21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
01 грудня 2006 р. Справа 8/268-06
за позовом:Дочірнього підприємства "Вінницяхліб" Відкритого акціонерного товариства "Концерн Хлібпром" (вул. Артема , 1 , м. Вінниця , 21001)
до:Товариства з обмеженою відповідальністю "РегВін - Агроресурс" (с. Джулинка, Бершадський район , Вінницької області )
про стягнення 65 897 грн.
Головуючий суддя Мельник І.Ю.
При секретарі судового засідання Гнилюк О.В.
Представники
позивача : Кришина Д.В., за дорученням
відповідача : Балтка Д.О., за дорученням
Заявлено позов про стягнення 65897.00 грн. збитків.
Відповідач у відзиві на позовну заяву і в засіданні суду проти позову заперечує, мотивуючи тим, що він умов договору зберігання не порушував. Для позивача було складено всі умови по збереженню зерна пшениці, з метою недопущення збитків.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги посилаючись на матеріали додані о позовної заяви.
Представниками сторін подано клопотання про незастосування технічної фіксації судового процесу (звукозапису) , яке підлягає задоволенню як таке , що не суперечить вимогам ч. 7 ст. 81 -1 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи справі, давши їм оцінку, заслухавши представників сторін , позивач позовні вимоги підтримує, судом встановлено, що 01.03.06 року між сторонами було укладено договір складського зберігання зерна № 190 . Відповідно до договору від 03.03.06 року позивач передав а відповідач прийняв на зберігання зерно пшениці шостого класу в кількості 1086,390 тон загальною вартістю 706 153,50 грн. та пшениці п'ятого класу в кількості 108,840 тон загальною вартістю 70 746 грн. Прийняття пшениці на зберігання відповідачу підтверджується складськими квитанціями на зерно № 81 та № 82 від 03.03.06 року.
13.06.2006 року позивач звернувся до відповідача про відвантаження зерна пшениці п'ятого класу в кількості 89,400 тон для переробки. При перевірці якості відвантаженого зерна пшениці, державним хлібним інспектором Вінницької обласної державної хлібної інспекції було виявлено, що у вказаного зерна пшениці наявні недоліки - невластивий для нормального зерна запах. На підтвердження вказаного було складено відповідні сертифікати . Внаслідок того , що зерно було не відповідної якості зернопереробне підприємство -Гайсинске КХП, відмовилось приймати від позивача на переробку вказане зерно пшениці п'ятого класу, у зв'язку із його непридатністю і позивач змушений був повернути вказане зерно пшениці на склад відповідача.
Згідно із п. 3.1 Договору зберігання Відповідач взяв на себе зобов'язання по забезпеченню кількісного та якісного зберігання зерна.
Судом встановлено , що зерно пшениці було придбане позивачем за ціною 650 грн. за тону в т.ч. ПДВ. Тобто відповідач зобов'язаний був повернути позивачу кошти в сумі 58110, 00 грн. за неякісне зберігання пшениці.
Судом встановлено , що відповідачем було завдано позивачу витрати по транспортуванню пшениці до зернопереробного підприємства, зворотному транспортуванню неякісного зерна пшениці на склад відповідача та простою автотранспорту, у зв'язку із відмовою приймати вказане зерно пшениці на переробку, що в загальній сумі склало 7 787 грн.
Судом встановлено , що позивачем не надано суду доказів заявленя вимог відповідачу на оплату збитків по позову. Тому у відповідача на підставі вищевикладених і фактичних обставин не виникло зобов'язання на його оплату на підстав ст. 11 та 530 ЦК України .
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:1) договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 530 ЦК України передбачено , що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін ) його виконанні , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо не встановлений строк , кредитор має право вимагати його в будь - який час.
По цим вищезазначеним і фактичним обставинам суд не може задовільнити заявлені до стягнення позовні вимоги позивача про стягнення збитків, оскільки у відповідача не виникло зобов'язання на його оплату, які є фактично збитками позивача.
На підставі вищевикладених і фактичних обставин , в позові позивачу судом необхідно відмовити в повній сумі з віднесенням судових витрат по позову за його рахунок на підставі ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 11,530,614 і 625ЦК України , ст. ст. 44, 49, ст. 82 ,115 та 116 Господарського процесуального кодексу України , -
В позові відмовити.
Суддя Мельник І.Ю.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.85ГПК України 07.12.06