донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
21.01.2013 р. справа №5009/3413/12
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівБогатиря К.В. Склярук О.І., Ушенко Л.В.
При секретарі: Здоренко О.Ю.
за участю представників сторін:
від боржника:не з'явився
від кредитора: від скаржника:Тишкевич В.В. - довір. № 002 від 28.12.2012р. Чала О.Д. - довір. № 16265/9/10-123 від 15.11.2012р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтава Полтавської області Державної податкової служби
на ухвалу господарського судуЗапорізької області
від03.12.2012р.
у справі№ 5009/3413/12 (суддя Шевченко Т.М.)
за заявою кредитораприватного підприємства "Валга" м. Полтава
до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Пасіфік" м.Запоріжжя
пробанкрутство
Ухвалою від 10.09.2012р. господарський суд Запорізької області порушив за заявою кредитора ПП "Валга" м. Полтава справу про банкрутство ТОВ "Пасіфік" м. Запоріжжя з урахуванням особливостей, передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон).
Постановою від 01.10.2012р. господарський суд визнав боржника банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором ініціюючого кредитора.
Ухвалою від 03.12.2012р. суд затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідував банкрута та припинив провадження у справі про банкрутство.
Ухвала суду обґрунтована тим, що ліквідатором повідомлено про визнання боржника банкрутом відомих та потенційних кредиторів, зокрема, Запорізьке обласне відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі, Запорізьку митницю, Фонд соціального захисту інвалідів в Запорізькій області, правобережний регіональний центр зайнятості м. Запоріжжя, УПФУ в Ленінському районі м.Запоріжжя, ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя, тощо (повідомлення та відповіді додано до справи). Ліквідатором в процесі проведення ліквідпроцедури повідомлено також потенційних кредиторів за місцем попередньої реєстрації боржника (м. Полтава), а саме, Державну податкову інспекцію у м. Полтаві, Полтавський міський центр зайнятості, УПФУ в Октябрському районі м. Полтава, інші Фонди, тощо ( повідомлення, відповіді долучено до справи). Кредитори з вимогами до банкрута в передбачений Законом строк не звернулись, до реєстру включені лише вимоги ініціюючого кредитора в сумі 16 875грн. Судом встановлено, що за результатами пошуку ліквідатором майна у банкрута відсутні майнові активи та грошові кошти, за рахунок яких можливо було б погасити кредиторську заборгованість та поданий ліквідатором ліквідаційний баланс засвідчував відсутність у банкрута майна; ліквідатором вчинено належні дії по виявленню активів та пасивів боржника, доведено неможливість відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації. На підставі цього господарський суд дійшов висновку про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, ліквідацію банкрута та припинення провадження у справі про банкрутство.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ДПІ у м. Полтава Полтавської області Державної податкової служби звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
В обґрунтування доводів скаржник посилається на те, що податковим органом направлявся запит до керівника боржника, який повернувся до ДПІ з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». З урахуванням вимог п.16.1.5, п.16.1.6, п.20.1.6 податкового кодексу України ДПІ вважає, що ліквідатор ухилився від надання документів необхідних для проведення перевірки. Також скаржник вказує, що банкрут звітував у 2012 році перед податковим органом, сума оподаткованого доходу складала 1,9тис.грн., обсяг поставок згідно декларації з ПДВ, поданої у червні 2012р. складала 44 596,1тис.грн. Але заборгованість перед кредитором становить 16 875грн. Апелянт повідомляє, що останній раз ТОВ «Пасіфік» подавало податкову звітність 20.07.2012р. Крім того, ДПІ стверджує, що до закінчення місячного строку, встановленого ч. 5 ст. 52 Закону, для звернення кредиторів з вимогами до банкрута ліквідатор у липні 2012 року подав до господарського суду звіт на затвердження та взагалі ліквідаційна процедура тривала менше 3 місяців.
Ухвалою від 08.01.2013р. Донецький апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу до провадження.
На виконання вимог суду ДПІ у м. Полтава надала витребувані документи, які підтверджують перебування банкрута на податковому обліку у цій ДПІ з 01.10.2001р.
Від ПП «Валга» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційний суд апеляційну скаргу ДПІ у м. Полтава залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін, оскільки винесену ухвалу вважає законною та обґрунтованою.
Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила:
Як вбачається з заяви ініціюючого кредитора про банкрутство ПП "Валга" підставами для порушення справи про банкрутство з урахуванням особливостей ст. 52 Закону є: укладений договір № 17 від 03.06.2012р., заборгованість за яким складала 16 875грн. в рахунок оплати за цим договором боржник передав кредитору простий вексель Серія АА №2273163 від 01.08.2012р. на суму 16 875грн. зі строком погашення «за пред'явленням». Нотаріусом було вчинено протест про неоплату векселя № 827 від 15.08.2012р. та видано виконавчий напис від 15.08.2012р. № 828. Цей напис був пред'явлений для примусового виконання до Ленінського ВДВС Запорізького міського управління юстиції. Постановою ВДВС від 17.08.2012р. відкрито виконавче провадження. Постановою від 04.09.2012р. державним виконавцем повернуто виконавчий документ - виконавчий напис №828 від 15.08.2012р. у зв'язку з тим, що вжитими діями державного виконавця встановлено, що боржник за адресою, вказаною у виконавчому документі, не знаходиться, майно, на яке можливо звернути стягнення відсутнє.
Отже, звертаючись з заявою, ініціюючий кредитор надав суду докази про безспірність своїх вимог до боржника, докази звернення до виконавчої служби про стягнення безспірної заборгованості у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження»; результати проведення виконавчого провадження, а саме: встановлення факту відсутності боржника за місцезнаходженням.
Але колегія суддів, розглянувши вищевказані документи виконавчого провадження, вважає, що вони не підтверджують факт відсутності боржника - ТОВ «Пасіфік» за місцезнаходженням.
Згідно ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» вЄдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи, зокрема, відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення, зокрема про дату реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; дату публікації у виданні спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи; персональний склад комісії з припинення.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
В матеріалах справи є Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 04.09.2012р. № 14603456, в якому міститься інформація про знаходження юридичної особи в стані припинення підприємницької діяльності та дату реєстрації рішення засновників (учасників) про припинення юридичної особи - 04.09.2012р. (а.с.13 т.1).
Отже, відомості щодо юридичної особи, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені та приймаються судом до уваги як належні докази.
Згідно ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Таким чином, запис в ЄДР про припинення підприємницької діяльності за рішенням засновника є належним доказом інших ознак відсутності підприємницької діяльності за ст.52 Закону.
Вказане підтверджується судовою практикою Вищого господарського суду України постанова від 15.09.2010р. у справі № 45/116б.
Тому апеляційна інстанція вважає, що заява ПП "Валга" про порушення справи про банкрутство у відношенні ТОВ "Пасіфік" господарським судом була прийнята з дотриманням вимог ст.ст. 11, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Господарським судом від ліквідатора був отриманий звіт, ліквідаційний баланс ТОВ "Пасіфік", які розглянуті та затверджені судом, а провадження у справі - припинено, що підтверджується ухвалою суду від 03.12.2012р.
Згідно ч. 5 ст. 52 Закону ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.
Порядок виявлення кредиторів по ст. 52 Закону про банкрутство передбачений шляхом направлення ліквідатором на адресу відомих йому кредиторів письмового повідомлення про визнання боржника банкрутом. У зв'язку з цим всі кредитори зобов'язані в місячний термін звернутися з грошовими вимогами до ліквідатора банкрута. Іншого порядку повідомлення кредиторів, ніж направлення ліквідатором на адресу відомих йому кредиторів письмового повідомлення про визнання боржника банкрутом, стаття 52 Закону про банкрутство не передбачає, в тому числі і публікування оголошення в офіційному друкованому органі.
Згідно ст. 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: аналізує фінансове становище банкрута; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню. Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України. Ліквідатор (арбітражний керуючий) має право замовити виготовлення дубліката печатки та штампів у разі їх втрати.
Відповідно до ст.26 Закону усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.
Статтею 34 Закону передбачено, що ліквідатор забезпечує належне оформлення, упорядкування та зберігання всіх, в тому числі фінансово-господарських, документів банкрута протягом ліквідаційної процедури.
Після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:
показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації);
відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;
копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна;
реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;
документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів (ч. 1 ст. 32 Закону).
Отже, законодавцем передбачено подання за наслідком проведеної ліквідаційної процедури повного звіту ліквідатора про всі дії, вчинені ліквідатором в ході процедури ліквідації, та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом, та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками всієї ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).
До явних (відомих) кредиторів крім тих, що обліковані згідно бухгалтерських даних боржника, на думку колегії суддів, слід відносити усіх потенційних кредиторів в особі державних контролюючих органів, оскільки їх право контролю за повнотою сплати боржником податків, зборів та інших платежів до державного бюджету є явним та відомим для самого боржника.
Колегією суддів встановлено, що ліквідатором не в повній мірі дотримано вимоги ст.25 Закону щодо виявлення майна банкрута.
Так, в матеріалах справи відсутні запити та відповіді на них за місцезнаходженням банкрута у м. Запоріжжя до БТІ, державної автомобільної інспекції, відділу державної виконавчої служби щодо наявності відкритих проваджень стосовно боржника. В матеріалах справи відсутня відповідь Октябрського ВДВС Полтавського міського управління юстиції на запит ліквідатора стосовно відкритих проваджень з метою з'ясування конкретних осіб дебіторів та кредиторів банкрута.
Також колегія суддів не приймає як належний доказ відповідь ПП «Полтавське БТІ «Інвентаризатор» від 18.10.2012р. № 12449, оскільки цим листом БТІ повідомлено про необхідність здійснити оплату послуг для отримання інформації шляхом оформлення відповідного замовлення. (а.с.111 т.1).
Банкрут як суб'єкт господарювання та юридична особа може мати у власності не тільки наземні транспортні засоби, а й літаки, плавзасоби, бути суб'єктом права іншої форми власності, зокрема, інтелектуальної.
Ліквідатором не з'ясовувалось питання про наявність активів банкрута в інспекції Головного державного реєстру флоту щодо наявності плавзасобів, Державного реєстру цивільних повітряних суден України щодо наявності літальних засобів, Державного департаменту інтелектуальної власності стосовно наявності прав на інтелектуальну власність.
Таким чином, ліквідатор надав до господарського суду Запорізької області звіт та ліквідаційний баланс станом на 09.11.2012р. без дотримання вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що призвело до безпідставного прийняття судом ухвали від 03.12.2012р. про затвердження звіту та ліквідаційного балансу, які не в повній мірі відображають загальну суму кредиторських вимог.
Згідно ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ст.106 ГПК України у випадку скасування апеляційною інстанцією ухвали про припинення провадження у справі така справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскільки оскаржувана ухвала господарського суду за результатами проведення ліквідаційної процедури не відповідає нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, вона підлягає скасуванню, а справа направленню для розгляду до господарського суду Запорізької області на стадію проведення ліквідаційної процедури.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтава Полтавської області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Запорізької області від 03.12.2012р. у справі № 5009/3413/12 - задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 03.12.2012р. про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, припинення провадження у справі №5009/3413/12 про банкрутство - скасувати.
Справу № 5009/3413/12 направити для розгляду до господарського суду Запорізької області на стадію ліквідаційної процедури.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження товариства з обмеженою відповідальністю "Пасіфік" м. Запоріжжя для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про скасування судового рішення щодо припинення провадження у справі про банкрутство.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: О.І. Склярук
Л.В. Ушенко
Надруковано: 7 прим.:
1. боржнику
1. кредитору
1. скаржнику
1. у справу
1. ДАГС
1.ГСДО
1. дер.реєстратору