донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
23.01.2013 р. справа №6/5014/2717/2012
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддівТатенко В.М. Радіонова О.О., Зубченко І.В.
За участю представників сторін:
від позивача:Косінов М.В. довіреність
від відповідача:не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Регіон - Восток», м. Луганськ
на рішення господарського судуЛуганської області
від06.12.2012р. (повний текст рішення складено та підписано 11.12.2012р.)
у справі№ 6/5014/2717/2012 (суддя: Василенко Т.А.)
порушеній за позовом:Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Регіон - Восток», м. Луганськ
простягнення 23' 005,00 грн.
встановив:
Державне підприємство «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ (далі - «Позивач») звернулось до господарського суду Луганської області з позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Регіон - Восток», м. Луганськ (далі - «Відповідач») 23005,00 грн. штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у залізничній накладній № 50724814.
Рішенням господарського суду Луганської області від 06.12.2012р. у справі 6/5014/2717/2012 позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
Задовольняючи позов господарський суд виходив з того, що Відповідачем порушені норми Статуту залізниць України (далі - «Статут») щодо правильності заповнення залізничної накладної.
Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 06.12.2011р. у справі № 6/5014/2717/2012 змінити та прийняти нове рішення, яким зменшити розмір штрафу до однієї провізні плати.
Сторони були апеляційним судом належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду апеляційної скарги.
Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить оскаржуване рішення залишити без зміни, оскільки вважає його законним та обґрунтованим, а мотиви, з яких подано апеляційну скаргу - безпідставними.
Відповідач у судове засідання не з'явився, поважність причин не явки не надав.
Враховуючи ті обставини, що в апеляційній скарзі заявник посилається лише на ті документи, які вже досліджувались судом, приймаючи до уваги те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника відповідача.
Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 19.04.2012 зі станції Ровеньки Донецької залізниці Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельно - промислова компанія Регіон-Восток" відправило вантаж - вугілля антрацит, у вагоні № 65376550 згідно накладної № 50724814 на станцію призначення Сімферополь - вантажний Придніпровської залізниці, вантажоодержувачу - ПП "Кабардаха".
26.04.2012 при прибутті вагону на станцію призначення Сімферополь - вантажний Придніпровської залізниці було проведено переважування маси вантажу.
В ході перевірки встановлено, що фактична вага вантажу у вагоні № 65376550 не відповідає заявленій у супровідній накладній, а сааме: маса нетто складає 65 500 кг, замість 71 000 кг, що на 5 450 кг. менше, ніж зазначено у накладній.
Переважування здійснено за участю представників станції і вантажоодержувача, за результатами переважування складено комерційний акт АА № 042004/11 від 26.04.2012.
На підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу позивачем на відповідача нарахований штраф у сумі 23005,00 грн. із розрахунку: 4601,00 грн. (тариф) х 5.
Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Як встановлено ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Згідно ч.5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (далі - «Правила»), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000. за № 861/5082, визначається відправником.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 р. за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Згідно п. 28 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту.
Статтею 24 Статуту передбачено, що вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.
Згідно з п.5.5 розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України.
При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Відповідно до пункту 37 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. N 644, яким встановлено, що надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 1%.
Отже, Відповідачем не спростовано факт неправильного зазначення маси вантажу у залізничній накладній № 50724814.
Доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження під час перевірки рішення місцевого суду апеляційним господарським судом, тому до уваги не прийняті.
За таких обставин колегія апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим висновок місцевого суду про необхідність задоволення позову.
Звернення скаржника в апеляційній скарзі з проханням та необхідністю зменшення суми штрафу задоволенню не підлягає, оскільки воно не було предметом розгляду у суді першої інстанції.
Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на відповідача.
Керуючись ст.ст. 25, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Регіон - Восток», м. Луганськ - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 06.12.2012 року по справі № 6/5014/2717/2012 залишити без змін.
Головуючий суддя: В.М. Татенко
Судді: О.О. Радіонова
І.В. Зубченко Надруковано примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - до справи; 1 - ГСЛО; 1 - ДАГС