Справа №22-ц/791/252/2013 Головуючий в 1-й інстанції Бочко Ю.І.
Категорія:53 Доповідач -Склярська І.В.
2013 року січня місяця "14" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого -Капітан І.А. суддів: - Слюсаренко О.В., Склярської І.В.
при секретарі -Благовещенській О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 17.09.2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Дочірнього підприємства «КАZАМЕТА-Україна»приватного підприємства «ЛАОНА»про визнання незаконними дій, визнання незаконними наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення суми нарахованої, але не сплаченої зарплати, стягнення індексу інфляції, вихідної допомоги та моральної шкоди,-
В серпні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вище зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона працювала на даному підприємстві заступником директора з 30.11.2000 року за сумісництвом, з 30.11.2008 року призначена на посаду заступника директора на основне місце роботи, 14.09.2009 року була затримана у зв'язку зі слідством по кримінальній справі та з зазначеної дати відсторонена від виконання своїх трудових обов'язків, 19.04.2011року вирок Дніпровського районного суду м. Херсона, яким позивачку визнано винною скасовано за недоведеністю у вчиненні злочину, 10.05.2011 року звернулася до відповідача з заявою про звільнення, але звільнена 27.05.2011року на підставі п.7 ст.36 КЗпПУ, отримавши розрахунковий листок по заробітній платі за липень 2009року в якому оклад позивачки змінений в односторонньому порядку з 18008грн.32 коп. на 2 653 грн 06коп. та в зв'язку з зазначеним вважає що її трудові права порушені відповідачем внаслідок чого з урахуванням уточнених позовних вимог просила суд:
- визнати незаконним дії ДП «КАZАМЕТА-Україна»ПП «ЛАОНА»щодо незаконного звільнення та порушення строку виплати зарплати та вихідної допомоги;
- визнати незаконним наказ №05-к від 27.05.2011року про її звільнення з посади комерційного директора;
- поновити її на роботі на посаді заступника директора;
- прийняти рішення про виплату їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
- зобов'язати відповідача оформити трудову книжку належним чином;
- стягнути з відповідача заборгованість по зарплаті в сумі 437 918,68 грн, що складається з суми нарахованої, але несплаченої зарплати на 01.09.2012 року -94 069,95 грн., фактично нарахованої зарплати з 10.05.2011р. по 01.09.2012р. за період затримки з 10.05.2011р. по 01.09.2012р. -313645,20 грн, компенсації за порушення строків виплати заробітної плати станом на 01.08.2012року -21 730,16 грн, компенсації за невикористану відпустку - 8 473,37 грн;
- стягнути з відповідача на її користь вихідну допомогу у розмірі 180 083,20 грн;
- стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в сумі 5000грн.
Рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 17.09.2012 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Стягнуто з ДП «КАZАМЕТА-Україна»ПП «ЛАОНА»на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі з урахуванням утриманих обов'язкових платежів та податків в сумі 37041,65 грн. за період з 01.11.2008року по 14.07.2009року. Зобов'язано ДП «КАZАМЕТА-Україна»ПП «ЛАОНА»внести в трудову книжку ОСОБА_3 відомості щодо переводу її наказом №6 від 03.11.2008року на посаду комерційного директора ДП «КАZАМЕТА-Україна»ПП «ЛАОНА»з 03.11.2008року .
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідача доводи апеляційної скарги не визнали, вважали рішення суду законним та обґрунтованим.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції , колегія суддів вважає , що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
Частково задовольняючи позов , суд першої інстанції виходив з того, що за вироком суду ОСОБА_3 призначене додаткове покарання у вигляді позбавлення права займати певні посади, а тому підстави для визнання незаконним наказу про звільнення відсутні. Зважаючи на те, що позивачку було звільнено з посади комерційного директора , і в штатному розписі на 2009 р. відсутня посада заступника директора , суд вважав, що ОСОБА_3 з 03.11.2011 р. було переведено на посаду комерційного директора, а тому зобов'язав відповідача оформити трудову книжку позивачки шляхом внесення запису про перевід на посаду комерційного директора. Вважаючи неналежними надані позивачем докази, суд взяв за основу лише висновки судово- економічної експертизи від 07.07.2012 р.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду в цій частині .
