ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-10/12945-2012 15.01.13
За позовом Приватного акціонерного товариства «СОЛДІ І КО»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр впровадження сучасних технологій»
про стягнення грошових коштів
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Чемерис М.С.
У засіданні брали участь:
від позивача: Погорілець Р.В. (представник за довіреністю);
від відповідача: не з'явились.
В судовому засіданні 15 січня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
19 вересня 2012 року Приватне акціонерне товариство «СОЛДІ І КО» подало до канцелярії Господарського суду міста Києва на розгляд судом позовну заяву № 121 від 13.09.2012р. в якій викладені позовні вимоги зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр впровадження сучасних технологій» сплатити на користь Приватного акціонерного товариства «СОЛДІ І КО» кошти, сплачені в рахунок передоплати в сумі 9 817,50 грн. (дев'ять тисяч вісімсот сімнадцять гривень 50 копійок) на п/р 26003000372001 в ВАТ «КБ «АкордБанк» МФО 380634 код ЄДРПОУ 23162981.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором № 0109.1011 від 03 червня 2009 року, внаслідок чого позивачу відповідачем було завдано збитків на відповідну суму.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 16.10.2012 року.
12 жовтня 2012 року через канцелярію до суду від відповідача надійшла відповідь на позовну заяву б/н від 11.10.2012р., яка долучена судом до матеріалів справи.
15 жовтня 2012 року через канцелярію до суду від позивача надійшли додаткові документи по справі, оформлені супровідним листом № 130 від 12.10.2012р., які долучено судом до матеріалів справи № 5011-10/12945-2012.
В судовому засіданні 16 жовтня 2012 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 20 листопада 2012 року, про що сторін було повідомлено під розписку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2012 року судом, за клопотанням представника відповідача, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи відкладено до 04.12.2012 року.
Розпорядженням від 04.12.2012р. голови Господарського суду міста Києва передано справу № 5011-10/12945-2012 за позовом Приватного акціонерного товариства «СОЛДІ І КО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр впровадження сучасних технологій» про стягнення грошових коштів для розгляду судді Морозову С.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2012 року справа № 5011-10/12945-2012 прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 15.01.2013 року о 10:20.
Розпорядженням від 15.01.2013р. голови Господарського суду міста Києва передано справу № 5011-10/12945-2012 за позовом Приватного акціонерного товариства «СОЛДІ І КО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр впровадження сучасних технологій» про стягнення грошових коштів для розгляду судді Коткову О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2013 року справа № 5011-10/12945-2012 прийнята до провадження, судом ухвалено здійснювати розгляд вказаної справи в судовому засіданні призначеному на 15.01.2013р. о 10:20.
04 грудня 2012 року через канцелярію до суду від відповідача надійшли додаткові документи по справі № 5011-10/12945-2012, які долучено судом до матеріалів справи.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
03 червня 2009 року між позивачем (надалі - Замовник) та відповідачем (далі по тексту - Виконавець) (разом - сторони) було укладено договір № 0109.1011 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг), згідно умов п. 1.1. якого Виконавець зобов'язується за завданням Замовника виконати Роботи, а Замовник зобов'язується оплатити Виконавцеві виконані Роботи у відповідності із умовами Договору.
Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Замовник перерахував на користь Виконавця передплату за роботи в розмірі 9 817,50 грн., однак Виконавець роботи по Договору не провів, жодного етапу з робіт не виконав, внаслідок чого позивачем понесені збитки в розмірі суми передплати за Договором.
З викладеними позивачем твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві вказав, що Виконавець належним чином виконував свої обов'язки по Договору та доклав максимально можливу кількість зусиль для забезпечення виконання умов підписаного між сторонами договору. Окрім того, відповідач звернув увагу суду на той факт, що відповідно до п. 6.6. Договору в разі односторонньої відмови Замовником від виконання зобов'язань по Договору на етапі розробки Продукту, виплачений аванс не повертається, при цьому Виконавець повинен передати отримані матеріали Замовнику.
Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як вже було встановлено судом, 03 червня 2009 року сторонами укладено договір № 0109.1011 відповідно п. 1.1. якого Виконавець зобов'язується за завданням Замовника виконати Роботи, а Замовник зобов'язується оплатити Виконавцеві виконані Роботи у відповідності із умовами Договору.
Пунктом 4.3. Договору передбачено, що розрахунок по Договору проводиться в наступному порядку:
- після погодження та підписання Сторонами Договору та Технічного завдання Замовник сплачує суму у розмірі 9 817,50 грн. на умовах попередньої оплати;
- при відсутності зауважень до виконаних Робіт, залишок у розмірі 9 817,50 грн. Замовник сплачує по закінченні робіт після підписання Акту вводу в експлуатацію та перед підписанням Акту виконаних робіт.
З матеріалів справи вбачається, що Замовник перерахував на Виконавця 9 817,50 грн., як попередньої оплати за розр. Онлайнової інформ. сист. по Договору, що підтверджується платіжним дорученням № 000956 від 13.07.2009р. (копія документу в справі).
Пунктами 5.1., 5.2. Договору встановлено, що виконання Робіт за умовами Договору відбувається згідно Календарного плану (додаток № 2) та вимог Технічного завдання. Після закінчення Робіт (етапи 1-9 згідно Календарного плану) сторони підписують Акт вводу в експлуатацію. Підписанням Акту вводу в експлуатацію Сторони підтверджують, що роботи по Договору, окрім зобов'язань описаних у п. 13 Календарного плану, вважаються виконаними.
Так, з конструкції п.п. 5.1., 5.2. Договору слідує, що виконання Робіт по Договору відбувається згідно, в тому числі, Календарного плану. При цьому, після закінчення Робіт (етапи 1-9 згідно Календарного плану) сторони підписують Акт вводу в експлуатацію. Факт підписання сторонами Акту вводу в експлуатацію є підтвердженням, що роботи по Договору, окрім зобов'язань описаних у п. 13 Календарного плану, вважаються виконаними.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 20.09.2012 року, 20.11.2012 року та 04.12.2012 року судом зобов'язано позивача надати суду належним чином засвідчену копію додатку № 2 до договору № 0109.1011 від 03 червня 2009 року - «Календарний план» (п. 5.1. Договору).
Необхідність витребування «Календарного плану» до Договору зумовлена обставинами встановлення та дослідження судом визначення робіт по Договору, їх етапів.
Всупереч вимогам відповідних ухвал «Календарного плану» до Договору позивачем до суду не представлено.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обґрунтованих доказів порушення Виконавцем робіт/етапів робіт по Договору згідно календарного плану до суду не надано.
З огляду на викладене, не доведеним, в силу п.п. 5.1., 5.2. Договору, є факт невиконання Виконавцем замовлених Замовником робіт по Договору згідно календарного плану. А тому, суд приходить до висновку, що недоведеним з боку позивача є факт понесення Замовником збитків в сумі 9 817,50 грн. сплачені Виконавцю в рахунок передоплати по Договору.
Окрім того, суд зазначає, що частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Пунктом 6.6. Договору встановлено, що в разі односторонньої відмови Замовником від виконання зобов'язань по Договору Замовником на етапі розробки Продукту, виплачений аванс не повертається, при цьому Виконавець повинен передати отримані ним матеріали Замовнику.
Доказів отримання відповідачем листів №№: 78 від 23.05.2012р. та 91 від 22.06.2012р., що є пред'явленням вимоги в аспекті вимог ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, до суду не представлено, а відтак, необґрунтованими є твердження позивача щодо вимог про викання робіт у семиденний строк та про повернення коштів за Договром відповідно (копії листів в справі).
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на все вищевикладене, позовні вимоги є недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 21.01.2013р.
Суддя О.В. Котков