Справа № 2035/11370/2012
Провадження № 2-а/646/33/2013
22.01.2013 року м.Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого -судді Олізаренко С.М.,
при секретарі -Кочуковій О.П.,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Червонозаводського району Харківської міської ради про визнання бездіяльності відповідача протиправною, зобов'язання нарахування та виплати грошової компенсації в розмірі середньої вартості санаторно-курортного лікування за 2012 рік , -
Позивач завернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, в якому просив визнати бездіяльність відповідача протиправною, зобов'язати нарахувати та виплатити йому грошову компенсацію в розмірі середньої вартості санаторно-курортного лікування за 2012 рік.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що йому встановлено ІІІ групу інвалідності та віднесено до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому він має право на пільги, що встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в тому числі і на позачергове щорічне безплатне надання санаторно-курортних путівок або одержання за його бажанням грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні. Однак, на письмове звернення про виплату грошової компенсації за невикористане санаторно-курортне лікування за 2012 рік, відповідач відмовив, у зв'язку з чим позивач і звертається до суду.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги позивача не визнав, в задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі. Тому суд вважає, що відповідно до змісту ст.128 КАС України справа може бути розглянута по суті без участі представника відповідача.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо захисту порушеного права першої категорії особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та стала інвалідом ІІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, на позачергове щорічне безоплатне надання санаторно-курортної путівки або одержання за її бажанням грошової компенсації.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії та йому встановлено IIІ групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з наслідками Чорнобильської катастрофи, що підтверджується експертним довідкою № 019538 та посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (а. с. 5).
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, особам, віднесеним до категорії І надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: 4) позачергове безоплатне надання санаторно-курортних путівок або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України".
В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що в 2012 році він не користувався санаторно-курортною путівкою та відповідно до частини 4 статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на отримання компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні.
В матеріалах справи наявні заяви позивача від 9 грудня 2011р., 11 жовтня 2011р. та 13 липня 2012р., в яких він відмовляється від отримання санаторно-курортної путівки за 2012 рік та просить виплатити йому грошову компенсацію (а.с.6, 7, 18)
Відповідач у відзиві на позов зазначив, що позивач фінансовий документ, що підтверджує оплату санаторно-курортного лікування за власні кошти у 2012 році до управління не надав, тобто не підтвердив факт самостійного санаторно-курортного лікування. Також відповідач послався на відсутність розміру середньої вартості путівки за 2008-2012р.р., встановленого Кабінетом Міністрів України для виплати компенсацій громадянам, які постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. (а.с. 16-17)
Аналіз існуючої нормативної бази для оцінки обґрунтованості заявлених позовних вимог та дій відповідача щодо відмови у виплаті компенсації за невикористану путівку на санаторно-курортне лікування приводиться в даному судовому рішенні станом на час виникнення спірних правовідносин.
Пунктом 4 частини 1 статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції, що діяла до 2013р.) передбачено позачергове безоплатне надання санаторно-курортних путівок або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України.
Зміни, внесені підпунктом 1 пункту 28 розділу II вказаного Закону N 107-VI, були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008. За частиною 3 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Позивач посилається на те, що існує пряма норма закону, яка зобов'язує відповідача платити компенсацію за невикористану санаторно-курортну путівку, проте норма викладена в пункті 4 частини 1 статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»містить посилання на порядок та розміри середньої вартості путівки, які повинен встановлювати Кабінет Міністрів України, та застосовується разом з цілою низкою підзаконних нормативних актів.
Пунктом 1 Положення про організацію оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 800 від 16 травня 2000 року передбачено, що це Положення визначає порядок організації щорічного оздоровлення (санаторно-курортного лікування та відпочинку) громадян, визнаних постраждалими відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відповідно до пункту 17 вказаної постанови у разі самостійної організації санаторно-курортного лікування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується компенсація середньої вартості путівки у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України. Доказів самостійного санаторно-курортного лікування позивач не надав.
Відповідно до ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. А стаття 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" закріплює норму, якою стверджується, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього закону здійснюється за рахунок державного бюджету.
Пунктом 3 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" передбачено, що положення ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України на 2012 рік.
Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок і розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України, що встановлено рішенням Конституційного суду України від 25.01.2012 року № 3- рп/2012.
В 2008-2012 роках окремі постанови про визначення розміру середньої вартості путівки для виплати компенсації особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Кабінетом Міністрів України не приймалися.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8-14,17, 71, 94, 99, 159-164 , 167, 185, 186 КАС України, Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом україни «Про Державний бюджет України на 2012 рік», Положенням про організацію оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 800 від 16 травня 2000 року, суд -
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Червонозаводського району Харківської міської ради про визнання бездіяльності відповідача протиправною, зобов'язання нарахування та виплати грошової компенсації в розмірі середньої вартості санаторно-курортного лікування за 2012 рік залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена.
Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Червонозаводський районний суд м.Харкова.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 цього КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 КАСУ, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя: С.М. Олізаренко