18.10.06 р. Справа № 7/162а
Суддя господарського суду Донецької області Малашкевич С. А.
при секретарі судового засідання Гурської О. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду адміністративну справу
за позовом: Дочірнього підприємства «Тютюнова компанія «Хамадей», м. Донецьк
до відповідача: Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 06.06.06 р.: № 0000460815/0/15540/10/15-16-23/2, № 0000540815/0/15534/10/15-16-23/2, № 0000530815/0/15532/10/15-16-23/2, № 0000520815/0/15533/10/15-16-23/2, № 0000510815/0/15531/10/15-16-23/2, № 0000500815/0/15537/10/15-16-23/2, № 0000490815/0/15536/10/15-16-23/2, № 0000480815/0/15535/10/15-16-23/2, № 0000470815/0/15541/10/15-16-23/2 в повному обсязі та № 0000450815/0/15539/10/15-16-23/2 від 06.06.06 р. в частині застосування штрафних санкцій в сумі 27501,55 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Колесникова О.О.- нач. юр. від.; Єлагіна В.М.- гол. бух.;
від відповідача - Кравцова Є.В. - гол. держ. інсп.; Щербіна Ю.В.- гол. держ. под. інсп.;
Івах П.А. - гол. под. інсп.;
Дочірнє підприємство «Тютюнова компанія «Хамадей», м. Донецьк звернулось до господарського суду з позовом до Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 06.06.06 р.: № 0000460815/0/15540/10/15-16-23/2, № 0000540815/0/15534/10/15-16-23/2, № 0000530815/0/15532/10/15-16-23/2, № 0000520815/0/15533/10/15-16-23/2, № 0000510815/0/15531/10/15-16-23/2, № 0000500815/0/15537/10/15-16-23/2, № 0000490815/0/15536/10/15-16-23/2, № 0000480815/0/15531/10/15-16-23/2, № 0000470815/0/15541/10/15-16-23/2 в повному обсязі та № 0000450815/0/15539/10/15-16-23/2 від 06.06.06 р. в частині застосування штрафних санкцій в сумі 27501,55 грн.
Заявою від 18.10.06 позивач уточнив номер одного з оспорюваних повідомлень-рішень, а саме замість номера 0000480815/0/15531/10/15-16-23/2 вказав номер 0000480815/0/15535/10/15-16-23/2.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається по-перше, на те, що відповідачем сума податкових зобов'язань визначена після 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації; по-друге, штрафні санкції, передбачені п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не можуть бути застосовані за несвоєчасну сплату акцизного збору на тютюнові вироби та земельного податку, оскільки строки сплати таких платежів встановлені спеціальними законами, а саме Декретом КМУ «Про акцизний збір» та Законом України «Про плату за землю»; по-третє, перевірка є незаконною, так як за період з 01.04.01 р. по 31.03.05 р. підприємство вже було перевірено співробітниками СДПІ у м. Донецьку, про що був складений акт перевірки від 15.08.05 р. № 217/13-31-2-25113455.
Відповідач позовні вимоги заперечує посилаючись на наступне: 1) стаття 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлює строк позовної давності тільки для самостійного визначення суми податкового зобов'язання податковим органом. Випадки самостійного визначення податковим органом податкового зобов'язання визначені у п.п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 зазначеного Закону. Застосування ж штрафної санкції відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181 не підпадає під жодний з цих випадків, тому не може вважатися податковим зобов'язанням визначеним податковим органом самостійно; 2) акцизний збір та земельний податок відповідно до ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» належать до загальнодержавних податків, зборів (обов'язкових платежів), тому відповідальність за порушення граничних строків сплати цих податків, зборів повинна застосовуватися на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним Законом з питань оподаткування. Щодо комунального податку, то він належить до місцевих податків, порядок сплати яких встановлено Законом України «Про місцеві податки і збори»; 3) перевірка позивача проводилася за різні періоди, зокрема перевірка земельного та комунального податків за актом перевірки від 24.05.06 р. № 194/15-16-23/2/25113455 закінчується періодом 2003 року, перевірка за актом від 15.08.05 р. № 217/13-31-2-25113455 починається лише з 01.04.04 р.
В поясненнях від 03.08.06 р. № 21222/10/10-02 відповідач зазначив, що податковим органом здійснювалась не повторна перевірка, як стверджує позивач, а невиїзна документальна перевірка, що передбачена нормами діючого законодавства, як окрема перевірка, яка проводиться на підставі поданих декларацій, звітів та інших пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів). Перевірка ж позивача яка проводилась раніш була комплексною документальною перевіркою дотримання вимог податкового та валютного законодавства ДП «Тютюнова компанія «Хамадей».
Ухвалою від 03.08.06 р. провадження у справі зупинялося, за клопотанням сторін.
Судом були досліджені письмові докази додані сторонами до матеріалів справи, заслухані пояснення і доводи сторін в обґрунтування вимог та заперечень.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
Відповідачем 24.05.06 р. була здійснена документальна невиїзна перевірка Дочірнього підприємства «Тютюнова компанія «Хамадей» з питань своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за період з 01.08.01 р. по 30.04.06 р., податку на прибуток з 04.01.06р. по 24.01.06 р., акцизного збору з 01.04.01 р. по 23.05.06 р., податку на землю за період з 21.01.02 р. по 15.09.03 р., комунального податку з 20.02.03 р. по 03.04.03 р., за результатами якої був складений акт перевірки N 194/15-16-23/2/25113455 (далі - «акт перевірки»).
За наслідками перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.06.06 р.: № 0000460815/0/15540/10/15-16-23/2 (далі податкове повідомлення-рішення №15540), яким за затримку від 32 до 54 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість нарахований штраф у розмірі 20 % на суму 59173,06 грн.; № 0000450815/0/15539/10/15-16-23/2 (далі податкове повідомлення-рішення №15539), яким за затримку від 4 до 28 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість нарахований штраф у розмірі 10 % на суму 52543,38 грн. № 0000540815/0/15534/10/15-16-23/2 (далі податкове повідомлення-рішення №15534), яким за затримку від 1 до 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з акцизного збору нарахований штраф у розмірі 10 % на суму 17647,86 грн.; № 0000530815/0/15532/10/15-16-23/2 (далі податкове повідомлення-рішення №15532), яким за затримку від 1 до 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з акцизного збору нарахований штраф у розмірі 10 % на суму 381480,60 грн.; № 0000520815/0/15533/10/15-16-23/2 (далі податкове повідомлення-рішення №15533), яким за затримку від 30 до 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з акцизного збору нарахований штраф у розмірі 20 % на суму 785588,62 грн.; № 0000510815/0/15531/10/15-16-23/2 (далі податкове повідомлення-рішення №15531), яким за затримку, що перевищує 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з акцизного збору нарахований штраф у розмірі 50 % на суму 112918,74 грн.;№ 0000500815/0/15537/10/15-16-23/2 (далі податкове повідомлення-рішення №15537), яким за затримку від 2 до 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на землю нарахований штраф у розмірі 10 % на суму 2050,63 грн.; № 0000490815/0/15536/10/15-16-23/2 (далі податкове повідомлення-рішення №15536), яким за затримку від 31 до 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на землю нарахований штраф у розмірі 20 % на суму 518,80 грн.; № 0000480815/0/15535/10/15-16-23/2 (далі податкове повідомлення-рішення №15535), яким за затримку до 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з комунального податку нарахований штраф у розмірі 10 % на суму 34,24 грн.; № 0000470815/0/15541/10/15-16-23/2 (далі податкове повідомлення-рішення №15541), яким за затримку від 31 до 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з комунального податку нарахований штраф у розмірі 20 % на суму 22,93 грн.;
Позивач вважає перелічені податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті необґрунтовано та незаконно, у зв'язку з чим просить визнати їх нечинними, зокрема податкові повідомлення-рішення від 06.06.06 р.: № 0000460815/0/15540/10/15-16-23/2, № 0000540815/0/15534/10/15-16-23/2, № 0000530815/0/15532/10/15-16-23/2, № 0000520815/0/15533/10/15-16-23/2, № 0000510815/0/15531/10/15-16-23/2, № 0000500815/0/15537/10/15-16-23/2, № 0000490815/0/15536/10/15-16-23/2, № 0000480815/0/15535/10/15-16-23/2, № 0000470815/0/15541/10/15-16-23/2 в повному обсязі, а повідомлення-рішення від 06.06.06 р. № 0000450815/0/15539/10/15-16-23/2 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 27501,55 грн.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Штрафні санкції за податковими повідомленнями рішеннями №15540, №15541, №15535 та №15539 в сумі 27501,55 грн. були визначені позивачу за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ та комунального податку, які виникли по деклараціям та розрахункам за 2001-березень 2003 року. Граничні строки подачі декларацій, розрахунків та сплати вказаних податкових зобов'язань, відповідно, настали у 2001-березні 2003 року.
Зазначені зобов'язання були сплачені з прострочкою. Вищенаведене не заперечується обома сторонами, як не заперечуються фактичні строки сплати податкових зобов'язань, період прострочки в сплаті, та сума штрафних санкцій, яка могла бути нарахована на підставі п.п. 17.1.7, п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181). Разом з тим, позивач вказує на те, що відповідачу штрафні санкції були нараховані поза строком давності, визначеним ст. 15 Закону № 2181.Доводи позивача слід узяти до уваги.
Пунктом 15.1 ст.15 Закону №2181 встановлено, що податковий орган, за винятком випадків, визначених п. п. 15.1.2 цього пункту, має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше-за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Не беруться до уваги посилання відповідача на те, що на штрафні санкції, які нараховані відповідно до п. п. 17.1.7, п.17.1 ст. 17 Закону №2181 не можуть розповсюджуватися правила ст. 15 Закону №2181, оскільки такі санкції не є податковим зобов'язанням, яке має право визначити податковий орган у випадках встановлених цим законом, зокрема його п.п.4.2.2 п.4.2 ст. 4.
Відповідно до п. 1.3 ст.1 Закону №2181 штрафна санкція - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами. Відповідно п. п. 17.1.7, п.17.1 ст. 17 Закону №2181, у разі несплати платником податків узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у встановлених розмірах.
Пунктом 17.3 ст. 17 Закону №2181 визначено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених статтєю 17 цього Закону, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.Тому при визначенні та сплаті (стягненні) штрафних санкцій по ст. 17 Закону №2181 повинні застосовуватися тіж самі процедури, які встановлені для визначення, сплати (стягнення) податкового зобов'язання ,у тому числі правила ст. 15 цього Закону.
З системного аналізу норм Закону №2181 слідує, що п.п.15.1.1 ст. 15 Закону обмежується 1095 днями право податкового органу самостійного визначення зобов'язання як по сплаті (стягненню) податків так і по штрафних санкціях, у тому числі й тих, що передбачені ст. 17 цього Закону. За таких умов, відповідач безпідставно при прийнятті податкових повідомлень-рішень №15540, №15541, №15535; №15539 в сумі 27501,55 не врахував вимоги ст. 15 Закону №2181, у зв'язку з чим, такі рішення відповідача слід визнати нечинними.
Решта з оспорюваних податкових повідомлень-рішень прийняті відповідачем у зв'язку з нарахуванням штрафних санкцій на підставі п.п. 17.1.7, п.17.1 ст 17 Закону №2181 за несвоєчасну сплату узгодженних податкових зобов'язань з акцизного збору (податкові повідомлення-рішення №15531-№15534) та земельного податку (податкові повідомлення-рішення №15536, №15537).
Підпунктом 17.1.7, п.17.1 ст 17 Закону №2181 передбачені штрафні санкції за несплату узгодженого податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим законом. Отже, однією з умов застосування санкцій передбачених цією нормою є порушення платником податків граничних строків проведення платежів, встановлених саме Законом №2181.
Строки сплати податку на землю та акцизного збору (для позивача як виробника та продавця тютюнових виробів та платника акцизного збору на тютюнові вироби) встановлені спеціальними законами , зокрема Законами України «Про плату за землю» та «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби».
Стаття 14 Закону України «Про плату за землю» визначає, що земельний податок сплачується рівними частками власниками земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачами - виробниками товарної сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами до 15 серпня і 15 листопада, а всіма іншими платниками - щоквартально до 15 числа наступного за звітним кварталом місяця.
Відповідальність за прострочення встановлених строків сплати земельного податку у вигляді пені, передбачено ст. 25 вказаного вище закону , інші санкції даним законом не передбачені.
Згідно ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» акцизний збір сплачується до бюджету у строки, визначені відповідним законом. Центральний податковий орган визначає порядок нарахування сум акцизного збору виходячи з норм відповідного закону з питань оподаткування окремим видом акцизного збору.
Відповідно до п. 4.1 Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 березня 2001 року № 111, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2001 року за №295/5486, (далі - Положення 111) платники акцизного збору самостійно обчислюють суму податкового зобов'язання, яку зазначають у розрахунку акцизного збору
Платники акцизного збору не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, подають до органів державної податкової служби за місцем реєстрації Розрахунок за формою згідно з додатком 1 до Положення 111.
Частиною четвертою ст..7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» строк сплати акцизного збору Українськими підприємствами виробниками, що реалізують продукцію визначений після здійснення обороту з реалізації, по тютюновим виробам-до 16 числа наступного за звітним місяця. При цьому, в редакції Закона України від 18.11.2004 року №2189-4, цей пункт встановлює, що сплата акцизного збору в інший спосіб та інші терміни не допускається.
Пунктом 6 цієї ж статті встановлений термін подачі Українськими підприємствами-виробниками податковим органам розрахунків суми акцизного збору.
