Справа № 0904/221/2012
Провадження № 22ц/779/194/2013
Категорія 31
Головуючий у 1 інстанції Мула О.Д.
Суддя-доповідач Шалаута Г.І.
23 січня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді: Шалаути Г.І.,
суддів: Горблянського Я.Д., Горейко М.Д.,
секретаря: Городецької У.С.
з участю сторін: апелянта ОСОБА_2,
представника апелянта ОСОБА_3,
позивача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третьої особи на стороні відповідача - Страхової компанії "Універсальна" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 12 листопада 2012 року, -
В січні 2012 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, третьої особи на стороні відповідача - Страхової компанії "Універсальна" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої злочином. Позов мотивував тим, що 13.01.2011 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки ВАЗ-2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 за несприятливих погодних умов, в період ожеледиці, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, вчинив наїзд на нього під час руху велосипедом в попутному напрямі. В результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини відповідача, йому заподіяно тілесні ушкодження у вигляді компресійного перелому тіла сьомого грудного хребця без порушення функції тазових органів та нижніх кінцівок, середнього ступеня тяжкості, такі, що викликали тривалий розлад здоров'я, які не є небезпечні для життя в момент спричинення. Постановою Галицького районного суду від 22.11.2011 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України на підставі Закону України "Про амністію у 2011 році". Позивач просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 6000 грн. та моральну шкоду в розмірі 50000 грн.
Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 12 листопада 2012 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 1855,53 грн. матеріальної шкоди та 22 000 грн. моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 321 грн. судового збору.
В решті позову відмовлено.
На зазначене рішення, в частині стягнення моральної шкоди, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення в цій частині постановлено з порушенням норм процесуального права, є необґрунтованим, судом допущено неповне дослідження обставин справи, не враховано його матеріальне становище, не враховано, що з нього за рішенням суду вже стягнуто 7051 грн. в користь Галицької ЦРЛ в рахунок відшкодування витрат на лікування позивача, в рішенні не зазначено, які докази врахував суд та з яких мотивів виходив, визначаючи розмір моральної шкоди в розмірі 22000 грн.
Апелянт просить рішення в частині стягнення моральної шкоди скасувати та ухвалити нове про відмову позивачу в позові в цій частині заявлених вимог.
В судовому засіданні апелянт та його представник доводи апеляційної скарги підтримали. Представник апелянта пояснив, що визначений розмір моральної шкоди позивач не обгрунтував та не надав доказів про те, що йому завдана моральна шкода на суму 50000 грн., а суд першої інстанції, частково задовольнивши позов та визначивши розмір моральної шкоди - 22000 грн. не обґрунтував своє рішення, вважає, що таке рішення суду є незаконним, не відповідає вимогам розумності та справедливості, просила зменшити розмір моральної шкоди.
Апелянт пояснив, що суд, визначаючи розмір моральної шкоди, не звернув уваги на інші обставини, а саме на те, що він вжив заходів щодо якнайшвидшої госпіталізації позивача, а також те, що за рішенням суду з нього вже стягнуто 7051 грн. в користь Галицької ЦРЛ в рахунок відшкодування затрат на лікування позивача, не врахував його матеріального становища та наявності в нього на утриманні двох неповнолітніх дітей, а також не врахував, що після проведеного лікування стан здоров'я позивача є задовільний, він працює на роботі і жодних тяжких наслідків не настало. Просив зменшити розмір моральної шкоди.
Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, розмір моральної шкоди обґрунтовує тим, що внаслідок ушкодження здоров'я з вини апелянта він отримав компресійний перелом тіла сьомого хребця хребта, забій гомілки нижньої кінцівки, протягом 2-х місяців перебував на лікуванні, був прикутий до ліжка, терпів фізичний біль, не міг себе сам обслуговувати, змінився звичний спосіб життя для нього та для всіх членів сім'ї, переніс моральні страждання та інші незручності, порушилися його нормальні соціальні зв'язки, дружина його не працює, на утриманні в нього троє малолітніх дітей 2002, 2006, 2007 років народження, змушений був позичати гроші на утримання сім'ї, так як перебування його на лікарняних було оплачено не відразу, також з вини відповідача, який залишив місце події після ДТП, не отримав належного йому страхового відшкодування, відчуває надалі біль в хребті при фізичному навантаженні та при зміні погодних умов, йому рекомендовано санітарно-курортне лікування, яким він не може скористатися через нестачу коштів.
Просив рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу відхилити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд знаходить апеляційну скаргу обґрунтованою частково та приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції слід змінити, а розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню зменшити, виходячи з наступного.
Відповідно до змісту ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.
Вирішуючи спір в частині вимоги про стягнення моральної шкоди та визначаючи розмір завданої моральної шкоди в сумі 22000 грн., суд відповідно до вимог п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди") повинен був з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, та з чого позивач виходив, визначаючи розмір завданої йому моральної шкоди 50000 грн., частково задовольняючи позовні вимоги суд повинен був обґрунтувати свої висновки, однак такого обґрунтування рішення суду не містить.
Дослідивши характер завданих позивачу тілесних ушкоджень з вини відповідача, які відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя в момент спричинення, враховуючи ступінь перенесених позивачем моральних переживань, фізичного болю, незначну тривалість вимушених змін в його житті, спричинених двохмісячним лікуванням, а також відсутність негативних наслідків після проведеного лікування, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню з відповідача, слід зменшити до 15000 грн.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 323-325 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 12 листопада 2012 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 15000 грн. (п'ятнадцять тисяч грн.) на відшкодування моральної шкоди.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання ним законної сили.
Судді Г.І.Шалаута
Я.Д.Горблянський
М.Д.Горейко