ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
№ 12/343
15.09.06
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградобленерго»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «АДД-Енергія»
Про стягнення 8 736, 11 грн.
Суддя Л.В.Прокопенко
Представники:
Від позивача Гришков Є.В. -ю/к (дов. від 12.01.06 р.№92/07)
Від відповідача Павліченко О.А. -п/к (дов. від 23.08.06 р.)
Обставини справи:
Позовні вимоги заявлені про стягнення 8 735, 11 грн. пені за прострочення термінів поставки продукції згідно специфікації №1,2 до договору №216/72 від 09.08.04 р.
Відповідач надав відзив на позов, у якому частково -у сумі 2 318, 98 грн. -визнав позовні вимоги.
В судовому засіданні 29.08.06 р. оголошено перерву.
Ознайомивши з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
09.08.04 р. між сторонами укладено договір №216/72, відповідно до умов якого відповідач як поставщик -переможець відкритих торгів від 10.02.04 р., проведених позивачем, зобов'язався поставити у власність позивача партіями елементи комплексу технічних засобів NU-01 TD IMS для організації автоматизованої системи збору даних з лічильників електричної енергії на 6 700 точок обліку на загальну суму 2 092 116 грн., а позивач як покупець зобов'язався прийняти продукцію та оплатити її.
Згідно зі специфікацією №1 відповідач повинен був в термін до 20.12.04 р. поставити позивачу продукцію на суму 754 488 грн., а позивач здійснити передплату в розмірі 50% (377 244 грн.)
27.09.04 р. позивач перерахував суму передоплати згідно платіжного доручення №71001-3383, проте відповідачем була здійснена поставка лише на суму 583 200 грн. з простроченням термінів поставки.
У період з 21.04.05 р. по 21.04.06 р. у відповідача виникла заборгованість по сплаті пені у розмірі 3 665, 75 грн. згідно розрахунку позивача, а також борг з недопоставки продукції в розмірі 171 288 грн.
З 21.04.05 р. по 10.05.05 р. прострочення становить 20 діб, пеня за недопоставку -1688, 9 грн.
11.05.05 р. відповідач передав у власність позивача продукцію на суму 138 888 грн., після чого заборгованість з недопоставки склала 32 400 грн.
З 11.05.05 р. по 09.09.05 р. прострочення поставки склало 122 доби, пеня складає 1 976, 85 грн.
Згідно зі специфікацією №2 відповідач повинен був поставити позивачу продукцію партіями в залежності від типу на суму 754 828, 2 грн., а позивач здійснити передоплату в розмірі 50% від суми специфікації. Позивач здійснив передплату в розмірі 99, 95% від суми специфікації, що складає 754 488 грн. (платіжне доручення №71001-433 від 31.01.05 р.). Проте, в порушення вимог договору відповідачем була поставлена продукція з простроченням термінів поставки, а саме: продукція «Лічильник однофазний NP - 06 TD MME.1F.1SM-U» на суму 688 500 грн. повинна бути поставлена не пізніше 10.06.05 р.
На 11.06.05 р. заборгованість з недопоставки становила 109 058, 4 грн.
17.06.05 р. відповідач передав у власність позивача продукцію на суму 109 058, 4 грн.
З 11.06.05 р. по 16.06.05 р. прострочення поставки -6 діб, пеня складає 322, 59 грн.
Продукція «Лічильник NP-06 TD ME.3F.T-U»та «Лічильник NP-06 TD MМE.3FD.SMxPD-U»на суму 58 660, 2 грн. повинна була бути поставлена до 20.09.05 р.
Станом на 21.09.05 р. заборгованість з недопоставки склала 58 660, 2 грн.
01.02.06 р. відповідач передав у власність позивача продукцію на суму 57 007, 8 грн. Станом на 01.02.06 р. заборгованість з недопоставки становить 1 652, 4 грн.
З 21.09.05 р. по 31.01.06 р. прострочення поставки становить 133 доби, пеня складає 4 064, 74 грн.
14.04.06 р. відповідач передав у власність позивача продукцію на суму 1 652, 4 грн.
З 01.02.06 р. по 13.04.06 р. прострочення поставки продукції -71 доба, пеня складає 61, 98 грн.
Продукція «Маршрутизатор RTR LV/GSM»та «Радіомодем TD RGC»на суму 7 668 грн. повинна була бути поставлена не пізніше 01.08.05 р.
Станом на 02.08.05 р. заборгованість з недопоставки склала 7 668 грн.
10.08.05 р. відповідач передав у власність позивача продукцію на суму 1 188 грн. На 11.08.05 р. заборгованість з недопоставки склала 6 480 грн.
