24 січня 2013 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі суддів : Оніпко О.В.,Хилевича С.В., Рожина Ю.М.
секретар Панас Б.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" на рішення Дубенського міськрайонного суду від 06 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" про дострокове розірвання договорів банківського вкладу (депозиту), стягнення коштів банківського вкладу та стягнення моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
Рішенням Дубенського міськрайоного суду від 06 грудня 2012 р. позов ОСОБА_1 задоволено: достроково розірвано договір банківського вкладу (депозиту) в національній валюті № ДД-6835-4 від 07.11.2008 р. та додаткову угоду № 3 від 18.08.2011 р., укладені між ОСОБА_1 та ПАТ „Західінкомбанк" ; стягнуто з ПАТ „Західінкомбанк", що знаходиться в м. Луцьк, пр. Перемоги, 15 ЄДРПОУ 19233095, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Корецьким РВ УМВС України в Рівненській області 13.09.2002 р., ідентифікаційний код НОМЕР_1 -3448 грн. 96 коп.; достроково розірвано договір банківського вкладу (депозиту) в національній валюті № ДД-6835-6 від 17.08.2009 р. та додаткову угоду № 3 від 18.08.2011 р., укладені між ОСОБА_1 та ПАТ „Західінкомбанк" , стягнуто з ПАТ „Західінкомбанк", що знаходиться в м. Луцьк, пр. Перемоги, 15 ЄДРПОУ 19233095, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Корецьким РВ УМВС України в Рівненській області 13.09.2002 р., ідентифікаційний код НОМЕР_1 -12500 грн.; стягнуто з ПАТ „Західінкомбанк", що знаходиться в м. Луцьк, пр. Перемоги, 15 ЄДРПОУ 19233095, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Корецьким РВ УМВС України в Рівненській області 13.09.2002 р., ідентифікаційний код НОМЕР_1 -5000 грн. моральної шкоди. Вирішено питання про судові витрати.
В поданій на рішення апеляційній скарзі ПАТ „Західінкомбанк" вказує, що воно частково прийнято з неповним з'ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального права.
Зазначає, що суд першої інстанції не врахував того, що відповідно до п. 4, 5 додаткових угод від 18.08.2011 р. у випадку дострокового розірвання договору проценти сплачуються відповідно до п.8 у розмірі 0,001% річних. Крім того, згідно п. 4 додаткових угод банк утримує з суми, яку він зобов'язаний виплатити раніше виплачені проценти.
________________________________________________ ____________________
Справа № 2-1705/1824/12 Головуючий суддя 1 інстанції: Тростянчук Г.Г.
Провадження № 22-ц1790/118/2013 Суддя-доповідач : Оніпко О.В.
За таких обставин сума, яку відповідач визнає за договором банківського вкладу № ДД-6835-4 від 07.11.2008 р. - в розмірі 2965,63 грн. та за договором банківського вкладу (депозиту) в національній валюті № ДД-6835-6 від 17.08.2009 р. - 10748,43 грн.
Судом безпідставно, в порушення ст. 611 ЦК України, було стягнуто моральну шкоду, оскільки ані договором , ані главою 71 ЦК України, ні ч.2 ст. 22 Закону України „Про захист прав споживачів" не передбачено відшкодування банком моральної шкоди за невчасне виконання умов договору.
Просить рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди скасувати та в цій частині ухвалити нове, яким у задоволенні позову в відмовити повністю. Змінити суму, що стягнуто з банку у зв'язку з достроковим розірванням договорів банківського вкладу (депозиту) та стягнути за договором № ДД-6835-4 від 07.11.2008 р. суму - 2965,63 грн., за договором банківського вкладу (депозиту) № ДД-6835-6 від 17.08.2009 р.- 10748,43 грн.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду 1-ї інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1-ї інстанції, колегія суддів приходить до висновку про її задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ст.1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу).
До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
Частинами 1, 5, 6 статті 1061 ЦК України встановлено, що банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.
Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України.
Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.
Проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу.
У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами 07.11.2008 р. було укладено договір банківського вкладу (депозиту) в національній валюті № ДД-6835-4, за умовами якого банк приймає від вкладника грошову суму (вклад) в розмірі 3 448.96 грн. на строк 12 місяців + 1 день із сплатою 19 % річних. До вказаного договору було укладено додаткові угоди №1 від 18.11.2009, №2 від 18.02.2010 р., № 3 від 18.08.2011 р.
Також між ПАТ „Західінкомбанк" та ОСОБА_1 було укладено договір банківського вкладу (депозиту) в національній валюті № ДД-6835-6 від 17.08.2009 р., за умовами якого банк приймає від вкладника грошову суму (вклад) в розмірі 12 500 грн. на строк 6 місяців із сплатою 18 % річних. До вказаного договору було укладено додаткові угоди №1 від 18.02.2010 р., №2 від 18.08.2011 р.
Термін дії вказаних договорів (18 місяців) згідно з додатковими угодами від 18.08.2011 р. закінчувався 18.02.2013 р. ( а.с. 75, 76).
20 вересня 2012 року позивачка звернулась до ПАТ „Західінкомбанк" із вимогою про дострокове розірвання договорів та повернення суми вкладів (а.с. 12), яку відповідач отримав 21.09.2012 (а.с.13), однак не виконав свого обов'язку, передбаченого договором . Відповідно до ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з пунктів 6 Договорів банківського вкладу (депозиту в національній валюті) № ДД-6835-4 від 07.11.2008 р. та № ДД-6835-6 від 17.08.2009 р. банк зобов'язується видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Вкладник повідомляє банк про намір отримати суму вклади або його частину за 5 робочих днів.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовної вимоги про дострокове розірвання договорів, проте не врахував умов цих договорів у разі дострокового їх розірвання і відповідно сум , що підлягають виплаті позивачу у такому випадку.
Зокрема, згідно з п. 5 додаткової угоди № 3 від 18.08.2011 р. та додаткової угоди № 2 від 18.08.2011 р. вимога вкладника щодо повернення банком частини або усієї суми вкладу, визначеної п.1 даної додаткової угоди, у термін, що не відповідає даті повернення вкладу, зазначеної у п. 7 даної додаткової угоди, вважається вимогою про дострокове повернення вкладу, процентів на вклад та розірвання угоди.
Відповідно до пунктів 4 вказаних додаткових угод, у випадку повернення банком вкладу на вимогу вкладника до терміну зазначеного в п. 7 даної додаткової угоди, проценти сплачуються вкладнику як за вкладом на вимогу з моменту підписання додаткової угоди, при цьому вкладник доручає банку утримати раніше виплачені проценти (якщо проценти вже сплачувалися вкладнику після підписання додаткової угоди).
Згідно з пунктів 8 додаткових угод, проценти за вкладами на вимогу нараховуються в розмірі 0,001% річних.
Пунктом 4 договору банківського вкладу (депозиту) в національній валюті № ДД-6835-4 від 07.11.2008 р. передбачено, що нараховані проценти виплачуються вкладнику на його вимогу щоквартально, а зі змінами внесеними відповідно до додаткової угоди № 3 від 18.08.2011 р. -щомісячно. Відповідно до п. 4 договору № ДД-6835-6 від 17.08.2009 р. нараховані проценти виплачуються вкладнику на його вимогу щомісячно.
Як вбачається з матеріалів справи, виплата відсотків ОСОБА_1 здійснювалась щомісячно (а.с.14,15, 29-34, 59-60).
За наведених обставин, колегія суддів погоджується з розрахунком , наданим ПАТ „Західінкомбанк" та не спростованим позивачкою щодо суми, належної до сплати відповідачем, із вирахуванням раніше виплачених ОСОБА_1 відсотків і яка за договором банківського вкладу (депозиту) в національній валюті № ДД-6835-4 від 07.11.2008 р. становить 2965,63 грн. , а за договором банківського вкладу (депозиту в національній валюті) № ДД-6835-6 від 17.08.2009 р. - 10748,43 грн. (а.с. 28).
Таким чином, рішення місцевого суду в частині визначення суми, що підлягає до стягнення з ПАТ „Західінкомбанк" у зв'язку із достроковим розірванням договорів банківського вкладу (депозиту) в національній валюті № ДД-6835-4 від 07.11.2008 р. та договором банківського вкладу (депозиту в національній валюті) № ДД-6835-6 від 17.08.2009 р. підлягає зміні із зменшенням стягуваних сум з 3448,96 грн. до 2965,63 грн. та з 12 500 грн. до 10748,43 грн. відповідно.
Безпідставним є висновок місцевого суду і щодо стягнення з відповідача на користь позивачки моральної шкоди, оскільки як договорами про банківській вклад (депозит), так і ст.ст.1058 -1065 ЦК України стягнення моральної шкоди в зв'язку з порушенням умов договору банківського депозиту не передбачено.
З укладених між сторонами договорів вбачається, що ОСОБА_1 поклала на рахунок в банку кошти з єдиною метою -одержання щомісячних відсотків.
Згідно з роз"ясненнями п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 квітня 1996 року "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів", під дію зазначеного закону підпадають правовідносини у сфері фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян, зокрема, надання споживчих кредитів банками, відкриття та ведення рахунків, за якими проводяться розрахункові операції з оплати комунальних та інших послуг, проведення розрахункових операцій.
Таким чином, розміщення власних коштів на рахунку у банку з метою отримання прибутку у вигляді відсотків не підпадає під регулювання Закону України „ Про захист прав споживачів".
Оскільки у даному випадку відсутні передбачені законом підстави для відшкодування моральної шкоди , суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обґрунтованість вказаних позовних вимог ОСОБА_1, а тому рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про відмову останній у позові.
У зв"язку з наведеним та керуючись ст.ст. 303, 307, 314, 316 ЦПК України, ст.ст. 1058, 1059, 1061 ЦК України , ст. 4 Закону України „ Про захист прав споживачів", колегія суддів, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" -задовольнити.
Рішення Дубенського міськрайонного суду від 06 грудня 2012 року в частині стягнення з публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" на користь ОСОБА_1 5 000 грн. моральної шкоди -скасувати , в позові ОСОБА_1 в цій частин відмовити.
Змінити рішення Дубенського міськрайонного суду від 06 грудня 2012 року в частині стягнення з публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" на користь ОСОБА_1 банківських вкладів (депозитів), зменшивши суму стягнення з 3448 грн. 96 коп. до 2965 грн. 63 коп. та з 12 500 грн. до 10 748 грн. 43 коп.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді