01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
16.10.2006 № 6/336-42/222
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Капацин Н.В.
суддів: Данилової Т.Б.
Бившевої Л.І.
при секретарі: Кулачок О.А.
За участю представників:
Позивача - Косогор О.М. (довір. №41/29 від 10.01.06);
Відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Київспецсільгоспмонтаж"
на рішення Господарського суду м.Києва від 30.05.2006
у справі № 6/336-42/222 (Паламар П.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонгазбуд"
до ВАТ "Київспецсільгоспмонтаж"
про стягнення боргу, неустойки, ціна позову 504393,09 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.06 у справі №6/336-42/222 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонгазбуд», стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Київспецсільгоспмонтаж» 438 487,86 грн. боргу, 1 477,87 грн. витрат по оплаті державного мита, 102,58 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що за договором №73 від 01.08.1996р. Акціонерна іпотечно-будівельна компанія передала Відкритому акціонерному товариству «Київспецсільгоспмонтаж» продукцію виробничо-технічного призначення. Вимога про стягнення боргу за вказану продукцію Акціонерного іпотечно-будівельною компанією на суму 1 200 000 грн. уступлена за договором №45/99 від 06.09.99) Акціонерному товариству закритого типу «Укрдонгазбуд», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдонгазбуд».
За угодою №3 від 01.04.02 відповідач визнав заборгованість перед кредитором в розмірі 458 487,86 грн., вказана сума стягнута з відповідача на користь позивача. Судом першої інстанції відмовлено у стягненні пені на суму 65 905,23 грн., оскільки сторони у встановленому порядку не дійшли згоди про застосування відповідальності за невиконання спірного зобов'язання у вигляді пені.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.06, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що на момент підписання договору про перевід боргу №45/99 фактичний борг відповідача складав 892 621 грн., а не 1 200 000 грн., відповідач сплатив позивачеві грошові кошти на суму 652 900 грн., що зменшило його заборгованість до 239 721грн., але відповідачем надано послуги по зберіганню труб на суму 293 000 грн.. Отже, на момент подання позову відповідач повністю розрахувався з кредиторами за труби, поставлені за договором №73 від 01.08.1996.
Відповідачеві не відомо про наявність угоди №3 від 01.04.02, а позивач до суду не надав оригіналу цієї угоди.
Розгляд апеляційної скарги призначено на 07.08.06. В судове засідання апеляційної інстанції 07.08.06 не з'явилися представники обох сторін, у зв»язку з чим розгляд апеляційної скарги відкладено на 20.09.06.
В судове засідання 20.09.06 не з'явився представник позивача, а тому розгляд апеляційної скарги відкладено на 04.10.06. Представник відповідача належним чином був повідомлений про відкладення розгляду справи на 04.10.06, про що є його розписка в матеріалах справи і клопотання про відкладення розгляду справи, але в судове засідання 04.10.06 відповідач не направив свого представника. У зв'язку з тим, що колегія суддів апеляційного суду ухвалою від 20.09.06 вимагала від відповідача додаткові докази і пояснення, яких відповідач не надав, розгляд апеляційної скарги відкладено на 16.10.06. Відповідач в судове засідання апеляційного суду 16.10.06 на направив свого представника, витребуваних документів не надав.
Колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу відповідача без його представника за наявними у справі документами.
Із наданих до суду копій документів слідує, що 01.08.1996 року між Акціонерною іпотечно-будівельною компанією Відкритим акціонерним товариством «Київспецсільгоспмонтаж» укладено договір №73 на поставку продукції виробничо-технічного призначення, визначеної специфікацією.
06.09.1999 Акціонерна іпотечно-будівельна компанія уклала із Акціонерним товариством «Укрдонгазбуд» договір про перевід боргу №45/99, який за правовою природою є договором про уступку права вимоги.
В п.1.1 договору №45/99 зазначається, що Акціонерна іпотечно-будівельна компанія (кредитор) за згодою боржника (ВАТ «Київспецсільгоспмонтаж») передає ЗАТ «Укрдонгазбуд», правонаступником якого є ТОВ «Укрдонгазбуд», заборгованість, яка виникла за договором №73 від 01.08.1996 на суму 1 200 000 грн.
