83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
27.11.06 р. Справа № 11/282пд
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Л.Ф.Чернота
при секретарі судового засідання Єрохіної В.В.
За участю представників:
від позивача: Хумарова І.Г. - за довіреністю, Астапов А.Г. - за паспортом ВВ 018343 (директор)
від відповідача: Петляк А.І. - за довіреністю, Трофименко В.А. - за паспортом ЕМ 150321 (директор)
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Закритого акціонерного товариства “Завод “Техностандарт» м.Донецьк
до відповідача: Професійно-технічного училища № 5 м.Красний Луч, Луганської області
про зобов'язання ПТУ № 58 укласти з ЗАТ «Завод «Техностандарт» договір про спільне використання технологічних мереж останнього в редакції, запропонованій позивачем
Позивач, Закрите акціонерне товариство «Завод «Техностандарт» м.Донецьк, звернувся до господарського суду з вимогою до відповідача, Професійно-технічного училища № 58 м.Красний Луч, Луганської області, про зобов'язання ПТУ № 58 укласти з ЗАТ «Завод «Техностандарт» договір про спільне використання технологічних мереж останнього в редакції, запропонованій позивачем.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на копію акту приймання-передачі, копію повідомлення про необхідність укладення договору, копію проект договору № 1086-3 від 01.04.2006р. з додатками та інш.
Позивач надав до суду заяву про зміну предмету позову за № 288 від 04.09.06р. та просить зобов'язати ПТУ № 58 укласти договір про спільне використання технологічних мереж останнього в редакції , що є додатком до заяви.
Суд розглянув заяву позивача та приймає до розгляду позовні вимоги: зобов'язати ПТУ № 58 укласти договір про спільне використання технологічних мереж останнього.
Відповідач надав відзив б/н та заперечує проти позовних вимог та посилається на вимоги протоколів розбіжностей № 1 та № 2 до додатку № 2 договору.
Відповідач надав до суду відзив б/н та згоден укласти договір на спільне користування електричними мережами, але з урахуванням протоколу розбіжностей.
Листом за № 578 від 13.10.2006р. відповідач повідомив суд, що станом на 13.10.2006р. не отримав від позивача договір про спільне використання технологічних мереж для розгляду.
Відповідачем було надано до суду відзив за № 566 від 09.10.2006р. на зміну позовних вимог та заперечує проти порядку розрахунку оплати (додаток № 2), у зв'язку з чим направив на адресу позивача протоколи розбіжностей.
Відповідачем надано відзив за № 616 від 06.11.2006р., яким визнає позовні вимоги частково відповідно до протоколу розбіжностей. У судовому засіданні відповідач пояснив, що має державну форму власності.
Представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Ст.33 Господарського процесуального кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Справа слуханням була відкладена, згідно ст.ст.69, 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що згідно акту прийому-передачі майна від 15.12.2003р. Відкритим акціонерним товариством “Завод “Стандарт» до статутного фонду Закритого акціонерного товариства “Завод “Стандарт» була передана трансформаторна підстанція, а тому власником цієї підстанції є ЗАТ “Завод “Техностандарт» (позивач).
Позивач за допомогою зазначеної підстанції та електромереж здійснює транзит електричної енергії своїми технологічними мережами до струмоприймачів Відповідача. У розумінні термінів, встановлених п.п.1.2. Правил користування електричною енергією, Відповідач є Субспоживачем електричної енергії, а Позивач - Основним споживачем електричної енергії.
Відповідно п.2 ч.1 ст.25 Закону України “Про електроенергетику», який є основним нормативним документом, що регулює відношення у сфері електроенергетики, споживачі електричної енергії мають право на підключення до електричної мережі у разі виконання Правил користування електричною енергією.
Згідно п.п.1.2. та 1.7. Правил користування електричною енергією транзит електричної енергії через мережі Основного споживача здійснюється на підставі відповідного договору, платником за яким є Субспоживач.
Частиною другою п.п.5.1. Правил користування електричною енергією встановлена заборона споживання електричної енергії без договору.
Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів, відповідно до п.2 якої проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Позивачем на адресу Відповідача було направлено повідомлення за вих. № 216 від 05.05.2006р. про необхідність укладення договору та два примірники Договору про спільне використання технологічних мереж Основного споживача з необхідними додатками до нього. Однак відповідач не відреагував.
Згідно п.6 ст.179 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.
Відповідно ч.1 п.п.5.15. Правил користування електричною енергією передача електричної енергії без оформлення договору про спільне використання технологічних електричних мереж забороняється, що дублюється в п.1) п.п.10.2. Правил користування електричною енергією, відповідно до якого відносини сторін у разі передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами споживача регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж або про технічне забезпечення електропостачання. Передача (транзит) електричної енергії без оформлення договору про спільне використання технологічних електричних мереж або про технічне забезпечення електропостачання забороняється.
Стаття 174 передбачає підстави виникнення господарських зобов'язань, серед яких: господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. Тому дані позовні вимоги були прийняті до розгляду у Господарському суді Донецької області.
Тому, відповідно до вимог п.п.1, 6 ст.179 та ст.187 Господарського кодексу України позивач наполягає на укладення договору.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. (ч.1 ст.181 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодекс України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач надав відповідачу копію останнього проекту договору 07.11.06р.
Позивач просить викласти п.4.2. Договору в редакції “Оплата згідно з п.4.1. цього договору здійснюється субспоживачем протягом 3-х днів з моменту отримання відповідного розрахунку (додаток № 10) від основного споживача, але у будь-якому разі (незалежно від факту отримання рахунку) не пізніше 25 числа розрахункового місяця».
За протоколом розбіжностей до Договору відповідач не згоден з редакцією позивача та просить п.4.1. Договору викласти у редакції: “Оплата згідно з п.4.1. цього договору здійснюється субспоживачем з моменту отримання відповідного рахунку (додаток № 10) від основного споживача не пізніше 20 числа наступного за звітним місяцем». У судовому засіданні відповідач пояснив, що є бюджетною установою та фінансується із Державного бюджету.
У судовому засіданні сторони дійшли згоди щодо редакції п.4.2.: “Оплата згідно з п.4.1. цього договору здійснюється субспоживачем протягом 3-х днів з моменту отримання відповідного розрахунку (додаток № 10) від основного споживача, але у будь-якому разі (незалежно від факту отримання рахунку) не пізніше 5 числа наступного за розрахунковим місяцем».
Суд розглянув докази сторін та вважає можливим викласти п.4.2. Договору в узгодженій редакції.
У договорі позивач просить встановити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. (п.8.2.1.).
За протоколом розбіжностей до Договору відповідач не згоден з редакцією позивача та просить п.8.2.1. Договору викласти у редакції: “... пеню у розмірі одинарної облікової ставки НБУ».
Стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів, у розумінні ст.ст.33, 36 Господарського процесуального кодексу України, в обґрунтування своєї позиції щодо редакції п.8.2.1. Договору.
Тому суд вважає можливим викласти п.8.2.1. Договору у редакції позивача.
Позивач просить п.9.8. Договору викласти у наступній редакції: “Субспоживач за вимогою основного споживача повинен відшкодувати згідно із ст.1212 Цивільного кодексу України основному споживачу вартість безпідставно отриманих з моменту набуття основним споживачем права власності на технологічні мережі (17.12.2003 року) і до укладання цього Договору послуг з використання електричною енергією, виходячи із розрахунку, наведеному у додатку “Порядок розрахунку оплати обґрунтованих витрат споживача на передачу електричної енергії».
Відповідач у протоколі розбіжностей до Договору просить п.9.8. виключити повністю
Суд розглянув докази позивача щодо п.9.8. та дійшов висновку про виключення п.9.8. із тексту Договору повністю з наступних підстав: Цивільним кодексом України передбачено право на захист порушених прав сторін. У даному випадку ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України вимагає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Зазначена норма права діє незалежно від включення її до змісту договору.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.
Зважаючи на той факт, що останній проект договору був наданий відповідачу лише 07.11.06р., судові витрати покладаються на позивача в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.181, 193 Господарського кодексу України на підставі ст.ст.42, 43, 22, 33, 36, 43, 49, 69, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Завод “Техностандарт» м.Донецьк до відповідача, Професійно-технічного училища № 5 м.Красний Луч, Луганської області, про зобов'язання ПТУ № 58 укласти договір про спільне використання технологічних мереж останнього - задовольнити частково.
Зобов'язати відповідача - Професійно-технічного училища № 5 м.Красний Луч, Луганської області (адреса: вул.Луганське Шосе, 31, м.Красний Луч, Луганська область, 94518) - укласти договір про спільне використання технологічних мереж останнього з Закритим акціонерним товариством “Завод “Техностандарт» м.Донецьк (адреса: пр.Ілліча, 81, м.Донецьк, 83003) строком дії з 27.11.2006р. у редакції позивача:
Пункт 4.2. викласти у редакції: “Оплата згідно з п.4.1. цього договору здійснюється субспоживачем протягом 3-х днів з моменту отримання відповідного розрахунку (додаток № 10) від основного споживача, але у будь-якому разі (незалежно від факту отримання рахунку) не пізніше 5 числа наступного за розрахунковим місяцем».
Пункт 8.2.1 викласти у редакції позивача.
Пункт 9.8. виключити із тексту Договору повністю.
У судовому засіданні 27.11.2006р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення.
Повний текст рішення підписано 04.12.2006р.
Суддя Чернота Л.Ф.
Надруковано 3 примірники:
Позивачу 1
Відповідачу 1
У справу 1
Вик.Єрохіна В.В.