01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
26.10.2006 № 26/185
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Капацин Н.В.
суддів: Данилової Т.Б.
Студенця В.І.
при секретарі: Кулачок О.А.
За участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - Скришевський Л.Б. (довір. від 17.10.06)
Верзін В.О. (довір. № 223 від 23.06.06)
Державної виконавчої служби у Дніпровському районі міста Києва - не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватної фірми "Таврія"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 20.04.2006
у справі № 26/185 (Пінчук В.І.)
за позовом Акціонерного товариства "Індустріально-Експортний Банк" в особі філії"Київська міська дирекція АТ "Індекс-банк"
до Приватної фірми "Таврія"
про стягнення 245745,04 грн.
за скагою Приватної фірми «Таврія»
на дії Державної виконавчої служби у Дніпровському районі міста Києва
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.06 у справі № 26/185 відмовлено у задоволені скарги Приватної фірми «Таврія» на дії Державної виконавчої служби у Дніпровському районі міста Києва.
Ухвала суду першої інстанції ґрунтується на тому, що постанову Відділу Державної виконавчої служби про арешт майна від 20.12.05 відповідач отримав поштою 03.02.06. Акт опису й арешту майна складений 09.02.06. Відповідно до частини 4 статті 55 Закону України «Про виконавче провадження» постанова державного виконавця може бути оскаржена боржником начальнику відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, або до суду у 10 денний строк. Відповідачем не підтверджено поважності пропущення ним строку для оскарження постанови від 20.12.05, а тому відсутні підстави для відновлення 10-ти денного строку оскарження постанови.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.04.06 у справі № 26/185 та направити справу до суду першої інстанції для розгляду.
В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що скаргу на дії Державної виконавчої служби у Дніпровському районі міста Києва суд першої інстанції по суті не розглянув, відмовив відповідачу у задоволені скарги, посилаючись на статтю 55 Закону України «Про виконавче провадження».
Розгляд апеляційної скарги неодноразово відкладався, у зв'язку з неявкою представників сторін.
В судове засідання 26.10.06 апеляційної інстанції не з'явилися представники Акціонерного товариства «Індустріально-Експертний банк», Державної виконавчої служби у Дніпровському районі міста Києва, заяв, клопотань про неможливість прийняти участь в судовому засіданні не надали.
Матеріали справи містять докази належного повідомлення учасників судового процесу про дату та час розгляду справи, ухвалу про відкладення розгляду апеляційної скарги на 25.10.06 вручені поштовим відділенням позивачу 30.09.06, відповідачу, державній виконавчій службі - 02.10.06. телефонограми про перенесення розгляду справи на 26.10.06 передані всім учасникам судового процесу 24.10.06, колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників позивача та виконавчої служби.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників відповідача, колегія суддів встановила наступне:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.03.05 справі № 26/185 задоволені позовні вимоги Акціонерного товариства «Індустріально-Експертний банк» в особі «Київської міської дирекції АТ «Індекс-банк», стягнуто з Приватної фірми «Таврія» 244 619,14 грн. строкої заборгованості за кредитом, 1 125,90 грн. заборгованості за відсотками, 1 818 грн. судових витрат. На виконання даного рішення судом першої інстанції видано наказ від 18.04.05.
Постановою державної виконавчої служби у Дніпровському району міста Києва від 20.12.05 накладено арешт на все майно, що належить Приватній фірмі «Таврія», а саме на нежитлові приміщення площею 987,8 кв.м. та 40,0 кв.м. та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить ПФ «Таврія».
Відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Державної виконавчої служби у Дніпровському районі міста Києва та просить визнати нечинною постанову про арешт майна боржника та оголошення на його відчуження від 20.12.05, в частині арешту нежилих приміщень літери «А» площею 987,8 кв.м. та площею 40,0 кв.м., які розташовані у будівлі № 5 по Дарницькому бульвару в м. Києві та визнати нечинним акт опису і арешту майна від 09.02.06 в частині арешту нежилих приміщень літери «А» площею 987,8 кв.м. та площею 40,0 кв.м.
Відповідно до статті 124 Конституції України, частини 1 статті 84 Господарського процесуального кодексу України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.
Стаття 116 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України - рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Пунктом 1 статті 3 даного Закону передбачено, що державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду. А в силу частини 1 статті 49 у разі якщо у районному чи міському відділі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення , виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження.
Частиною 4 статті 55 даного Закону встановлено право боржника на оскарження постанови державного виконавця начальнику відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, або до суду у 10 денний строк. Статтею 1212 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. За змістом даної статті скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції. Пунктом 7 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002р. № 04-5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» встановлено, що виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу, тому господарські суди не повинні порушувати нове провадження за скаргою на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби.
Відповідно до частини 4 пункту 7 даного роз'яснення встановлений у частині першій статті 1212 ГПК України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску.
Постанова Державної виконавчої служби у Дніпровському районі міста Києва про арешт майна від 20.12.05 боржник отримав поштою 03.02.06. Акт опису й арешту майна складений 09.02.06, в якому зазначено, що при проведенні опису майна, що належить ПФ «Таврія» був присутнім директор даної фірми Тищенко А.Г.
Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що 10.02.06 фірма «Таврія» звернулася до Господарського суду міста Києва з адміністративним позовом, ухвалою 20.02.06 відповідачу було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі. Зі скаргою на дії виконавчої служби Приватна фірма «Таврія» звернулася 09.03.06.
Статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України встановлений порядок оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби, а тому звернення відповідача з адміністративним позовом до суду першої інстанції не прериває перебігу процесуального строку звернення зі скаргою на дії органів Державної виконавчої служби.
Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 20.04.2006.
Керуючись ст.ст. 101-106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.04.2006 у справі № 26/185 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватної фірми «Таврія» без задоволення.
2. Матеріали справи № 26/185 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Капацин Н.В.
Судді Данилова Т.Б. (переведена)
Студенець В.І.
02.11.06 (відправлено)