Виходячи з викладеного, та враховуючи приписи п.п. 17.1.7, п.17.1 ст 17 Закону №2181, у відповідача не було підстави розповсюджувати дію Закону №2181 в частині застосування фінансових санкцій за порушення строків на дані правовідносини, оскільки строки сплати податку на землю та акцизного збору на тютюнові вироби встановлюються спеціальними законами.
Крім того, відповідно до абзацу першого преамбули Закону №2181 та його п. 19.6 ст. 19 цей Закон є спеціальним Законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів),нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, закони та інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить нормам цього Закону.
Строки сплати узгодженого податкового зобов'язання встановлені цим законом у п.5.3.1 ст. 5 і передбачають обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання ,зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4. п.4.1. ст.4 цього Закону, для подання податкової декларації.
Підпункт 4.1.4 визначає, що податкові декларації подаються за базовий податковий звітний період, що може, зокрема, дорівнювати календарному місяцю, кварталу , року. При цьому, цей підпункт (з урахуванням останнього речення частини другої) пов'язує строк подачі декларації з базовим податковим (звітним) періодом, визначеним відповідним законом з оподаткування, тобто періодом, за який платник податків зобов'язаний звітувати перед податковим органом, шляхом подання декларації з визначенням податкових зобов'язань.
Для земельного податку таким законом є Закон України «Про плату за землю», ст. 14 якого
(в редакції, що була чинною в період виникненя податкового зобов'язання у позивача), визначає, що юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку визначеному цим Законом за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України, щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції.
Наказом ДПА України від 26.10.2001 року №434 встановлена форма розрахунку, що передбачає розрахунок річної суми податку та встановлює щорічний термін його подання.
Таким чином, суд вважає, що базовим податковим (звітним) періодом у розумінні Закону №2181 для земельного податку є рік, з відповідними граничними строками подачі декларації (розрахунку) та оплати узгодженого податкового зобов'язання із земельного податку.
Як вбачається з акту перевірки та акта звірки розрахунків проміж сторонами, відповідачем не встановлено порушення позивачем зазначених вище граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку. При цьому, помилковим є посилання відповідача на інший, зокрема місячний, ніж вказаний вище (звітний) період з податку на землю та інші граничні строки сплати для такого податку.
При розгляді позовних вимог, в цій частині, суд враховує й доводи позивача про недотримання відповідачем, у податкових повідомленнях - рішеннях №15531, №15533, №15536, №15537, частково податковому повідомленні - рішенні №15532, строку давності (1095 днів), визначеному ст. 15 Закону №2181. Зокрема, переліченими рішеннями були визначені штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань 2001 - квітень 2003 років по розрахунках, з відповідними граничними строками їх подачі. Про неправомірність такого нарахування поза межами строка давності йшлось в цій постанові вище при розгляді вимог стосовно податкових повідомлень - рішень №15540, №15541, №15535, №15539 в сумі 27501,55 грн.
Зважаючи на наведене, керуючись ст.. ст.. 14, 17 Закону України “Про плату за землю», ст. ст. 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», ст. 6 Декрета КМУ «Про акцизний збір», ст. ст. 1, 4, 5, 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст.94,159,160,162,163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Дочірнього підприємства «Тютюнова компанія «Хамадей», м. Донецьк задовольнити.
Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визначення ДП Тютюнова компанія «Хамадей» штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язаннь від 06.06.06р.: № 0000460815/0/15540/10/15-16-23/ в сумі 59173,06; № 0000540815/0/15534/10/15-16-23/2 в сумі 17647,86; № 0000530815/0/15532/10/15-16-23/2 в сумі 381480,60; № 0000520815/0/15533/10/15-16-23/2 в сумі 785588,62; № 0000510815/0/15531/10/15-16-23/2 в сумі 112918,74; № 0000500815/0/15537/10/15-16-23/2 в сумі 2050,63; № 0000490815/0/15536/10/15-16-23/2 в сумі 518,80; № 0000480815/0/15535/10/15-16-23/2 в сумі 34,24; № 0000470815/0/15541/10/15-16-23/2 в сумі 22,93; повідомлення-рішення № 0000450815/0/15539/10/15-16-23/2 від 06.06.06 р. в частині застосування штрафних санкцій в сумі 27501,55 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Тютюнова компанія «Хамадей», м. Донецьк судовий збір у сумі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Вступна та резолютивна частини постанови були оголошені в засіданні суду 18.10.2006 року.
Постанова складена у повному обсязі 23.10.06р.
Суддя Малашкевич С.А.