Матеріали справи не містять доказів про поставку відповідачеві продукції виробничо-технічного призначення, на вимогу апеляційного суду позивач не надав обгрунтовуючих поставку документів. Позивач надав наказ ЗАТ «Укрдонгазбуд» №7 від 26.12.02 та акт від 26.12.02 про списання бухгалтерських документів за 1999 рік у зв'язку з закінченням строку зберігання.
Разом з тим, до позовної заяви додано угоду №3 від 01.04.02, укладену між ЗАТ «Укрдонгазбуд» і ВАТ «Киїспецсільгоспмонтаж», згідно з якою встановлено наявність заборгованості ВАТ «Київспецсільгоспомонтаж» перед ЗАТ «Укрдонгазбуд», що утворилася у зв'язку з укладенням між ЗАТ «Акціонерно-іпотечна будівельна компанія» та ЗАТ «Укрдонгазбуд» договору про перевід боргу №45/99 від 06.09.99 у розмірі 458 487,86 грн. Оригінал вказаної угоди позивач надав апеляційному суду для огляду. Пункт 3 угоди №3 від 01.04.02 встановлює, що з метою погашення заборгованості перед Кредитором (ЗАТ «Укрдонгазбуд»), обумовленої пунктом 1 даної угоди, перший погоджується на розстрочення сплати вказаної заборгованості, а Боржник (ВАТ «Київспецсільгоспмонтаж») зобов'язується не пізніше 5 числа кожного місяця , починаючи з місяця укладення даної угоди, сплачувати на розрахунковий рахунок останнього 17 634,15 грн., але останній платіж маж бути сплачено не пізніше 5 травня 2004 року.
Із наданої відповідачем довідки від 27.02.06 (т.1, а.с.113) слідує, що після укладення угоди №3 від 01.04.02 відповідач ніяких розрахунків за отриману продукцію по договору №73 від 01.08.96 не здійснював.
Договір №73 від 01.08.96 не містить строків оплати поставленої відповідачеві продукції, а тому колегія суддів вважає, що угода №3 від 01.04.02 є доповненням до договору №73, містить порядок і строки розрахунків за поставлену продукцію. Обов'язок оплатити відповідачем отриману продукцію витікає із п.п.1.1, 4.1 договору №73 від 01.08.96 та додаткової угоди №3 від 01.04.02.
Діюча на час укладення договору №45/99 від 06.08.99 стаття 197 Цивільного кодексу УРСР не передбачає надання згоди боржником на уступку права вимоги.
Сторони у справі не надали доказів щодо повідомлення відповідача про уступку права вимоги за договором №45/99 від 06.08.99, але про це відповідачеві було відомо, оскільки в угоді №3 від 01.4.02 сторони посилаються саме на цю угоду (№45/99 від 06.09.99).
Не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що частину боргу за отримані труби (в розмірі 293 000 грн.) він погасив шляхом надання послуг по їх зберіганню, оскільки, надана відповідачем копія договору зберігання №73А від 01.08.96 не містить жодного розрахункового тарифу по оплаті послуг на зберігання. На вимогу суду відповідач не обґрунтував вартість таких послуг. Крім того, договір №73 від 01.08.96 та угода №3 від 01.04.02 не містять застережень про взаємозалік заборгованості за отриману продукцію та вартості наданих послуг по зберіганню. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів про перехід обов'язків за договором зберігання №73А від 01.08.96 від Акціонерної іпотечно-будівельної компанії до ТОВ «Укрдонгазбуд».
Відповідно до ст..514 Цивільного кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов»язанні в обсязі і на умовах, що існували не момент переходу цих прав, а в ст..526 Цивільного кодексу закріплені положення про те, що зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а тому суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача вартості отриманої і не оплаченої продукції.
Місцевим господарським судом обґрунтовано відмовлено у задоволенні позову в частині нарахованої пені, позивачем судове рішення в цій частині не оспорено.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 30.05.06 по даній справі відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
1.Рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2006р у справі № 6/336-42/222 залишити без змін, апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства « Київспецсільгоспмонтаж» без задоволення.
2.Матеріали справи № 6/336-42/222 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Капацин Н.В.
Судді Данилова Т.Б. (переведена)
Бившева Л.І.
20.10.06 (відправлено)