Відповідно до ст. 21, 24, 32 КЗпП трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, допускається тільки за згодою працівника.
Набрання законної сили вироком суду яким працівника засуджено до покарання , яке виключає можливість продовження даної роботи є відповідно до п 7 ч 1 ст. 36 КЗпП підставою для припинення трудового договору.
За змістом ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 була прийнята на роботу в ДП «Каzамета- Україна»Л-К ЗАО «Каzамета»на посаду заступника директора за сумісництвом (а.с.8 т.1, а.с.35 т.2).
Наказом №6-п від 03 листопада 2008 року ОСОБА_3 призначена на посаду заступника директора ДП «КАZАМЕТА-Україна»ПП «ЛАОНА»на основне місце роботи (т.1. а.с.9) Відповідний запис внесений до трудової книжки.
Відповідно до вироку Дніпровського районного суду м. Херсона від 06.08.2010 р. та Ухвали Апеляційного суду Херсонської області від 19.04.2011 р. ОСОБА_3 засуджена за ч 2 ст. 222 , 366 ч 2 , 70, КК України до трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади , пов'язані з адміністративно- господарськими та організаційно -розпорядчими функціями строком на 1 рік, що виключає можливість продовження роботи на посаді заступника директора.
Наказом №05-к від 27 травня 2011 року ОСОБА_3 звільнена з 14 липня 2009 року з посади комерційного директора в зв'язку з набранням законної сили вироку Дніпровського районного суду м. Херсона від 06 серпня 2010 року по справі №1-92/10 (п.7 ст.36 КЗпП ) (т.1 а.с. 10 ). Запис про звільнення до трудової книжки позивачки не внесено.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_3 після 03.11.2008 р. відповідно до вимог чинного законодавства переведена на посаду комерційного директора , а тому колегія суддів вважає, що рішення суду в частині зобов'язання ДП «КАZАМЕТА-Україна»ПП «ЛАОНА»внести в трудову книжку ОСОБА_3 відомості щодо переводу її наказом №6 від 03.11.2008року на посаду комерційного директора ДП «КАZАМЕТА-Україна»ПП «ЛАОНА»з 03.11.2008 року і в частині відмови ОСОБА_3 у задоволенні позовної вимоги про визнання незаконним наказу №05-к від 27.05.2011року скасувати, підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення.
На думку колегії суддів, зазначення в наказі про звільнення посади, яку ОСОБА_3 не займала не є підставою для визнання наказу про звільнення незаконним в повному обсязі. За вказаних вище обставин ОСОБА_3 підлягала звільненню з посади на яку була прийнята , а саме заступника директора , а тому колегія суддів вважає, що наказ про звільнення належить визнати незаконним в частині звільнення з посади комерційного директора, а ОСОБА_3 вважати звільненою відповідно до наказу № 05-к від 27.05.2011 р. з посади заступника директора з 14.07.2009 р. на підставі п 7 ч 1 ст. 37 КЗпП , про що необхідно внести відповідний запис до трудової книжки.
З матеріалів справи вбачається, що за клопотанням відповідача 19.12.2011 р. у справі була призначена судово- бухгалтерська експертиза для визначення фактичної заборгованості відповідача по заробітній платі ОСОБА_3 (т 1 а.с. 85)
Задовольняючи позов частково і стягуючи заборгованість по заробітній платі у розмірі 37041, 65 грн., суд виходив з висновку судово-економічної експертизи1690/1691 від 07.07.2012 р. Надані позивачем докази суд визнав неналежними та недопустимими , і послався на порушення ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.
Однак повністю з таким висновком колегія суддів не погоджується.
З висновку №1690/1691 від 07.07.2012 року судово-економічної експертизи вбачається , що за даними журналу-ордеру і відомостей по балансовому рахунку 662 «Розрахунки з депонентами»ДП «КАZАМЕТА-Україна»ПП «ЛАОНА»за період з 01.05.2011року по 30.06.2011року, що станом на 30.06.2011року по особі ОСОБА_3 обліковується депонована заробітна плата в сумі 87 000,37 грн.(т.2 а.с. 192). Аналогічні відомості про суму нарахованої та невиплаченої заробітної плати ОСОБА_4 містять індивідуальні відомості про застраховану особу ( т 2 а.с. 91 ) , розрахунково -платіжні відомості ( т 2 а.с. 143-148), розрахунковий лист ( т 1 а.с. 31) , що відповідно до вимог ст. 57-59 ЦПК України є належними та допустимими доказами.
