06 листопада 2006 р.
№ 14/30-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. -головуючого,
Ковтонюк Л.В.,
Чабана В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної
скарги
Сумської торгово-промислової палати, м. Суми
на
постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.06.2006р.
у справі
господарського суду Сумської області № 14/30-06
за позовом
Акціонерного товариства закритого типу “Науково-виробнича торгівельно-комерційна фірма “Інтерс», м.Конотоп
до
Сумської торгово-промислової палати
про
стягнення 1 557 грн. 88 коп. та звільнення приміщення
та зустрічним позовом
Сумської торгово-промислової палати
до
Акціонерного товариства закритого типу “Науково-виробнича торгівельно-комерційна фірма “Інтерс»
за участю
Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області -третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
про
визнання недійсним частини договору
за участю представників сторін:
від АТЗТ “НВТКФ “Інтерс» - Тягній С.М., Юшков С.В.;
від Сумської ТПП -Грачов А.М.;
від 3-ї особи -не з'явилися.
У січні 2006р. Акціонерне товариство закритого типу “Науково-виробнича торгівельно-комерційна фірма “Інтерс» звернулися до господарського суду Сумської області з позовною заявою, якою просили зобов'язати Сумську торгово-промислову палату звільнити нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Конотоп, пр. Миру, 87 та стягнути з них на користь позивача за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по орендній платі суму боргу з урахуванням 0,2% пені, яка станом на 09.12.2005р. складала 1 235,40грн. та 0,2% за прострочку повернення приміщення з вини орендаря за кожен день прострочення в сумі 322,48грн.
У березні 2006р. Сумська торгово-промислова палата звернулися до суду з зустрічною позовною заявою, а в подальшому з уточненнями до неї, якою просили визнати п.6.1 договору оренди нежитлового приміщення №25/А від 01.12.2003р. недійсним з моменту його укладення.
Рішенням господарського суду Сумської області від 05.04.2006р. (суддя Миропольський С.О.) в задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено, визнано недійсним з моменту укладення п.6.1 договору оренди нежитлового приміщення № 25/А від 01.12.2003р., укладеного між Акціонерним товариством закритого типу “Науково-виробнича торгівельно-комерційна фірма “Інтерс» та Сумською торгово-промисловою палатою.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.06.2006р. (судді: токар М.В. -головуючий, Лакіза В.В., Сіверін В.І.) рішення господарського суду Сумської області від 05.04.2006р. скасовано. Первісні позовні вимоги задоволено частково, зобов'язано Сумську торгово-промислову палату звільнити нежитлове приміщення площею 50 кв.м., розташоване за адресою: м.Конотоп, пр. Миру, 87. В задоволенні решти позовних вимог та зустрічної позовної заяви про визнання недійсним п.6.1 договору оренди нежитлового приміщення №25/А від 01.12.2003р. відмовлено.
У касаційній скарзі Сумська торгово-промислова палата просили скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.06.2006р. і припинити провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Заслухавши представників сторін та проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів визнає касаційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи постанову про часткове задоволення первісних позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що 01.11.2003р. між Конотопським професійним ліцеєм (орендодавець) та АТЗТ “Науково-виробнича торгівельно-комерційна фірма “Інтерс» (орендар) було укладено договір державного майна № 22/А, відповідно до умов якого орендодавець передав орендарю приміщення площею 50 кв.м., що розташоване за адресою: м. Конотоп, пр. Миру, 87. В подальшому, зазначене приміщення АТЗТ “Науково-виробнича торгівельно-комерційна фірма “Інтерс» було передане в оренду Сумській торгово-промисловій палаті по договору оренди нежитлового приміщення № 25/А від 01.12.2005р., зазначивши в цьому договорі АТЗТ “Науково-виробнича торгівельно-комерційна фірма “Інтерс» як орендодавця, а Сумську торгово-промислову палату як орендаря, хоча фактично було укладено договір суборенди.
Відповідно до договору оренди державного майна № 22/А власником зазначеного приміщення є держава, яке знаходиться на балансі Конотопського професійного ліцею.
При ухваленні постанови апеляційним судом правильно встановлено фактичні обставини справи на основі всебічного, повного та безпосереднього дослідження наявних у матеріалах справи доказах. Правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Правомірно суд зазначав, що оскільки передане АТЗТ “Науково-виробнича торгівельно-комерційна фірма “Інтерс» Сумській торгово-промисловій палаті в оренду приміщення є державним майном, то порядок укладання, виконання, права та обов'язки сторін повинні регулюватись Законом України “Про оренду державного та комунального майна, який поширюється і на договори суборенди державного майна.
Правильно судом застосовано ст.10 зазначеного закону щодо істотних умов договору оренди та вірно вказано, що договір оренди нежитлового приміщення № 25/А від 01.12.2005р. не містить таких істотних умов.
Обґрунтовано, з посиланням на ст. 12 цього ж закону, суд дійшов висновку, що оскільки сторонами при укладенні спірного договору оренди нежитлового приміщення не було досягнуто згоди по цілому ряду істотних умов цей договір має бути визнано неукладеним, у зв'язку з чим Сумська торгово-промислова палата зобов'язана звільнити нежитлове приміщення площею 50 кв.м., що розташоване за адресою: м. Конотоп, пр. Миру, 87 за відсутності підстав його зайняття.
Судом правомірно було відмовлено у задоволенні первісних позовних вимог у частині стягнення 1 557,88грн. та зустрічних позовних вимог, які ґрунтувались на неукладеному договорі.
Твердження заявника у касаційній скарзі про те, що суд апеляційної інстанції в порушення приписів процесуального законодавства вийшов за межі заявлених вимог є безпідставними, оскільки відповідно до п.2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. Згідно п.1 ст.83 зазначеного кодексу господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству. Тобто, якщо при вирішенні спору буде встановлено, що зміст договору суперечить чинному законодавству, то господарський суд повинен з власної ініціативи визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині.
Беручи до уваги зазначене колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.06.2006р. у справі господарського суду Сумської області №14/30-06 залишити без змін, а касаційну скаргу Сумської торгово-промислової палати -без задоволення.
Головуючий суддя
В.Я. Карабань
Суддя
Л.В. Ковтонюк
Суддя
В.В. Чабан