"09" січня 2013 р. Справа № 5023/3878/12
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Тихий П.В., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.
при секретарі Деппа-Крівіч А.О.
за участю представників сторін:
прокурора - Дозорець Р.С. (посв. 013761 від 06.12.12р.)
позивача - не з'явився
відповідача - Бєляєва О.Б. (дов. № 67 від 08.10.12р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельно-оздоровчий комплекс "ZS клуб", с. Тимченки (вх. № 3640 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 07.11.12р. по справі № 5023/3878/12
за позовом Прокурора Зміївського району Харківської області м. Зміїв в інтересах держави в особі Зміївської районної державної адміністрації м. Зміїв
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельно-оздоровчий комплекс "ZS клуб", с. Тимченки
про розірвання договору оренди земельної ділянки від 08.05.2003 року
Прокурор Зміївського району Харківської області м. Зміїв в інтересах держави в особі Зміївської районної державної адміністрації м. Зміїв звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельно-оздоровчий комплекс "ZS клуб", с. Тимченки про розірвання договору оренди земельної ділянки від 08.05.2003 року та стягнення шкоди у сумі 636,26 грн. В обґрунтування позовних вимог, прокурор та позивач посилається на порушення з боку відповідача умов договору та положень ст. 61, 96, 168 Земельного кодексу України, ст. 89 Водного кодексу України, ст. 14 Закону України "Про оренду землі".
Рішенням господарського суду Харківської області від 07.11.2012 р. у справі №5023/3878/12 (суддя Буракова А.М.) позов задоволено частково. Розірвано договір оренди земельної ділянки від 08.05.2003 року, укладений між Зміївською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Готельно-оздоровчий комплекс "ZS клуб", який зареєстровано у Зміївському районному відділі земельних ресурсів, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди земель вчинено запис від 14.05.2003 №65. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Готельно-оздоровчий комплекс "ZS клуб" привести земельну ділянку площею 2,5373 га у придатний до використання стан. Стягнуто з Товариство з обмеженою відповідальністю "Готельно-оздоровчий комплекс "ZS клуб" на користь державного бюджету України 1073,00 грн. судового збору. В частині стягнення шкоди в розмірі 636,26 грн. - відмовлено.
Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки від 08.05.2003 р. При цьому зазначає, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 26.06.12 р., який був підставою ініціювання позовних вимог, скасовано постановою Київського районного суду м. Харкова від 18.10.12 р.; вважає, що суд першої інстанції проігнорував наявність затвердженого плану земельної ділянки з усіма спорудами, який затверджено та узгоджено з орендодавцем.
Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу з наведеними заявником доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 09.01.2013 р. Позивач своїм правом на участь при розгляді апеляційної скарги не скористався, про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням за № 018254/3 про вручення поштового відправлення уповноваженій особі позивача.
Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте позивач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представника позивача, за наявними у справі доказами.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши прокурора та уповноваженого представника відповідача, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступних підстав.
Звертаючись до господарського суду, прокурор Зміївського району Харківської області зазначив про те, що Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області було проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства в діяльності ТОВ «Готельно-оздоровчий комплекс «ZS клуб».
Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 26.06.2012 державного інспектора сільського господарства в Харківській області Рєпіна О.І., встановлено, що ГОВ «Готельно-оздоровчий комплекс «ZS клуб» використовує земельну ділянку за межами с. Тимченки, Тимченківської сільської ради, Зміївського району, Харківської області, площею 2,5372 га для організації зони відпочинку па підставі договору оренди земельної ділянки від 08.05.2003, який зареєстровано у Зміївському районному відділі земельних ресурсів від 14.05.2003 №65.
На вказаній земельній ділянці на підставі рішення господарського суду Харківської області справа №11/126-09 від 07.07.2009 року розташовані споруди бази відпочинку ТОВ «Готельно-оздоровчий комплекс «ZS клуб».
Крім того, обстеженням орендованої земельної ділянки встановлено, що на території бази ведуться будівельні роботи 2 споруд загальною площею 0,0109 га на відстані близько 10 метрів від урізу річки Мжа, що суперечить вимогам ст. 61 Земельного кодексу України.
Крім цього, в супереч умовам вказаного договору оренди земельної ділянки, а саме п. 3.2.2., на проведення будівельних робіт не надано згоду орендодавця землі (Зміївської районної державної адміністрації), що призводить до недодержання режиму використання земельної ділянки під об'єктами будівництва і є нецільовим використанням цим земель і одночасно порушує вимоги ст. 96 Земельного кодексу України.
За результатами вказаної перевірки державним інспектором сільського господарства в Харківській області Рєпіним О.І. складено протокол про адміністративне правопорушення від 03.07.2012 №000425, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 03.07.2012 №000011 та внесено припис про усунення порушень від 03.07.2012 №001242.
Також, за результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства державним інспектором сільського господарства в Харківській області Рєпіним 0.1. здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, яка склала 636,26 гри.
Зазначені обставини стали підставою звернення прокурора до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельно-оздоровчий комплекс "ZS клуб", с. Тимченки про розірвання договору оренди земельної ділянки від 08.05.2003 року та стягнення шкоди у сумі 636,26 грн. в зв'язку з порушенням з боку відповідача умов договору та положень ст. 61, 96, 168 Земельного кодексу України, ст. 89 Водного кодексу України, ст. 14 Закону України "Про оренду землі".
Судом першої інстанції встановлено, що 08.05.2003 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки. (а.с. 18)
З акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 26.06.2012 державного інспектора сільського господарства в Харківській області Рєпіна О.І., вбачається, що ГОВ «Готельно-оздоровчий комплекс «ZS клуб», ведуться будівельні роботи 2 споруд загальною площею 0,0109 га на відстані близько 10 метрів від урізу річки Мжа, що суперечить вимогам ст. 61 Земельного кодексу України (а.с. 12).
Крім того, матеріали справи свідчать про те, що за результатами вказаної перевірки державним інспектором сільського господарства в Харківській області Рєпіним О.І. складено протокол про адміністративне правопорушення від 03.07.2012 №000425, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 03.07.2012 №000011 та внесено припис про усунення порушень від 03.07.2012 №001242.
Як встановлено місцевим господарським судом, постанову про накладення адміністративного стягнення від 03.07.2012 №000011, складеного державним інспектором сільського господарства в Харківській області Репіним О.І. було скасовано Постановою Київського районного суду м. Харкова від 18.10.2012 року у справі №2018/11718/12/07.
Постанова, вмотивована тим, що згідно ч. 1 ст. 38 КпАП України адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Оскільки в протоколі зазначено, що правопорушення вчинено 19.03.2012 року, зі змісту протоколу не встановлено, що правопорушення є триваючим, суд приходить до висновку, що двомісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності збіг 19.05.2012 року, тому провадження у справі підлягає закриттю.
Постановою Київського районного суду м. Харкова від 18.10.2012 року у справі №2018/11718/12/07, встановлено, що при складанні протоколу державним інспектором не встановлено, хто на момент вчинення правопорушення очолював ТОВ ГОК «ZS-клуб», хто був відповідальним за будівництво. В протоколі зазначено, що Тарасенко О.О. порушено ст.ст. 61, 96. 168 ЗК України, а в постанові зазначено про порушення ним ст.ст. 96. 168 ЗК України, про статтю 61 ЗК України не згадано.
З урахуванням викладеного зазначеною постановою Київського районного суду м. Харкова, було скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення від 03.07.2012 №000011, складеного державним інспектором сільського господарства в Харківській області Репіним О.І.
Беручи до уваги, доведеність факту порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки від 08.05.2003 р. та вимог чинного законодавства (ст.ст. 61, 96, 168 Земельного кодексу України), враховуючи, що Постановою Київського районного суду м. Харкова від 18.10.2012 року не спростовано нецільове використання відповідачем земельної ділянки, без згоди орендодавця на будівництво, а також невиконання умов зняття та перенесення, збереження родючого шару ґрунту при будівництві, чим порушено вимоги ст.ст. 96. 168 ЗК України, відповідачем також не надано до суду доказів на спростування зазначених порушень, суд першої інстанції, керуючись ст. 651 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки від 08.05.2003 року, укладеного між Зміївською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Готельно-оздоровчий комплекс "ZS клуб" та зобов'язання Товариством з обмеженою відповідальністю "Готельно-оздоровчий комплекс "ZS клуб" привести земельну ділянку площею 2,5373 га у придатний до використання стан.
В частин позовних вимог щодо стягнення з відповідача шкоди в розмірі 636,26 грн. судом першої інстанції відмовлено з посиланням на те, що прокурором не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. 34 ГПК України на підтвердження позовних вимог в зазначеній частині.
З даними висновкам повністю погоджується колегія суддів, оскільки вони матеріально та документально обґрунтовані, зроблені при всебічному та повному дослідженні дійсних обставин справи, а суд першої інстанції при вирішенні даного господарського спору правомірно застосував норми права, які регулюють спірні правовідносини.
Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Колегія суддів зазначає, що спір у даній справі виник у зв'язку з порушенням відповідачем вимог чинного законодавства, а саме: нецільовим використанням земельної ділянки, а також невиконанням умов зняття та перенесення, збереження родючого шару ґрунту при будівництві, чим порушено вимоги ст.ст. 96. 168 ЗК України та те, що роботи проводяться на відстані близько 10 метрів від урізу води, без згоди орендодавця на будівництво, що призводить до недодержання режиму використання земельної ділянки і є нецільовим використанням, не отримано дозволу на зняття та переміщення ґрунтового шару, що є порушенням ст.ст. 61. 96. 168 ЗК України, що суперечить п. 2.5. , 3.2.2., 4.3. Договору.
При цьому колегія суддів вважає безпідставними посиланням відповідача в апеляційні скарзі на те, що Постановою Київського районного суду м. Харкова від 18.10.2012 року у справі №2018/11718/12/07 було скасовано акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 26.06.2012 державного інспектора сільського господарства в Харківській області Рєпіна О.І., яким встановлено, що ГОВ «Готельно-оздоровчий комплекс «ZS клуб» використовує земельну ділянку за межами с. Тимченки, Тимченківської сільської ради, Зміївського району, Харківської області, площею 2,5372 га для організації зони відпочинку па підставі договору оренди земельної ділянки від 08.05.2003, та встановлено, що на території бази ведуться будівельні роботи 2 споруд загальною площею 0,0109 га на відстані близько 10 метрів від урізу річки Мжа, що суперечить вимогам ст. 61 Земельного кодексу України.
Як свідчать матеріали справи, Постановою Київського районного суду м. Харкова від 18.10.2012 року у справі №2018/11718/12/07 було скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення від 03.07.2012 №000011, складеного державним інспектором сільського господарства в Харківській області Репіним О.І. з мотивів порушення строку притягнення до адміністративної відповідальності, а також з посиланням на те, що при складанні протоколу державним інспектором не встановлено, хто на момент вчинення правопорушення очолював ТОВ «ГОК ZS-клуб», хто був відповідальним за будівництво.
При цьому, вказана постанова не містить жодного спростування факту порушення ТОВ «ГОК ZS - клуб» вимог ст.. ст. 61. 96. 168 ЗК України.
Так, постановою встановлено, що 03.07.2012 року державним інспектором сільського господарства в Харківській області Рєпіним О.І. розглянуто протокол від 03.07.2012 року № 000425 та встановлено нецільове використання земельної ділянки, а також невиконання умов зняття та перенесення, збереження родючого шару ґрунту при будівництві, чим порушено вимоги СТ..СТ. 96. 168 ЗК України та спричинено шкоду у розмірі 816.22 гривні. Згідно постанови № 000011 від 03.07.2012 року, що прийнята за результатами розгляду вказаного протоколу, виконуючого обов'язки директора ТОВ «ГОК ZS-клуб» Тарасенко О.О. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.ст. 53, 53-3 КпАП України та накладено штраф у розмірі 850 гривень.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 03.07.2012 року № 000425 державним інспектором сільського господарства в Харківській області Рєпіним О.І. при перевірці дотримання вимог земельного законодавства при використанні земель ТОВ «ГОК ZS-клуб» встановлено, що 19.03.2012 року проводять роботи по будівництву двох споруд загальною площею 0.0109 га на земельній ділянці, яка використовується згідно договору оренди землі, за реєстраційним номером 65 від 14.05.2003 року. Роботи проводяться на відстані близько 10 метрів від урізу води, без згоди орендодавця на будівництво, що призводить до недодержання режиму використання земельної ділянки і є нецільовим використанням, не отримано дозволу на зняття та переміщення ґрунтового шару, що є порушенням ст.ст. 61. 96. 168 ЗК України.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що факт порушення відповідачем вимог чинного законодавства, а саме: нецільове використання земельної ділянки, а також невиконання умов зняття та перенесення, збереження родючого шару ґрунту при будівництві, та те, що роботи проводяться на відстані близько 10 метрів від урізу води, без згоди орендодавця на будівництво, що призводить до недодержання режиму використання земельної ділянки і є нецільовим використанням, не отримано дозволу на зняття та переміщення ґрунтового шару, що є порушенням ст.ст. 61. 96. 168 ЗК України, відповідачем оспорено не було та доказів на спростування зазначених порушень суду також не надано.
Крім того, з наданих відповідачем документів, а саме Рішення сесії №7 від 19.02.2007 року "Про надання дозволу на реконструкцію з розширення зони відпочинку по вул. Миру, 1, с. Тимченки Зміївського району Харківської області", вбачається, що відповідачу було надано дозвіл на реконструкцію з розширенням зони відпочинку по вул. Миру, 1, с. Тимченки Зміївського району Харківської області, крім того зобов'язано заявника одержати архітектурно-планувальне завдання на розробку робочого проекту в відділі містобудування та архітектури Зміївської райдержадміністрації, розробити та погодити робочий проект на об'єкт у встановленому чинним законодавством порядку та ін.
На виконання зазначеного розпорядження було одержано архітектурно-планувальне завдання на проектування об'єкту архітектури для реконструкції, розроблено робочий проект, було отримано дозвіл на виконання будівельних робіт та ін.
Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, зазначені об'єкти, які будуються (реконструкція з розширенням зони відпочинку по вул. Миру, 1, с. Тимченки Зміївського району Харківської області), не оспорюється прокурором та позивачем.
На підставі викладеного колегія суддів вважає безпідставні посилання відповідача на те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги наявність затвердженого генерального плану земельної діляни, який затверджено та узгоджено з орендодавцем, оскільки в даному випадку розглядаються інші будівельні роботи 2 споруд загальною площею 0,0109 га на відстані близько 10 метрів від урізу річки Мжа.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
П. 2.5 договору оренди земельної ділянки від 08.05.2003 р. сторони передбачили обов'язковими для діяльності орендаря обмеження щодо використання земельної ділянки: додержання вимог земельного та лісового законодавства та умов цього договору.
Згідно п. 3.2.2 договору орендар має право за згодою орендодавця визначеною в окремій угоді сторін, проводити поліпшення земельної ділянки, зводити в установленому законом порядку будівельні споруди, закладати насадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 61 Земельного кодексу України у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та па островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво, зберігання та застосування пестицидів і добрив, влаштування літніх таборів для худоби, будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів, влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо, миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.
Відповідно до ст. 89 Водного кодексу України у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та па островах забороняється розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво, зберігання та застосування пестицидів і добрив, влаштування літніх таборів для худоби, будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів, миття та обслуговування транспортних засобів і техніки, влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.
Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.
Отже, факт проведення відповідачем робіт на відстані близько 10 метрів від урізу води, без згоди орендодавця на будівництво, що призводить до недодержання режиму використання земельної ділянки і є нецільовим використанням, та є порушенням ст.ст. 61. 96. 168 ЗК України та умов договору, повністю підтверджується матеріалами справи, відповідачем будь-якими доказами не спростований.
Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.
З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.
В даному випадку прокурором доведено та матеріалами справи підтверджено істотне порушення відповідачем умов договору п. 2.5. , 3.2.2., 4.3. Договору, а також нецільове використання земельної ділянки з порушенням ст.ст. 61. 96. 168 ЗК України.
На підставі викладеного колегія суддів зазначає про наявність правових підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки від 08.05.2003 року та зобов'язання відповідача привести земельну ділянку площею 2,5373 у придатний стан для використання.
Таким чином, факти, викладені в апеляційній скарзі відповідачем і його посилання на неправильне застосування та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при розгляді справи, не знайшли свого підтвердження.
Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що обставини справи були всебічно і повно досліджені господарським судом, а тому рішення господарського суду Харківської області від 07.11.2012 року по справі № 5023/3878/12 відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи, а доводи заявника, з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
На підставі викладеного та керуючись статтями статями 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельно-оздоровчий комплекс "ZS клуб", с. Тимченки залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 07.11.2012 року по справі № 5023/3878/12 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Повний текст постанови підписано 14 січня 2013 року.
Головуючий суддя Тихий П.В.
Суддя Ільїн О.В.
Суддя Россолов В.В.