Згідно Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженою постановою Національного банку України №637 від 15.12.2004 року, депонована заробітна плата це готівкові кошти, що одержані підприємствами (підприємцями) для виплат, пов'язаних з оплатою праці, та не виплачені в установлений строк окремим фізичним особам.
Висновки експерта про те, що заборгованість підприємства перед позивачкою становить 37041, 65 грн., які зроблені виходячи з посадового окладу комерційного директора 6500 грн., ґрунтуються на припущеннях і не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст. 147 ЦПК України висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється в сукупності з іншими доказами у справі.
З матеріалів справи вбачається, що в червні 2011 р. ОСОБА_3 виплачено 998 гр. заробітної плати та 1385 грн. компенсацію за невикористану відпустку.
Враховуючи , що за даними бухгалтерського обліку відповідача рахується задепонована заробітна плата ОСОБА_4 у розмірі 87000, 37 грн. , з якої їй сплачено лише 998, 00 грн., колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в частині стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 37041, 65 грн. підлягає зміні , а сума збільшенню до 86005, 37 грн.
Висновки суду першої інстанції в частині відмови у стягненні вихідної допомоги, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку, за час вимушеного прогулу, компенсації за порушення строків виплати заробітної плати, моральної шкоди, поновлення на роботі відповідають встановленим обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права , а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують. Депонування суми заборгованості по заробітній платі свідчить про відсутність вини підприємства в невиплаті заробітної плати, внаслідок чого на думку колегії суду відсутні підстави для застосування ст. 117 КЗпП України. Також звільнення позивача з 14.07.2009 року унеможливлює нарахування її зарплати з 10.05.2011року по 01.09.2012року. Підстави нарахування вихідної допомоги в розмірі 180 083,20 грн. при звільненні за ч.7 ст.36 КЗпП України нормами КЗпП України та трудовим контрактом не передбачено. Підстави стягнення моральної шкоди в сумі 5000 грн. відповідно до ст. 237-1 КЗпП України позивачем не доведені.
За таких обставин, колегія суддів вважає рішення суду в цій частині належить залишити без змін.
Керуючись ст. ст..21, 24, 32, 36, 115,116,117, 237-1 КЗпП, ст..ст. 303, 307, п.3,4 ст. 309, ст..316 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 17 вересня 2012 року в частині зобов'язання дочірне підприємство «КАZАМЕТА-Україна»приватного підприємства «ЛАОНА»внести в трудову книжку ОСОБА_3 відомості щодо переводу її наказом №6 від 03.11.2008року на посаду комерційного директора дочірнього підприємства «КАZАМЕТА-Україна»приватного підприємства «ЛАОНА»з 03.11.2008 року, а також в частині відмови ОСОБА_3 у задоволенні позовної вимоги про визнання незаконним наказу №05-к від 27.05.2011року скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення.
Визнати незаконним наказ №05-к від 27.05.2011року в частині звільнення ОСОБА_3 з посади комерційного директора. Вважати ОСОБА_3 такою, що звільнена з посади заступника директора 14 липня 2009року, відповідно до наказу №05-к від 27.05.2011року.
Зобов'язати ДП «КАZАМЕТА-Україна»ПП «ЛАОНА»внести в трудову книжку ОСОБА_3 запис щодо її звільнення з посади заступника директора 14.07.2009року на підставі п.7 ч.1 ст.36 КЗпП України наказом №05-к від 27.05.2011року.
Це ж рішення в частині стягнення з ДП «КАZАМЕТА-Україна»ПП «ЛАОНА»на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі з урахуванням утриманих обов'язкових платежів та податків в сумі 37 041,65 грн. змінити, збільшити вказану суму до 86 005 грн.37 коп.
Стягнути з ДП «КАZАМЕТА-Україна»ПП «ЛАОНА»в доход держави судовий збір в розмірі 860 грн.05 коп.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: