Провадження № 22-ц/774/303/13 Справа № 2/422/2837/2012 Головуючий у 1 й інстанції - Залімська Н.В. Доповідач - Чубуков О.П.
Категорія 6
15 січня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: Чубукова О.П.
Суддів: Єлізаренко І.А., Михайловської С.Ю.
при секретарі судового засідання: Солод О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Дніпропетровської міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, -
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом прохаючи визнати за ним право власності на самочинно збудовані прибудову літ. А''-2, I поверх; веранду літ. а-1, мансардний поверх над А-2, А'-2, А''-2; сарай літ. Ж, сарай літ.З, сарай літ. К «під И», гараж літ. И; вважати житлову площу по літ. А-2 58,6 кв.м, загальну площу 140,0 кв. м в домоволодінні АДРЕСА_1, посилаючись на те, що він є власником домоволодіння АДРЕСА_1 й є власником земельної ділянки площею 0,1000 га по АДРЕСА_1, а зазначені самочинні будівлі ,згідно висновку про технічний стан цих будівель КП «ДМБТІ»Дніпропетровської обласної ради знаходяться в доброму стані.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Дніпропетровської міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно -задоволені, а саме визнано за ОСОБА_2 право власності на самочинно збудовані прибудову літ. А''-2, I поверх; веранду літ. а-1, мансардний поверх над А-2, А'-2, А''-2; сарай літ. Ж, сарай літ.З, сарай літ. К «під И», гараж літ. И; зазначено вважати житлову площу по літ. А-2 58,6 кв.м, загальну площу 140,0 кв. м в домоволодінні АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі Дніпропетровська міська рада просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції прийнятого за неповно з'ясованих обставин справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду необхідно залишити без змін із наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що
ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок від 23 березня 1988 року, виданого виконавчим комітетом Ленінської районної Ради народних депутатів, належить домоволодіння АДРЕСА_1
Земельна ділянка площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 належить позивачу на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 08 вересня 2010 року , виданого за рішенням Дніпропетровської міської ради від 8 квітня 2010 року № 418/56. Враховуючи, що висновком КП «ДМБТІ»Дніпропетровської обласної ради від 03 серпня 2010 року № 66 встановлено, що спірні будівлі знаходяться у доброму стані та у зв'язку з тим, що зазначене самочинне будівництво не порушує права інших осіб, то суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
З таким висновками погоджується апеляційний суд оскільки вони ґрунтуються на дійсних і правильно встановлених обставинах справи , вимог закону.
У зв'язку з тим, що згідно статті ч.5 ст. 376 ЦПК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб, то суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги щодо необхідності застосування Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який набрав чинності з 12.03.2011 року і який замість «Висновку про технічний стан»вводить «Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації»є безпідставними, оскільки акти (документи) індивідуальної дії, які засвідчили відповідність державним будівельним нормам, стандартам та правилам спірні самочинні будівлі у 2010 році були складені відповідно до чинного на той час законодавства, яке діяло до набрання чинності цим Законом, а саме позивачем було надано «Висновок про технічний стан» самочинно збудованих будівель від 03 серпня 2010 року № 66 (том 1 а.с. 17) .
Доводи апеляційної скарги щодо того, що позивач став власником земельної ділянки на якій відбулося самочинне будівництво тільки у 2010 році не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони не спростовують того факту, що на даний час саме позивач є власником земельної ділянки в межах, в яких відбулося самочинне будівництво, та того, що таке самочинне будівництво не порушує права інших осіб. Крім того за загальним правилом особа не набуває права власності на самочинно нею збудоване нерухоме майно і тому в 1988-89 роках (період здійснення будівельних робіт) до позивача також не перейшло право власності на самочинно збудовані ним в цих роках будівлі, але разом з тим, як власник земельної ділянки в межах, в яких відбулося самочинне будівництво, отримав право звернення до суду як власника (користувача) земельної ділянки з вимогою визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на його земельній ділянці, якщо це не порушує права інших осіб.
Інші доводи , приведені в апеляційній скарзі, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до тлумачення діючого законодавства та іншої оцінки фактичних обставин справи, яка відрізняється від зробленої судом першої інстанції оцінки і висновків суду не спростовують. Колегія суддів не знаходить порушень процесуального або матеріального права, які б могли бути підставою для скасування рішення суду.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя:
Судді: