Провадження №22-ц/774/742/13 Головуючий в I інстанції - Руденко В.В.
Категорія 19/27 Доповідач -Городнича В.С.
22 січня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Городничої В.С.,
суддів - Лисичної Н.М., Баранніка О.П.,
при секретарі -Косенко І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «БТА Банк»про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії, -
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідача, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 22.06.2007 року між ним та ПАТ "БТА БАНК" укладено договір про відкриття кредитної лінії № 001-ДНІ. Крім того, між сторонами 23.04.2009 року укладено додаткову угоду до кредитного договору. За умовами Кредитного договору йому був наданий споживчий кредит у розмірі 20 000,00 доларів США. Позивач вважає, що кредитний договір має бути визнаний недійсним у зв'язку з тим, що він суперечить чинному законодавству України та укладений під впливом помилки. Посилається на те, що банком не виконані вимоги закону щодо надання позивачу інформації про умови кредитування та сукупну вартість кредиту з урахуванням процентної ставки, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача. Зазначає, що він був введений банком в оману відносно незмінності курсу іноземної валюти при укладанні договору, а також зауважує, що оспорюваний кредитний договір здійснений відповідачем з використанням нечесної підприємницької практики. Просить визнати недійсним вищезазначений кредитний договір.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2012 року у задоволенні позовних вимог позивача було відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат.
Не погодившись з даним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд першої інстанції керувався положеннями ст.ст. 6,202,203,215,526,627-629,638,1054 ЦК України, а також виходив з наступного.
Судом встановлено, що 22.06.2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ "БТА БАНК" в особі Дніпропетровської міжрегіональної дирекції, укладено договір про відкриття кредитної лінії № 001-ДНІ. Крім того, між сторонами 23.04.2009 року укладено додаткову угоду до кредитного договору. За умовами Кредитного договору позивачу був наданий споживчий кредит у розмірі 20 000,00 доларів США.
Відповідно до 2.1. «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», затверджених постановою НБУ № 168 від 10.05.2007р., банки зобов'язані перед укладенням кредитного договору надати споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту.
Пункт ч.2 п. 1.2. Договору про відкриття кредитної лінії передбачає, що починаючи з 22.06.2011р. відбувається повернення загальної заборгованості за кредитною лінією, але не пізніше 21 числа кожного місяця по 1 670,00 доларів США, а останній місяць, з 22 травня 2012р. - 1630,00 доларів США.
Крім того, 22.06.2007 року позивач був належним чином проінформований про умови кредитування, наявні форми кредитування, витрати позичальника, що пов'язані з оформленням кредитного договору та інші істотні обставини, необхідні для укладення кредитного договору, що підтверджується власноручним підписом на повідомленні від 22.06.2007 р.
Згідно «Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів», затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 12 листопада 2003 року № 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату. Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена. Таким чином, укладаючи кредитний договір в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.
З'ясувавши в достатньому обсязі права та обов'язки сторін, обставини по справі, перевіривши доводи сторін та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
В своїй скарзі апелянт посилається на відсутність у Кредитному договорі сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки, вартості усіх послуг та інших фінансових зобов'язань, не надання йому інформації про умови кредитування. Однак, відповідно до п.2.1 «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», затверджених Постановою НБУ № 168 від 10.05.2007 року, банки зобов'язані перед укладанням кредитного договору надати споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовану сукупну вартість кредиту.
Пункт 1.2. Кредитного договору передбачає, що починаючи з 22.06.2011 року відбувається повернення загальної заборгованості за кредитною лінією, але не пізніше 21 числа кожного місяця по 1 670 00 доларів США, а останній місяць, 22 травня 2012 року -1630 доларів США.
Крім того, перед укладанням Кредитного договору позивач був належним чином проінформований про : умови кредитування, наявні форми кредитування, витрати позичальника, що пов'язані з оформленням Кредитного договору та інші істотні обставини, необхідні для укладання Кредитного договору. Вказане підтверджується власноручним підписом на повідомленні від 22.06.2007 року.
Таким чином, доводи апелянта, приведені в його апеляційній скарзі, є безпідставними, до того ж вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування рішення суду судом апеляційної інстанції не встановлено.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки учасників спору, обставини справи, перевірив доводи сторін та давши їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -відхилити.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2012 року -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді: