ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-41/14149-2012 14.01.13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Віртекс»
ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа»
Простягнення 126 571,05
За зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа»
ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Віртекс»
Прозобов'язання вчинити дії та стягнення 14 023,09 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Пироговський Е.М.- дов. № б/н від 01.01.2013 року;
від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Тихоплав С.О. -дов. № б/н від 03.10.2012 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Віртекс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа» про стягнення 126 571,05 грн.
Ухвалою від 08.10.2012 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 16.11.2012 року.
15.11.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фудмережа» через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подало зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Віртекс» про стягнення 14 023,09 грн. та зобов'язання виконати п. 5.8. Договору поставки № 4600031681 від 13.08.2010 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.
У відповідності до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.
Згідно зі ст. 61 Господарського процесуального кодексу України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею.
Розглянувши зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа», суд визнав подані матеріали достатніми для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом.
В судовому засіданні 16.11.2012 року представник позивача за первісним позовом (відповідача -за зустрічним) надав відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно до якої заперечував проти зустрічних позовних вимог та просив суд в зустрічному позові відмовити повністю, а також надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких первісні позовні вимоги підтримав.
Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) 16.11.2012 року до канцелярії суду подав відзив на первісну позовну заяву, відповідно до якого просив суд у первісному позові відмовити повністю, а в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору.
Крім того, представник позивача за первісним позовом 08.11.2012 року подав заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просив суд визнати недійсним підпункт в), д) пункту 5.7. Договору № 4600031681 від 13.08.2010 року з моменту укладення Договору та стягнути 126 571,05 грн. Суд розглянув дану заяву та прийняв її до провадження в частині стягнення боргу, в іншій частині відмовив з наступних підстав.
Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Предмет позову -це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підстава позову -це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна предмету позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову -це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
При цьому судом зазначається, що предметом первісних позовних вимог було стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа» коштів за поставлений товар з урахуванням інфляції, 3% річних та пені в сумі 126 571,05 грн., а підставою - Договір поставки № 4600031681 від 13.08.2010 року. В заяві про зміну предмету позову зазначено, що предметом позову, крім стягнення 126 571,05 грн., є визнання недійсним підпунктів в), д) пункту 5.7. Договору поставки № 4600031681 від 13.08.2010 року з моменту укладення Договору, а підставою є невідповідність даних підпунктів чинному законодавству України.
Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що в заяві про зміну предмету позову від 06.11.2012 р. позивачем за первісним позовом одночасно були змінені і предмет і підстава позовних вимог, що є недопустимим у відповідності до частини 4 статті 22 ГПК України.
Ухвалою суду від 16.11.2012 року розгляд справи відкладено на 17.12.2012 року у зв'язку із прийняттям зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом.
В судовому засіданні 17.12.2012 року представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надав усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких первісні позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) в судове засідання 17.12.2012 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, суд відклав розгляд даного спору до 14.01.2013 р.
У судовому засіданні 14.01.2012 р. представники сторін надали усні пояснення по суті первісного та зустрічного позовів.
В судовому засіданні 14.01.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), Господарський суд міста Києва, -
23.08.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фудмережа» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Віртекс» (постачальник) було укладено договір поставки № 4600031681 в пункті 1.1 якого сторони погодили, що постачальник зобов'язується поставляти товари по цінах і в асортименті вказаних в специфікації, разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих покупцем та підтверджених постачальником замовлень, а покупець приймати такі товари і оплачувати.
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.
У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Умовами пункту 2.1. договору встановлено, що ціни на товари, що поставляються вказуються в специфікації і товарних накладних, які з моменту їх підписання, є невід'ємною частиною договору. Ціни вказуються в національній валюті, включаючи ПДВ, а також вартість упаковки, маркування і доставки товарів постачальником у вказане в замовленні місце поставки.
Відповідно до п. 6.1 договору, підставою для здійснення покупцем оплати поставленого товару, є повне виконання постачальником своїх зобов'язань за договором. При наданні постачальником, належним чином оформлених товарних і податкових накладних протягом 3 календарних днів з дати поставки товару, вказаного в транспортній накладній, що підтверджується проставлянням штампу «товар отриманий», покупець оплачує поставлений товар на умовах відстрочення платежу з дати, вказаної в транспортній накладній, по платіжних днях в терміни, узгоджені сторонами в Додатку № 2.
Відповідно до умов Додатку №2 до договору, строк відстрочення виконання зобов'язань з оплати поставленого товару становить 60 календарних днів.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача за первісним позовом послався на те, що на адресу покупця згідно видаткових накладних № 3633 від 21.04.2011 р., № 1199 від 09.02.2011 р., № 872 від 27.01.2011 р., № 5081 від 29.12.2010 р., № 5078 від 27.12.2010 р., № 5036 від 24.12.2010 р., № 3727 від 21.04.2011 р. та № 5138 від 28.12.2010 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Віртекс» було поставлено товар на суму 129 668,34 грн., проте відповідач в порушення умов договору розрахувався не в повному обсязі, у зв'язку з чим станом на момент подання позовної заяви заборгованість становить 112 417,50 грн., що підтверджується підписаним між сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 19.10.2012 р.
16.01.2012 р. та 14.03.2012 р. на адресу відповідача було направлена претензія з вимогою погасити заборгованість. Дана вимога відповідачем за первісним позовом залишена без задоволення.
Враховуючи наведене, позивач за первісним позовом звернувся до суду з вимогою стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа» 112 417,50 грн. основного боргу, 8 593,19 грн. пені, 4 268,77 грн. три відсотки річних та 1 191,59 грн. інфляційних нарахувань.
Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа» у даній справі ґрунтуються на п. 5.7 договору поставки № 4600031681 від 13.08.2010 р. відповідно до умов якого покупець може повернути поставлені товари без обмежень, зокрема, у випадку якщо товар не має попиту у споживача або у зв'язку з закінчення строку дії договору, в т.ч. його достроковим розірванням.
Позивача за зустрічним позовом пояснив, що у зв'язку з припиненням строку дії договору 20.06.2012 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Фудмережа» на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Віртекс» було направлено повідомлення про повернення товару на суму 14 023,09 грн. з переліком товарів, які підлягали поверненню.
Листом № б/н від 06.07.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Віртекс» повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «Фудмережа» про відмову від повернення товару, у зв'язку з проведенням ним у жовтні-листопаді 2011 р. повним поверненням поставленого товару.
Відповідно до п. 5.8 договору повернення товару здійснюється за умови наявності у постачальника належним чином оформленої довіреності, за рахунок і транспортом постачальника, протягом 10 календарних днів з моменту отримання ним від покупця повідомлення по ЕDІ про таке повернення. Якщо постачальник не вивіз товар в зазначений термін, він зобов'язаний сплатити покупцеві штраф у розмірі 100 % вартості товарів, які підлягали поверненню.
Позивач за зустрічним позовом пояснив, що оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Віртекс» в порушення п. 5.8 договору не забрало товар, то останній на підставі п. 5.8 договору зобов'язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 14 023,09 грн.
Враховуючи вищенаведене, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фудмережа» просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Віртекс» виконати умови п. 5.8 договору поставки № 46000031681 від 13.08.2010 р. та вивезти товар (здійснити повернення товару) згідно списку на суму 14 023,09 грн. та стягнути з останнього штраф у розмірі 14 023,09 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд частково задовольняє первісні позовні вимоги та відмовляє у повному обсязі у задоволенні зустрічних позовних вимог з наступних підстав.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Відповідно до п. 6.1 договору, підставою для здійснення покупцем оплати поставленого товару, є повне виконання постачальником своїх зобов'язань за договором. При наданні постачальником, належним чином оформлених товарних і податкових накладних протягом 3 календарних днів з дати поставки товару, вказаного в транспортній накладній, що підтверджується проставлянням штампу «товар отриманий», покупець оплачує поставлений товар на умовах відстрочення платежу з дати, вказаної в транспортній накладній, по платіжних днях в терміни, узгоджені сторонами в Додатку № 2.
У Додатку № 2 до договору сторони погодили, що строк відстрочення виконання зобов'язань з оплати поставленого товару становить 60 календарних днів.
З матеріалів справи вбачається, що поставка товару відповідачу за первісним позовом (позивачу за зустрічним позовом) була здійснена на підставі видаткових накладних № 3633 від 21.04.2011 р., № 1199 від 09.02.2011 р., № 872 від 27.01.2011 р., № 5081 від 29.12.2010 р., № 5078 від 27.12.2010 р., № 5036 від 24.12.2010 р., № 3727 від 21.04.2011 р. та № 5138 від 28.12.2010 р. Таким чином, суд приходить до висновку, що строк виконання зобов'язання за даними видатковими накладними настав.
З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Віртекс» було поставлено товар на суму 129 668,34 грн., проте відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом), в порушення умов договору, за поставлений товар розрахувався не в повному обсязі, у зв'язку з чим станом на 02.10.2012 р. заборгованість становить 112 417,50 грн., що підтверджується підписаним між сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 19.10.2012 р.
Враховуючи, що відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем за первісним позовом (відповідач за зустрічним), не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 112 417,50 грн.
Стосовно заперечень наведених ТОВ «Фудмережа» у відзиві на первісний позов, то суд вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до п. 9.2 договору, кожна сторона має право достроково розірвати договір, письмово повідомивши про це за 30 календарних днів до запланованої дати розірвання. Протягом цього періоду сторони проводять звірку взаємних розрахунків. Покупець має право припинити платежі постачальникові до закінчення проведення звірки. Остаточні розрахунки між сторонами повинні бути завершені протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту звірки взаємних розрахунків.
Судом встановлено, що 19.08.2011 р. на адресу ТОВ «Торговий дім «Віртекс» від позивача за зустрічним позовом надійшов лист № 221 про дострокове припинення дії договору поставки № 4600031681 від 13.08.2010 р. з 18.09.2011 р.
Таким чином, договір поставки № 4600031681 від 13.08.2010 р. припинив свою дію з 18.09.2011 р.
