печерський районний суд міста києва
Справа № 757/474/13- ц
Категорія 33
(ЗАОЧНЕ)
24 січня 2013 року Печерський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді - Батрин О.В.,
при секретарі - Ковалевська А. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» про стягнення страхового відшкодування, пені, -
В січні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до СТзДВ «Гарантія» про стягнення страхового відшкодування, пені, мотивуючи тим, що 12 травня 2012 року в м. Києві по б-ру Дружби Народів сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Renault Megane, номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3 та Ford Focus, номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, який належить позивачу на праві власності, в результаті чого було пошкоджено його транспортний засіб. Постановою Печерського районного суду м. Києва від 31 травня 2012 року ОСОБА_3 визнано винним в даній дорожньо-транспортній пригоді за ст. 124 КУпАП. Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_3 була застрахована відповідачем СТзДВ «Гарантія», то позивач звернувся до останнього із заявою про здійснення виплати страхового відшкодування. Проте, відповідач відмовив у виплаті позивачу страхового відшкодування. Тому, позивач звернувся з даним позовом до суду, відповідно до якого просив суд стягнути на його користь 12 466 грн. страхового відшкодування, 200 грн., потрачених на послуги СТО, 541 грн. 56 коп. пені.
Представник відповідача та третя особаа до судового засідання не з'явилися з невідомих суду причин, хоча про час, день та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.
Позивач надав суду заяву про розгляд даної справи в порядку заочного провадження у відсутність представника відповідача, третьої особи та у його відсутність.
Тому, суд на підставі ч. 1 ст. 224 ЦПК України розглянув справу у відсутність сторін в порядку заочного провадження, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12 травня 2012 року в м. Києві по б-ру Дружби Народів сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Renault Megane, номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3 та Ford Focus, номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, який належить позивачу на праві власності.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 31 травня 2012 року ОСОБА_3 визнано винним в даній дорожньо-транспортній пригоді та притягнуто його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с. 12).
Відповідно до ст. 61 ч. 4 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль позивача (а.с. 8-9).
Судом також встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Renault Megane, номерний знак НОМЕР_1 - ОСОБА_3 на час дорожньо-транспортної пригоди, застрахована у СТзДВ «Гарантія» на підставі полісу АА/0152636 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 7). Відповідно до даного полісу передбачено ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну на одного потерпілого в розмірі 50 000 грн. та франшизу в розмірі 510 грн.
Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п. 36.1 ст. 36 даного Закону страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.
Позивач, звертався до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування та надав всі необхідні документи.
Проте, листом від 18 вересня 2012 року позивачу було відмовлено у виплаті страхового відшкодування з підстав того, що в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності допущено описку, оскільки зазначено строк його дії з 11 травня 2011 року по 10 червня 2012 року, замість по 10 травня 2012 року. В зв'язку з чим, дана подія виходить за рамки дії даного договору (а.с. 19-20).
З такими доводами суд погодитись не може, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 18 Закону України «Про страхування» факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.
Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.
Факт внесення страхового платежу ОСОБА_5 у виконання договору страхування його цивільно-правової відповідальності на ім'я СТзДВ «Гарантія» відповідачем не оспорюється.
Крім того, в даному полісі АА/0152636 також зазначено про сплату ОСОБА_5 страхової премії.
Разом з тим, суду не надано доказів того, що в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеному між ОСОБА_5 та СТзДВ «Гарантія» допущена описка в даті закінчення строку дії договору, не надано доказів внесення доповнень чи виправлень до даного договору відносно дати дії строку дії договору.
Крім того, страхувальник не несе відповідальність за порушення страховиком порядку оформлення договорів страхування відповідно до Типової Інструкції по заповненню бланку поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зразка, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 17 грудня 2004 року № 3103.
Обставинами, які свідчать про дійсність даного договору є: отримання страхової премії СТзДВ «Гарантія» від ОСОБА_5, неповернення йому страхової премії, не оскарження дійсності полісу АА/0152636.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Оскільки відсутні докази недійсності полісу АА/0152636, то він є чинним.
Судом встановлено, що 14 травня 2012 року потерпілою особою ОСОБА_4 було повідомлено про дану дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 13), в зв'язку з чим 18 червня 2012 року було подано заяву до страховика про виплату страхового відшкодування (а.с. 14).
В ході розгляду справи також встановлено, що страховик не забезпечив огляд пошкодженого транспортного засобу позивача в строк, передбачений ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Вартість ремонту пошкодженого автомобіля Ford Focus, номерний знак НОМЕР_2, що належить позивачу відповідно до калькуляції, акту виконаних робіт становить 12 466 грн. (а.с. 15-16).
Тому, з урахуванням умов полісу АА/0152636 з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 11 956 грн. страхового відшкодування (12 466 грн. - 510 грн. франшизи, оскільки відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту).
Що стосується позовних вимог про стягнення 200 грн., потрачених на СТО, то вказані вимоги задоволенню не підлягають, оскільки доказів їх оплати позивачем не надано. Позивачем лише долучено до позову наряд-замовлення та акт прийому-передачі про демонтаж заднього бамперу на суму 200 грн. (а.с. 17-18), вартість яких увійшла в калькуляцію, акт виконаних робіт (а.с. 15-16).
Що стосується позовних вимог про стягнення 541 грн. 56 коп. пені за прострочення виплати страхового відшкодування, то суд дійшов до висновку про їх задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 36.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
З врахуванням положень ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідач повинен був виплатити позивачу страхове відшкодування не пізніше 13 вересня 2012 року.
Однак, до даного часу страхове відшкодування не виплачено.
Тому, прострочення страховика у виплаті страхового відшкодування складає 106 днів, а пеня - 541 грн. 56 коп. відповідно до розрахунку, зазначеного в позові.
Статтею 88 ЦПК України та ч. 2 п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судові витрати, понесені позивачем, відшкодовуються ними пропорційно розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів.
Ціна позову на час його подання становила 13 207 грн. 56 коп.
Суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову на загальну суму 12 497 грн. 56 коп. (11 956 грн. страхове відшкодування + 541 грн. 56 коп. пені), що становить 94,62% від ціни позову.
За таких підстав, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 203 грн. 05 коп. (94,62% від суми задоволених вимог відповідно до ціни позову).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 988, 23 ЦК України, ст. 22, 34, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції до 2 грудня 2010 року та ст.ст. 10, 11, 57, 60, 209, 212-215, 88, 224-228 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» про стягнення страхового відшкодування, пені - задовольнити частково.
Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (ідентифікаційний код 21130899) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) 11 956 грн. страхового відшкодування, 541 грн. 56 коп. пені.
Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» на користь ОСОБА_1 203 грн. 05 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржене через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Батрин О.В.