в сумі 20000,00 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 24.10.05 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000098811/0/27230, яким визначена сума податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 20000,00 грн. -штрафні санкції.
Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в порядку ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Скарга позивача залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення -без змін.
25.11.05 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000098811/1/30761 про визначення суми, яким визначена сума податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 20000,00 грн. -штрафні санкції.
Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Пункт 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" надає право платнику податку, у випадку якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) він самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, надати уточнюючий розрахунок.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.
У поданій податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2005 року позивачем відображено самостійне виправлення помилки показників податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2005 року у сумі (-) 400000,00 грн., у зв'язку з чим зменшено значення рядка 17 декларації за серпень 2005 року («усього податкового кредиту»), штрафна санкція у розмірі 5% не нарахована (рядок 28 декларації).
Згідно п.17.2 ст.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,
б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.
Це правило не застосовується, якщо:
а) платник податків не подає податкову декларацію за період, протягом якого відбулася недоплата податкового зобов'язання;
б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.
Позивач посилається на той факт, що 13.06.05 господарським судом Дніпропетровської області порушено провадження у справі № Б40/102/05 про банкрутство підприємства-позивача, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, який поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до подання заяви про порушення справи про банкрутство.
12.08.05 відповідною ухвалою господарського суду провадження у справі № Б40/102/05 зупинено. На момент проведення перевірки дію мораторій на задоволення вимог кредиторів в установленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку не припинено. Згідно ч.7 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;
не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) (ч.4 ст.12 цього Закону).
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі, про що зазначається в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство (стаття 11, абз.1 ч. 4 статті 12 цього ж Закону).
Таким чином, з моменту введення мораторію боржник не може виконувати грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, а заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань, не діють.
Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховуються штраф і пеня, і цей проміжок часу відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів і не пов'язаний з його суттю.
Таким чином, оскільки мораторій на задоволення вимог кредиторів діє на протязі провадження у справі про банкрутство, штрафи і пеня, визначені Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", за цей період дії мораторію не нараховуються.
За змістом цієї норми боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються.
При цьому зазначена норма Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" стосується не тільки штрафів за порушення строків сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), встановлених пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 7 Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", як вважає відповідач, безпідставно обмежуючи дію Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Зазначеним Законом встановлена пряма заборона нарахування в період дії мораторію штрафних (фінансових) санкцій за будь-яке невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а не тільки за несвоєчасне виконання таких зобов'язань, тобто норми ст.12 цього Закону розповсюджується на всі відносини, що стосуються відповідальності за порушення податкового законодавства.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає висновок відповідача щодо заниження позивачем суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість (заниження суми штрафу) помилковим, таким, що суперечить нормам діючого законодавства, застосування до позивача оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями штрафних санкцій, визначених в порядку пп.17.1.2 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", є неправомірним, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню недійсними.
Керуючись ст. 94, ст.ст. 160-163, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
Задовольнити позов в повному обсязі.
Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську №0000098811/0/27230 від 24.10.05, №0000098811/1/30761 від 25.11.05.
Стягнути з державного бюджету на користь Відкритого акціонерного товариства "Завод "Дніпропрес", м. Дніпропетровськ - 3 грн. 40 коп. судового збору.
Видати виконавчий лист.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
І.Ю. Добродняк
27.11.06
Згiдно з оригіналом
Помічник судді
Н.Ф. Голов'яшкіна