Пунктом 4.2 договору встановлено, що постачальник надає покупцю згоду на створення останнім постійної діючої заборгованості покупця, розмір якої сторони погоджують в додатку № 2 до договору, без нарахування будь-яких відсотків на вказану суму, при цьому постачальник зобов'язується не притягати покупця до відповідальності за несвоєчасну оплату товарів в межах вказаної суми. Цю заборгованість покупець зобов'язується погасити тільки за умови припинення дії договору, чи відсутності наміру сторін укласти новий договір, протягом 14 календарних днів з моменту підписання останнього акту звірки взаємних розрахунків до договору.
Відповідно до Додатку № 2 до договору поставки № 4600031681 від 13.08.2010 р. розмір заборгованості, що постійно діє у покупця перед постачальником, становить 50 000,00 грн.
Оскільки договір поставки № 4600031681 від 13.08.2010 р. припинив свою дію з 18.09.2011 р. і в матеріалах справи міститься Акт звірки взаєморозрахунків від 30.11.2011 р., то за таких обставин суд приходить до висновку, що всі розрахунки між сторонами повинні були проведені у строк до 10.12.2011 р., в тому числі, і повернення покупцем суми постійно діючої заборгованості.
Таким чином, твердження ТОВ «Фудмаркет» про відсутність підстав для стягнення постійно діючої заборгованості у розмірі 50 000,00 грн. спростовуються вищенаведеними обставинами.
Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 8.14 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 8 593,19 грн. пені.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зокрема сплата неустойки.
Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 8.14 договору поставки встановлено, що у разі несвоєчасної оплати покупцем суми за отриманий товар, то останній сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Частиною 1 статті 257 Цивільного кодексу України встановлено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до частини 1статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, зокрема, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
З умов Додатку № 2 до договору поставки № 4600031681 від 13.08.2010 р. вбачається, що відповідач зобов'язаний був оплатити поставлений товар за даним договором протягом 60 днів з моменту поставки, отже перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання зобов'язань по кожній накладній окремо.
Приймаючи до уваги заяву відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) про застосування до нарахування пені строків позовної давності, Господарським судом м. Києва застосовується спеціальна позовна давність при вирішенні спору про стягнення пені, у зв'язку з чим розрахунок пені було здійснюється по накладних № 3633 та №3727 від 21.04.2011 р. суму 11 431,08. за період з 05.10.2011 р. по 21.12.2011 р. в межах строку позовної давності.
Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково у розмірі 378,63 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Віртекс» просить суд також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа» 4 268,77 грн. три відсотки річних та 1 291,59 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом було здійснено власний розрахунок 3 % річних за період з 21.06.2011 р. по 10.12.2011 р. на суму 62 417,50 грн. та з 11.12.2011 р. по 01.10.2012 р. на суму 112 417,50 грн., у зв'язку з чим господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню частково у розмірі 3 622,51 грн.
В частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат суд відмовляє з огляду на те, що сумарний індекс інфляції за заявлений до нарахування період є меншим від одиниці.
Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа» про зобов'язання здійснити повернення товару та стягнення 14 023,09 грн. штрафу на підставі п. 5.8 договору задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Судом встановлено, що договір поставки № 4600031681 від 13.08.2010 р. припинив свою дію з 18.09.2011 р.
Відповідно до п. 9.2 договору, остаточні розрахунки за договором між сторонами повинні бути завершені протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту звірки взаємних розрахунків.
30.11.2011 р. між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків за договором поставки № 4600031681 від 13.08.2010 р. в якому було визнано кредиторську заборгованість ТОВ «Фудмережа» у розмірі 140 590,30 грн.
Разом з тим, а ні акт звірки взаєморозрахунків, а ні інший документ не містить доказів в підтвердження наявності у ТОВ «Фудмережа» залишків поверненого ТОВ «Торговий дім «Віртекс» товару.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При цьому судом приймається до уваги той факт, що у період з моменту припинення договору поставки № 4600031681 від 13.08.2010 р. до моменту надсилання відповідачем за зустрічним позовом (позивачем за первісним позовом) претензії про оплату заборгованості, ТОВ «Фудмережа» не зверталася до ТОВ «Торговий дім «Віртекс» про здійснення повернення товару, а ні в претензійному, а ні в судовому порядку.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що права Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа» не порушені, а заявлені вимоги до ТОВ «Торговий дім «Віртекс» є необґрунтованими.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа» (місцезнаходження: 01103, м. Київ, Печерський р-н, вул. Залізничне Шосе, 57, код ЄДРПОУ 36387249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Віртекс» (поштова адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 102 Б, кв. 53; місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Каховська, 60, код ЄДРПОУ 35063305) 112 417(сто дванадцять тисяч чотириста сімнадцять) грн. 50 коп. основного боргу, 378 (триста сімдесят вісім) грн. 63 коп. пені, 3 622 (три тисячі шістсот двадцять дві) грн. 51 коп. три відсотки річних та 2 238 (дві тисячі двісті тридцять вісім) грн. 37 коп. судового збору.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
21.01.2013 року
Суддя Спичак О.М.