Справа: № 2а-5640/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
Іменем України
24 січня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Мамчура Я.С.,
Шостака О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Обухові та Обухівському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Обухові та Обухівському районі Київської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Обухівському районі Київської області про визнання дій неправомірними та стягнення боргу, -
Управління Пенсійного фонду України в м. Обухові та Обухівському районі Київської області звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Обухівському районі Київської області та просило визнати неправомірною відмову від прийняття до відшкодування витрат на виплату і доставку щомісячної державної адресної допомоги за період з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року в розмірі 36 577 грн. 42 коп., стягнути з відповідача борг в розмірі 36 577 грн. 42 коп. в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку адресної допомоги за період з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що витрати, понесені Пенсійним фондом України у зв'язку із виплатою пенсій, передбачених ст.26 Закону України «Про пенсійне забезпечення»підлягають відшкодуванню Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, оскільки адресна допомога є складовою частиною пенсії.
Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, у період з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року Управління Пенсійного фонду України у місті Обухові та Обухівському районі Київської області здійснювало виплату пенсій особам, які втратили працездатність внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та особам, які втратили годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
У тих випадах, коли розмір пенсії не досягав прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, позивач здійснював виплату пенсій разом із щомісячною державною адресною допомогою до пенсії у сумі, що не досягала встановленого прожиткового мінімуму. Такі виплати здійснювались позивачем на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян»від 26.03.2008 року № 265.
Оскільки виплата пенсій особам, які втратили працездатність внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та особам, які втратили годувальника який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання здійснюється за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, позивач і відповідач щомісячно проводили звірку витрат по особових справах потерпілих. Результат звірки був оформлений двостороннім актом: за жовтень 2012 року.
За результатами звірки відповідач прийняв до заліку витрати позивача, що пов'язані з виплатою пенсій (основний розмір), щомісячної цільової допомоги на прожиття та витрати на доставку таких пенсій. При цьому, відповідач не прийняв до заліку заявлені позивачем до відшкодування витрати на виплату щомісячної державної адресної допомоги та відповідні витрати на її доставку, що підтверджується таблицями розбіжностей інформації про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за жовтень 2012 року.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що державна адресна допомога, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року №265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян»є окремим видом соціальної допомоги, яка не відноситься до переліку виплат для відшкодування завданої каліцтвом шкоди та не є складовою частиною пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання чи пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:
З аналізу змісту Постанови Кабінет Міністрів України «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян»№265 від 26.03.2008 року, адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 4 вказаної вище постанови КМУ встановлено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога. Водночас, страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Із аналізу наведеного вище, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки адресна допомога не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, -відповідач не може нести витрати на її виплату.
Вказана позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними в постанові від 20 лютого 2012 року у справі №21-462а11, які у відповідності до ч.2 ст.161 КАС України є обов'язковими для суду при вирішенні аналогічних спорів.
Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, -з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.41, 160, 167, 195, 197 ч.1, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Обухові та Обухівському районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року, -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча:
Судді:
Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.
Судді: Мамчур Я.С
Шостак О.О.