Справа № 2-а-64/12
"19" грудня 2012 р. Коростенський міськрайонний суд
Житомирської області
в складі: головуючого -судді Ольшевської Н.В.
при секретарі Комарової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Коростені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Управаління пенсійного фонду України в Коростенському районі, Головного Управління пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов"язання Пенсійний фонд України відновити та виплачувати пенсію за вислугу років в Збройних силах, як пенсіонеру та громадянину України, проживаючому в США, суд, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Пенсійного фонду України, Управаління пенсійного фонду України в Коростенському районі, Головного Управління пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов"язання Пенсійний фонд України відновити та виплачувати пенсію за вислугу років в Збройних силах, як пенсіонеру та громадянину України, проживаючому в США.
При цьому зазначає, що він з 1973 року по 1988 рік служив в Збройних Силах Радянського Союзу. З 1988 року по квітень 1997 року він перебував на обліку в Управлінні пенсійного фонду, як пенсіонер Збройних сил.
В 1997 році він виїхав на постійне місце проживання до США, в зв"язку з чим йому була виплачена пенсія за 6 місяців. Подальша виплата пенсії була припинена.
07.10.2009 року рішенням Конституційного суду України у справі № 1-32/2009 було визнано неконституційними положення п.2 ч. 1 ст. 49 та другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 ро № 1058-IV , де зазначалось, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов"язковість якого надана Верховною Радою України.
Таким чином, важає, що йому повинно бути відновлено нарахування та виплата пенсії.
В жовтні 2011 року він звернувся до Пенсійного фонду України з заявою про відновлення виплати пенсії. Однак, йому було відмовлено. Вважає, що вказана відмова є безпідставною, так як рішенн Конституційного суду України є обов"язковими до виконання на всій території України.
А тому, він звернувся до суду з даним позовом та просить визнати визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України у відновленні виплати йому пенсії, яку він отримував до виїзду за кордон та зобов"язати відповідачів відновити йому виплату пенсії з листопада 1997 року.
Позивач до суду не з"явився, просить розглянути справу в його відсутність, позов підтримує.
Представник Пенсійного фонду України до суду не з"явився, надав заперечення зазначивши, що позов не визнає. Так, відповідно до ч.2 ст. 49 ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з"ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Позивач в жовтні 2011 року звертався до Управління Пенсійного фонду України з заявою про відновлення виплати пенсії. На його звернення було надано відповідь-роз"яснення, яка не є рішенням, не встановлює будь-яких зобов"язань та не змінює права позивача на пенсійне забезпечення, а тому, не може бути визнаний незаконним. Також, зазначає, що позивач в 1997 році виїхав на постійне місце проживання до США, що свідчить про відсутність правового зв"язку між державою Україною та ОСОБА_1
Крім того, міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення між Україною та США, який передбачив би інші умови призначення та порядок виплати пенсії особам, на даний час не укладено, підстави для виплати пенсії позивачу відсутні. Просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1
Представник Головного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в судове засідання не з"явився, надав заперечення зазначивши, що позовні вимоги не визнає, так як позов пред"явлений також до Управління Пенсійного фонду України та має розглядатись в Печерському районному суді м. Києва. Також в даний час діяльність Управління Пенсійного фонду України в Коростенському районі припинена. З заявами про відновлення виплати пенсії позивач до них не звертався, рішень про відмову у відновленні та виплати пенсії ГУПФ України в Житомирській області не приймало, а тому його дії не можуть бути оскаржені в порядку ст. 17 КАС України. Вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, так як пропушений строк звернення до суду, так як рішення Конституційного суду України від 07.10.2009 року було опубліковане в засобах масової інформації 02.11.2009 року, а позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України 10.11.2011 року.
Крім того, поновлення раніше призаченої пенсії здійснюється на підставі поданої пенсіонером або його представником заяви, має пред"явити оригінал паспорта. Цього позивачм зроблено не було. Просить закрити провадження та передати розгляд справи на розгляд до Печерського районного суду м. Києва.
Представник Управління пенсійного фонду в м. Коростені та Коростенському районі в судове засідання не з"явився, надав заперечення зазначивши, що позов не визнає, так як позивачем порушено порядок подання та оформлення документів для призначення пенсії; позивачем пропущено строк звернення до суду.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 до квітня 1997 року проживав в Україні в м. Коростені, Житомирської області, перебував на обліку та отримував пенсію як військовий пенсіонер, що передбачає звернення ОСОБА_1 з позовом до Коростенського міськрайонного суду, відповідно до ст. 19 КАС України.
В квітні 1997 року позивач виїхав на постійне місце проживання до США, а тому виплата пенсії йому була припинена.
Відповідно до ст. 51 ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" позивчу було виплачено пенсію за шість місяців наперед перед виїздом. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов"язковість якого надана Верховною Радою України. Так, реалізація права громадян на соціальний захист законодавчо поставлена в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору, ратифікованого Верховною Радою України, з питань пенсійного забезпечення.
Позивач є громадянином України, що стверджується копією паспорта. Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення. Дана обставина спростовує заперечення відповідачів, щодо відсутності правового зв"язку між державою Україною та ОСОБА_1
07.10.2009 року рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-32/2009 було визнано неконституційними положення п.2 ч. 1 ст. 49 та другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 ро № 1058-IV , де зазначалось, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов"язковість якого надана Верховною Радою України.
В жовтні 2011 року позивач звернувся до Пенсійного фонду України з заявою про відновлення та виплату пенсії. Листом-роз"ясненням Пенсійного фонду України від 27.10.2011 року позивачу було роз"яснено, що реаілазація рішення Конституційного суду України потребує прийняття спеціального закону, яким будуть передбачені умови, норми та механізм виплати пенсії громадянам, які проживають за кордоном...
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін...
Враховуючи те, що позивач проживає за межами України, звертався до Управління Пенсійного фонду України з заявою про поновлення виплати пенсії (рішення по його заяві, у встановленому Законом порядку, прийнято не було), суд вважає за необхідне поновити йому строк звернення до суду. При цьому, судом не беруться до уваги заперечення відповідачів, щодо порушення позивачем норм ст. ст. 17, 99 КАС України.
Також, судом не беруться до уваги посилання відповідачів на відсутність міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення між Україною та США, який передбачав би умови призначення та виплати пенсій, оскільки дані положення суперечать Конституції України та ст.ст. 6,7,25 п.1 міжнародної хартії прав людини та ст. 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права.
Відповідно до ст. 55 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" суми пенсії не отримані вчасно з вини органів, що призначають та виплачують пенсії, повинні бути виплачені за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Оскільки, п.2 ч. 1 ст. 49 та друе речення статті 51 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" визнано неконституційним і втратило чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом, позивач, як громадянин України, має право на отримання пенсії незалежно від місця проживання з 07.10.2009 року.
Керуючись ст.ст. 46 Конституції України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", Рішенням Конституційного суду України від 07.10.2009 року, ст.ст. ст.ст. 8,9,11,17, 71, 99, 161, 162, 163 КАС України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Управаління пенсійного фонду України в Коростенському районі, Головного Управління пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними і зобов"язання перерахувати і виплатити пенсію, передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" задовольнити частково.
Зобов»язати Головне Управління пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 07.10.2009 року.
В задоволенні решти частин позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: