Справа: № 2а-12119/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.
Іменем України
15 січня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Горбань Н.І.,
суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,
при секретарі: Борисенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу громадянина Грузії ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.10.2012 року у справі за його позовом до Державної Міграційної служби України про визнання дій протиправними, скасування рішення , -
Громадянин Грузії ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної Міграційної служби України про визнання дій протиправними, скасування рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.10.2012 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, громадянин Грузії ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позов. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, громадянин Грузії ОСОБА_3, до України прибув 24.04.2001р. з території Польщі через пункт пропуску через державний кордон України "Шегині" у Львівській області. 24.12.2005 року позивач звертався із заявою про надання статусу біженця разом з дружиною ОСОБА_4 та донькою ОСОБА_5 до Управління міграційної служби у місті Києві Державного комітету України у справах національностей та релігій, який своїм рішенням від 08.02.2008р. № 14-08 відмовив вищевказаним особам у наданні статусу біженця.
Згідно з листом від 08.10.2008 року № 662/08, УВКБ ООН повідомив позивача - громадянина Грузії ОСОБА_3 про своє негативне рішення стосовно відповідності критеріям юридичної підтримки та надання статусу біженця УВКБ ООН.
Правовою підставою для відмови позивачу в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця відповідачем зазначено відсутність у заявника умов, передбачених пунктами 1, 13 частини 1 статті 1 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів наявності підстав вважати, що мали місце його переслідування.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» визначає правовий статус біженця в Україні, порядок надання, втрати та позбавлення статусу біженця, встановлює державні гарантії захисту біженців.
Відповідно до ст. 6 цього Закону статус біженця не надається, зокрема, особі, стосовно якої встановлено, що умови, передбачені п. 1, п. 13 ч. 1 статті 1 цього Закону, відсутні.
У разі прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, орган міграційної служби продовжує строк дії довідки про звернення за захистом в Україні.
Рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питань щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, приймаються за заявами, які є очевидно необґрунтованими, тобто якщо у заявника відсутні умови, зазначені пунктами 1 чи 13 частини першої статті 1 цього Закону, а також якщо заяви носять характер зловживання: якщо заявник з метою визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, видає себе за іншу особу, а так само за заявами, поданими особами, яким було відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, у зв'язку з відсутністю підстав, передбачених для визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, встановлених пунктами 1 чи 13 частини першої статті 1 цього Закону, якщо зазначені умови не змінилися.
Зважаючи на це, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позиції відповідача стосовно того, що позивачем не надано доказів його переслідування чи ризиків погроз його життю, безпеці чи свободі, а тому його неможливо віднести до групи ризику або соціальної групи, яка переслідується чи утискається у Грузії.
За таких обставин, колегія суддів вважає правомірним спірне рішення відповідача, яким відмовлено позивачу у визнанні його біженцем або особою, що потребує додаткового захисту.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За таких підстав, апеляційну скаргу -необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196,198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія -
В задоволенні апеляційної скарги громадянина Грузії ОСОБА_3 -відмовити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.10.2012 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Н.І.Горбань
Судді: Г.В.Земляна
Є.О. Сорочко
Повний текст ухвали виготовлено 18.01.2013 року.
Головуючий суддя Горбань Н.І.
Судді: Земляна Г.В.
Сорочко Є.О.