Апеляційний суд Житомирської області
Справа №0602/1976/2012 Головуючий у 1-й інст. Михалюк О.П.
Категорія 45 Доповідач Широкова Л. В.
24 січня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Широкової Л.В.,
суддів Снітка С.О., Худякова А.М.,
при секретарі судового
засідання Ходаківській О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 04 грудня 2012 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Першотравенської селищної ради Баранівського району Житомирської області, Першотравенського дошкільного навчального закладу «Мрія» (далі ДЗН «Мрія») про нарахування та стягнення заробітної плати, вихідної допомоги, компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені,-
У жовтні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Першотравенської селищної ради Баранівського району Житомирської області, Першотравенського дошкільного навчального закладу «Мрія», в якому просив зобов'язати останніх нарахувати йому заробітну плату з другої половини вересня 2011 року по 09 квітня 2012 року, стягнути на його користь невиплачену заробітну плату за вказаний період, вихідну допомогу, компенсацію за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені.
Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 03 серпня 2010 року його було прийнято на роботу сторожем Першотравенського ДНЗ «Мрія». 09.04.2012 року, він звернувся із заявою про розірвання трудового договору у зв'язку з тим, що відносного нього порушувалось законодавство про працю та умови колективного та трудового договорів.
Згідно наказу №15-К від 09.04.2012 року, було розірвано вищевказаний трудовий договір між сторонами за ч. 3 ст.38 КЗпП України, бухгалтерії ДЗН «Мрія» доручено иплатити грошову компенсацію за 40 днів невикористаної щорічної відпустки, а акож вихідну допомогу та провести розрахунок у визначеному законодавством терміну. Позивач зазначав, що з вересня 2011 року по 09.04.2012 року в табелі обліку робочого часу він облікувався як позаштатний працівник, але фактично виконував роботу передбачену посадовою інструкцією сторожа. Починаючи з другої половини вересня 2011 року по день звільнення йому не нараховувалась та невиплачувалась заробітна плата. 09.04.2012 року він звертався із заявою до керівника установи, з проханням надати документи, згідно яких, обліковувався його робочий час та нараховувалась заробітна плата, на що отримав відмову.
Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 04 грудня 2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено за безпідставністю.
Не погоджуючись з даним судовим рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове по суті позовних вимог.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судове рішення є необґрунтованим та незаконним через неправильне дослідження матеріалів справи . Судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам по справі та судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Як визначив законодавець, позаштатні працівники - особи, які працюють на підприємстві, в установі, організації на основі трудового договору, але не є штатними працівниками, тобто без зарахування їх до штатного розпису.
Відповідно до ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства або уповноважений ним орган зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю. За вимогами ст.48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Позивач посилається на те, що в 3 серпня 2010 року по 09 квітня 2012 року він перебував у трудових відносинах з відповідачем, проте заробітну плату не отримав.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Відповідно до вимог ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх належних йому до виплати сум здійснюється підприємством в день звільнення.
В той же час, відповідно до ст.129 Конституції України, ст.ст. 10,60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно з вимогами ч. 2 ст.27 ЦПК України всі наявні докази для підтвердження своїх вимог та заперечень сторони повинні надати до початку розгляду справи по суті. В ст.137 ЦПК України зазначено, що у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. Клопотання про витребування доказів має бути подано до початку розгляду справипо суті із долученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі.
Статтею 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів. За правилами ст.11 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як на підставі наданих сторонами доказів. Тобто, при вирішенні цивільних справ суд не може за власною ініціативою збирати докази, що підтверджують обставини, на які посилаються сторони.
Як встановлено судом першої інстанції позивач ОСОБА_2 працював сторожем Першотравенського дошкільного навчального закладу «Мрія» з 03 серпня 2010 року (а.с.3). В подальшому згідно табелів обліку робочого часу з вересня 2011 року і по день звільнення 09 квітня 2012 року він обліковувався як позаштатний працівник. Ця обставина йому була відома, про що останній пояснював у суді першої інстанції.
Вказана обставина також була встановлена апеляційним судом Житомирської області і рішенням цього ж суду нарахування та виплату позивачу коштів, як штатному працівнику, було визнано незаконним та стягнуто з бухгалтера Першотравенської селищної ради ОСОБА_3 на користь вказаної селищної ради 500,00 грн. безпідставно виплачених позивачу коштів. Дана обставина відповідно до вимог ч.3 ст.61 ЦПК України є підставою для звільнення від доказування.
Позивачем не доведено, що у вищезазначений період він перебував у трудових відносинах з відповідачем та має право на отримання заробітної плати.
Як правильно встановив суд першої інстанції, позивач дійсно з вересня 2011 року і по день звільнення 09 квітня 2012 року рахувався як позаштатний працівник Першотравенського дошкільного навчального закладу «Мрія».(а.с.22-23).
За таких обставин у суду відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки та компенсації за невикористані відпустки.
Судом першої інстанції при розгляді справи, обставини, на які містяться посилання в апеляційній скарзі, перевірялись. Висновки суду щодо відмови у задоволенні позову грунтуються на доказах, наданих сторонами, їх правова оцінка сумніву не викликає. До правовідносин, які склалися між сторонами у зв'язку з виникненням спору, правильно застосовані норми матеріального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 303-304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 04 грудня 2012 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: