Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Яценко Т.Л.
суддів Богдана В.В., Мажари С.Б.
за участю прокурора Нікульнікової В.В.
захисника адвоката ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
при секретарі Пермінової К.К.,
розглянула 24 січня 2013 року у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі справу за апеляціями прокурора, який приймав участь при розгляді справи в суді першій інстанції, засудженого ОСОБА_2 на вирок Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2012 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області, громадянин України, українець, раніше судимий:
- 08.06.2005 року Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ст.185 ч.3 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік;
- 27.02.2007 року Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ст.185 ч.3, 15, 185 ч.3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
- 04.09.2007 року Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ст.185 ч.2, 289 ч.2, 70 ч.1, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 15.09.2009 року з Никитинської ВК №87 Донецької області за постановою Никитовського районного суду м. Горлівка Донецької області від 07.09.2009 року умовно-дострокова на 2 роки 2 місяці 4 дні;
- 19.10.2010 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.289 ч.2, 69 КК України до 4 років позбавлення волі, відповідно до ст.70 ч.4 КК України остаточно визначено до відбуття 5 років позбавлення волі, звільнився 24 листопада 2011 року за постановою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 16.11.2011 року умовно-достроково на не відбутий строк 10 місяців 1 день,
засуджений за ст.185 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання ОСОБА_2 покарання частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.10.2010 року та остаточно визначено 2 роки 6 місяців позбавлення волі.
Вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у тому , що він повторно, 05.03.2012 року ,біля 09-00 годин, перебуваючи у гостях в будинку АДРЕСА_1, належному ОСОБА_3,реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливу мету, скориставшись тимчасовою відсутністю ОСОБА_3 та інших членів її родини та очевидців, тайно викрав з вищевказаного будинку: б/в ноутбук марки "Acer" AS5253-Е 354G50Mncc (LХ RDQ0С 001) із зарядним пристроєм до нього, загальною вартістю 3000 грн., належний ОСОБА_3
В апеляції прокурор, який приймав участь при розгляді справи в суді першої інстанції, не оспорюючи фактичних обставин справи та доведеність вини засудженого, просить вирок скасувати, у зв'язку з м'якістю призначеного судом покарання, постановити свій вирок з призначенням ОСОБА_2 покарання за ст.185 ч. 2 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 71 КК України остаточно призначити покарання у вигляді 3 років 10 місяців позбавлення волі.
В апеляції засуджений, не оскаржуючи доведеність вини та правильність юридичної кваліфікації, вирок суду просить скасувати частково, в частині призначеного покарання, оскільки судом не було враховано ряд пом'якшувальних покарання обставин: щире каяття, добровільне відшкодування збитків, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин -відсутність роботи та заробітку, необхідність утримувати дружину-інваліда, потреба в лікуванні дитини, а також врахувати думку потерпілої, яка просила суд його не карати і призначити міру покарання не пов'язану з позбавленням волі.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який просив задовольнити апеляцію та відмовити у задоволенні апеляції засудженого; засудженого, який просив пом'якшити йому покарання, призначивши покарання не пов'язане з позбавленням волі, та заперечував проти задоволення апеляції прокурора, проаналізувавши доводи, що зазначені в апеляціях і зіставивши їх з матеріалами, що знаходяться у справі, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та засудженого задоволенню не підлягають, з наступних підстав.
Подані апеляції до набрання чинності Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 року (далі -КПК України від 13.04.2012 року), розглядаються у порядку, що діяв до набрання чинності КПК України від 13.04.2012 року, відповідно до вимог п.п. 11, 15 Розділу ХІ "Перехідні положення" вказаного кодексу.
Фактичні обставини справи та кваліфікація дій засудженого ОСОБА_2 за ст. 185 ч.2 КК України в апеляційних скаргах прокурора та засудженого не оскаржуються.
Що ж стосується призначення засудженому покарання, то колегія суддів вважає, що вирішення цього питання судом першої інстанції відповідає положенням, передбаченим ст. 65 КК України.
При призначені покарання суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості скоєного -злочин середньої тяжкості, який тяжких наслідків не спричинив, характеристику особи засудженого, що він вчинив злочин в період умовно-дострокового звільнення, переховувався від суду, перебуваючи у розшуку, не працює, в скоєному зізнався повністю, розкаявся, за місцем мешкання характеризується посередньо (а.с. 65), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 63, 64). Судом також враховано думку потерпілої, яка просила не карати засудженого. Обставини, що обтяжують або пом'якшують покарання, судом не встановлені. 19.10.2010 року вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_2 засуджений за ст.289 ч.2, 69, 70 ч.4 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнився 24 листопада 2011 року за постановою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 16.11.2011 року умовно-достроково на невідбутий строк 10 місяців 1 день, тому покарання засудженому обрано судом першої інстанції правильно із застосуванням ст. 71 КК України.
Зазначені в апеляції засудженого невраховані судом на його думку обставини, що пом'якшують покарання: вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин, у зв'язку з відсутність роботи та заробітку, перебування на утриманні засудженого дружини-інваліда, потреба в лікуванні дитини, добровільне відшкодування збитків, не знайшли свого підтвердження у матеріалах даної кримінальної справи.
Крім того, враховуючи, що визнання тих чи інших обставин такими, що пом'якшують покарання, являється перевагою суду, відповідно до вимог ст.66 КК України, колегія суддів приходить до висновку, що доводи в апеляції засудженого щодо визнання обставинами, що пом'якшують покарання, таких як щире каяття, є безпідставними.
Також, не знайшли свого підтвердження доводи прокурора щодо застосування до засудженого ОСОБА_2 більш суворого покарання, ніж визначив суд першої інстанції, оскільки призначене засудженому покарання, його вид і строк визначено судом першої інстанції правильно, воно є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів та відповідає вимогам ст. 65 КК України, а тому підстав для застосування до засудженого ОСОБА_2 більш тяжкого покарання колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які були би безумовною підставою для зміни або скасування вироку суду першої інстанції, не встановлено.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України 1960 року, п.п. 11, 15 Розділу ХІ "Перехідні положення " КПК України від 13.04.2012 року, колегія суддів, -
Апеляції прокурора, який приймав участь при розгляді справи в суді першій інстанції, засудженого ОСОБА_2 на вирок Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2012 року залишити без задоволення.
Вирок Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2012 року у відношенні ОСОБА_2 - залишити без змін.
Судді апеляційного суду
Справа № 11/774/86/к/13 Головуючий у 1-й інстанції Строгова Г.Г.
Категорія ст. 185 ч. 2 КК України Доповідач Яценко Т.Л.