14 листопада 2006 р.
№ 2/240
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Палій В.М.,
Черкащенко М.М.,
розглянувши касаційну скаргу Київського проектно-конструкторського бюро автоматизованих систем управління на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2006р.
у справі №2/240 господарського суду м. Києва
за позовом Комунального підприємства “Київжитлоспецексплуатація»
до відповідача Київського проектно-конструкторського бюро автоматизованих систем управління
про виселення та передачу нежилих приміщень
та за
зустрічним позовом Київського проектно-конструкторського бюро автоматизованих систем управління
до Комунального підприємства “Київжитлоспецексплуатація»
про зобов'язання продовжити договір оренди
за участю представників:
КП “Київжитлоспецексплуатація» -Ковальчук В.М.;
Київського проектно-конструкторського бюро автоматизованих систем управління - Твердохлебов Є.Г.
Комунальне підприємство “Київжитлоспецексплуатація» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом та просило суд виселити відповідача -Київське проектно-конструкторське бюро автоматизованих систем управління з нежилих приміщень загальною площею 584,9м2 (з урахуванням уточнення позовних вимог, т.1 а.с.29) у будинку №8 “Б» по вул. Рейтарській у м. Києві та зобов'язати передати зазначені приміщення позивачу.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідач не звільнив спірні приміщення, хоча строк дії договору оренди від 14.09.2001р. №6/1844, укладеного сторонами, закінчився (т.1 а.с.2-3).
Заперечуючи щодо заявлених позовних вимог, відповідач у справі -Київське проектно-конструкторське бюро автоматизованих систем управління у відзиві на позов вказує, що належним чином виконує обов'язки за договором оренди і має переважне право на укладення договору оренди на новий строк, про що направив позивачу відповідну пропозицію та проект договору, які ним залишені без розгляду (т.1 а.с.36-37).
До прийняття рішення у даній справі, відповідачем -Київським проектно-конструкторським бюро автоматизованих систем управління для спільного розгляду з первісним подано зустрічний позов про продовження договору оренди.
Вимоги зустрічного позову обґрунтовані тим, що Київське проектно-конструкторське бюро автоматизованих систем управління як орендар, який сумлінно виконує свої обов'язки, має переважне право на укладення договору оренди на новий строк (т.1 а.с.17).
Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.06.2004р. зустрічний позов прийнято для спільного його розгляду з первісним (т.1 а.с.42).
Позивач у відзиві на зустрічний позов заявлені відповідачем вимоги відхиляє, посилаючись на відсутність дозволу Київської міської ради на продовження договору оренди на новий строк (т.1 а.с.43).
Рішенням господарського суду м. Києва від 06.08.2004р. первісний позов задоволено, а у задоволенні зустрічного -відмовлено. Відповідно до рішення суду Київське проектно-конструкторське бюро автоматизованих систем управління виселено з нежилих приміщень, загальною площею 584,9м2, в будинку №8б по вул. Рейтарській в м. Києві та повернуто їх позивачу (т.1 а.с.62-64).
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що власник майна -Київська міська рада не надала дозволу на укладення договору оренди на новий строк, а позивач, згідно установчих документів, має право укладати договори оренди нежилих приміщень, переданих йому в повне господарське відання, лише з дозволу власника або уповноваженого ним органу.
Первісний позов задоволений судом першої інстанції у зв'язку з тим, що строк дії договору оренди закінчився і відповідач зобов'язаний повернути орендовані приміщення позивачу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2006р. рішення господарського суду м. Києва від 06.08.2004р. залишено без змін (т.2 а.с.11-13).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Київське проектно-конструкторське бюро автоматизованих систем управління звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняте нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити, а у задоволенні первісного -відмовити.
Вимоги касаційної скарги мотивовані неправильним застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права судами.
КП “Київжитлоспецексплуатація» у відзиві на касаційну скаргу, вважаючи її доводи безпідставними, просить залишити її без задоволення.
До розгляду поданої касаційної скарги по суті, Київське проектно-конструкторське бюро автоматизованих систем управління звернулося до суду з клопотанням у якому просило зупинити провадження у справі до розгляду Київською міською радою заяви про укладення договору оренди.
Зазначене клопотання відхилено колегією суддів з огляду на таке.
В силу ч.1 ст.79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Разом з тим, спір у даній справі вже розглянутий по суті заявлених вимог, а розгляд заяви Київського проектно-конструкторського бюро автоматизованих систем управління щодо надання в оренду приміщень не унеможливлює здійснення касаційного перегляду прийнятих у справі судових актів.
Відповідно до ст.1115 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.
В силу ст.1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, касаційна інстанція не має право, зокрема, збирати нові докази чи додатково перевіряти докази.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 14.09.2001р. між КП “Київжитлоспецексплуатація» та Київським проектно-конструкторським бюро автоматизованих систем управління укладено договір №6/1844, предметом якого є передача в строкове платне користування нежилих приміщень в будинку №8б по вул. Рейтарській в м. Києві загальною площею 2153,70м2, які є комунальною власністю.
У подальшому, у зв'язку з поверненням частини приміщень, сторонами у 2004р. внесені зміни до договору оренди, зокрема, в частині розміру переданих у користування нежилих приміщень.
Даний договір укладено на підставі рішення Київської міської ради від 27.04.2001р. №295/1275.
Строк оренди визначений п.УІ.2 договору - з 27.04.2001р. по 27.04.2004р.
Предметом спору за зустрічним позовом, що розглядається у даній справі, є право відповідача на продовження договору оренди на новий строк.
Мотивуючи заявлені вимоги, відповідач посилався на добросовісне виконання ним взятих на себе обов'язків орендаря згідно з цим договором.
В силу ч.3 ст.17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна», норми якого є спеціальними, визначено, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.
Визначене вказаною нормою право передбачено і умовами договору. Так, відповідно до п.ІІІ.4 договору, орендар має право на першочерговий дозвіл на продовження договору оренди у разі систематичного виконання усіх зобов'язань за договором оренди. При цьому, п.УІ.4 визначено, що укладення повторного договору оренди на вказане приміщення можливо лише у разі надання нових розпорядчих документів (рішення Київської міської ради).
Пункт УІ.4 договору відповідає вимогам абзацу четвертого ст.5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна», як в редакції, чинній на момент укладення договору, так і в редакції, чинній на момент закінчення його строку. Так, зазначена норма встановлювала обов'язковість отримання дозволу органу уповноваженого органами місцевого самоврядування управляти майном на передачу в оренду нерухомого майна, площею більше 200м2 .
Дозвіл на продовження договору оренди, як встановлено судами, не наданий.
Під час перегляду рішення суду в апеляційному порядку, судом апеляційної інстанції також встановлено, що відповідач звертався до господарського суду м. Києва з позовом до Київської міської ради, КП “Київжитлоспецексплуатація» щодо спонукання продовжити дію договору, який розглянуто і у задоволенні позову рішенням господарського суду м. Києва від 17.11.2004р., яке залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 17.11.2005р., у справі №30/256 відмовлено.
Також судами під час вирішення спорів у даній справі не встановлено, що зазначене приміщення передається в оренду іншій особі, отже, посилання скаржника на порушення його переважного права на укладення договору оренди на новий строк передчасне.
Враховуючи зазначене, суди дійшли правильного висновку щодо безпідставності вимог зустрічного позову.
Відповідно до п.УІ.3 договору, передбачено, що після закінчення строку дії договору орендоване приміщення має бути звільненим і передано позивачу за актом.
Судами встановлено, що строк договору оренди закінчився, а відповідач не виконав умов договору щодо передачі об'єкта оренди.
Обов'язок повернення об'єкта оренди після припинення договору оренди, у даному випадку внаслідок закінчення його строку (ст.26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна), визначений і ст.27 Закону.
При цьому, судами встановлено, що позивач протягом місяця після закінчення строку дії договору повідомив відповідача про закінчення строку дії договору та необхідність звільнення приміщення.
В силу ч.2 ст.17 Закону, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Враховуючи викладене, судами правильно, з урахуванням вищевказаних норм матеріального права, задоволено вимоги первісного позову щодо зобов'язання відповідача повернути об'єкт оренди.
За таких обставин, постанова Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2006р., якою залишено без змін рішення господарського суду м. Києва від 06.08.2004р., підлягає залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів
постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2006р. у справі №2/240 господарського суду м. Києва залишити без змін, а касаційну скаргу Київського проектно-конструкторського бюро автоматизованих систем управління» -без задоволення.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Палій В.М.
Черкащенко М.М.