З 02.08.05 р. по 09.08.05 р. прострочення поставки продукції -8 діб, пеня складає 30, 24 грн.
01.02.06 р. відповідач передав у власність позивач продукцію на суму 6 480 грн.
З 10.08.05 р. по 31.01.06 р. прострочення продукції становило 175 діб, пеня складає 590, 81 грн.
Загальний розмір пені становить 8 736, 11 грн.
Відповідач частково визнав позов -в розмірі 2 318, 98 грн., щодо іншої частини заперечив з таких підстав.
Нарахування пені згідно специфікації №1 не повинні здійснюватись, оскільки минув строк позовної давності відповідно до ст. 258 ГК України.
Пунктом 5.2 договору встановлено обмеження щодо ставки нарахування пені -не більше 10%, тому наданий позивачем розрахунок має бути зменшений, так як позивачем зроблено розрахунок пені, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ.
Відповідно до п. 4.2.2 договору покупець зобов'язаний здійснити кінцевий розрахунок протягом 5 банківських днів з дати підписання Акту прийому-передачі, який був підписаний сторонами 14.04.06 р., а заборгованість покупця перед постачальником становить 340, 2 грн. згідно акту звірки від 30.06.06 р.
Зазначену суму позивач не сплатив, тому має місце порушення виконання зобов'язання.
Кількість пропущених днів -148 (з 20.04.06 р. по 15.09.06 р.): 10/365х340,2/100х148=13,79 грн.
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити 3% річних від простроченої суми, що згідно розрахунку відповідача, 4,14 грн.
Відповідач вважає, що в цій частині зобов'язання мають бути зараховані як однорідні відповідно до ст. 601 ЦК України.
Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Суд погоджується з відповідачем щодо того, що позивачем пропущено позовну давність щодо частини позовних вимог.
Відповідно до ст. 258 ЦК України до позовних вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Продукція згідно специфікації №1 мала бути поставлена до 20.12.04 р., тобто, пеня почала нараховуватися з 21.12.04 р. і могла бути стягнута за шість місяців в межах строку, передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України.
Тобто, станом на дату подання позову -29.06.06 р. -строк позовної давності минув, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Відповідач визнає позовні вимоги частково в частині стягнення пені за прострочення поставки продукції згідно специфікації №2 зі змінами згідно додаткової угоди №1, але не погоджується з розрахунком пені.
Ознайомившись з п. 5.2 договору, відповідно до якого у випадку недопоставки продукції у строки, передбачені специфікацією, поставщик сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленої продукції за кожен день прострочення, але не більше 10% річних, суд приходить до висновку про те, що зазначений пункт договору викладено неоднозначно, що потребує його тлумачення, так як сторони по-різному його розуміють згідно розрахунку пені.
Якщо позивач порахував пеню, виходячи з подвійної ставки НБУ, то відповідач -обмежуючись 10% річних, що менше, ніж подвійна облікова ставка.
Буквальне тлумачення п. 5.2 договору дає підстави вважати, що сторони обмежили розмір пені саме 10% річних, які і мають братися за основу при розрахунку пені.
За таких обставин суд погоджується з розрахунком пені, запропонованим відповідачем, згідно якого розмір пені становить 2 677,11 грн.
Стосовно зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до ст. 601 ЦК України, а саме: 340, 2 грн. боргу позивача, 13, 79 грн. пені та 4, 14 грн. 3% річних суд зазначає наступне.
У відзиві на позов відповідач фактично заявив зустрічні позовні вимоги щодо стягнення вищевказаних сум та їх зарахування в рахунок боргу.
Згідно ст. 60 ГПК України подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Відповідач цих вимог не виконав, так як ним не подавався зустрічний позов з дотриманням вимог законодавства, в тому числі, зі сплатою державного мита.
За таких обставин суд не має підстав розглядати зазначені вимоги та давати їм оцінку.
Якщо відповідач вважає, що у позивача існують перед ним боргові зобов'язання щодо правовідносин, що є предметом у справі, він може звернутися з відповідним позовом до суду.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-89, 93 ГПК України, ст. 258 ЦК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АДД-Енергія»(03055, м. Київ, пр. Тбіліський, 4/10, оф. 105, п/р 26003301242052 в філії «Київське відділення Промінвестбанку України»м. Києва, МФО 322250, код ЄДРПОУ 30573517) на користь Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградобленерго»(25015, м. Кіровоград, пр-т Комуністичний, 15, п/р 26006304331850 у ЦВ ПІБ м. Кіровограда, МФО 323301, код ЄДРПОУ 23226362) 2 677, 11 грн. пені, 26, 7 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити за пропуском строку позовної давності.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5. Рішення може бути оскаржене і апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя Л.В.Прокопенко