Київський районний суд м. Полтави
Справа № 1609/10222/12
іменем україни
22.01.2013 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Яковенко Н.Л.,
при секретарі Шевченко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Колективного підприємства «Полтавський м'ясокомбінат», Управління державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання права користування жилим приміщенням, -
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 23 листопада 2013 року звернулися до суду з позовом до відповідачів про визнання права користування житловим приміщенням гуртожитку, зобов'язання здійснити реєстрацію місця проживання.
В позовній заяві посилалися на те, що постійно проживають в гуртожитку по АДРЕСА_1, але зареєстровані без зазначення номера кімнати. Реєстрація місця проживання без зазначення номера кімнати порушує їх право. Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області своїм листом повідомило, що з питань закріплення права користування кімнатами з подальшою реєстрацією місця проживання необхідно звертатися до суду.
Просили суд визнати за ними право безстрокового користування на законних підставах житловим приміщенням в гуртожитку, а саме кімнатою НОМЕР_1, жилою площею 17,6 м2 та площею спільного користування 21,13 м2, що становить загальну площу - 38,73 м2, яка знаходиться в будинку АДРЕСА_1 з 22 грудня 2006 року.
Також просили суд зобов'язати Управління державної міграційної служби України в Полтавській області здійснити реєстрацію їх в кімнаті НОМЕР_1, жилою площею 17,6 м2 гуртожитку, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1 з 22 грудня 2006 року, тобто з дати отримання ордера та поселення в даній кімнаті.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 22 січня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до КП «Полтавський м'ясокомбінат», Управління державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання права користування жилим приміщенням за заявою позивачів в частині вимог про визнання права користування площею спільного користування 21,13 кв.м. залишені без розгляду.
В судовому засіданні позивачі позов підтримали, пославшись на викладені в позовній заяві обставини.
Інші особи в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, подавали до суду заяви з проханням розглядати справу без їх участі.
Суд, заслухавши пояснення позивачів, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі ордера № 17 від 22 грудня 2006 року надано право на зайняття жилої площі в кімнаті НОМЕР_1 в гуртожитку по АДРЕСА_1 (а.с.10) на склад сім'ї: ОСОБА_2 (чоловік), ОСОБА_3 (син).
Оплату комунальних послуг і послуг за утримання будинку гуртожитку та прибудинкової території позивачі здійснюють на підставі договору № 50 від 01 жовтня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 з КП «Полтавський м'ясокомбінат»(а.с.12).
Згідно довідки КП «Полтавський м'ясокомбінат»від 19 листопада 2012 року № 34 ОСОБА_1, яка проживає в кімнаті НОМЕР_1, заборгованості за комунальні послуги не має (а.с.17).
Як вбачається з довідки (виписки з домової книги про склад сім'ї та прописку) №123 від 31.10.2012 року, виданої КП «Полтавський м'ясокомбінат», позивачі постійно проживають в кімнаті НОМЕР_1 в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, і зареєстровані в даному будинку.
Таким чином судом встановлено, що в правомірному користуванні позивачів перебуває житлова площа в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, а саме в кімнаті НОМЕР_1.
З доданих до справи доказів не вбачається, що відповідачі порушують, не визнають або оспорюють право позивача користуватися вказаним жилим пріміщенням.
Навпаки, той факт, що відповідачем КП «Полтавський м'ясокомбінат»з ОСОБА_1 як наймачем кімнати НОМЕР_1 укладено договір про надання комунальних послуг і послуг з утримання гуртожитку та прибудинкової території, суд розцінює як дії, що свідчать про визнання за позивачем права користування кімнатою.
Посилання позивачів в судовому засіданні на те, що з даним позовом звернулися до суду для забезпечення в подальшому реалізації права на приватизацію житла, суд до уваги не бере.
При цьому суд керується положеннями ч.1 ст.3 ЦПК України, згідно якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Жодним із досліджених в судовому засіданні доказів не встановлено факту порушення, невизнання чи оспорення відповідачами права позивача на користування житловим приміщенням та приміщенням спільного користування в гуртожитку.
Згідно ч.2 ст.128 ЖК України жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету.
Відповідно до п.15 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого Постановою Ради міністрів Української РСР від 3 червня 1986 р. № 208, жила площа в гуртожитку не підлягає обміну, розділу, бронюванню і здачі в піднайом.
Рішення щодо розподілення житлової площі в гуртожитках віднесено виключно до компетенції адміністрації підприємства, установи, організації.
Пунктом 19 Примірного положення про гуртожитки також передбачено, що мешканцям гуртожитку забороняється самовільно переселятися з одного приміщення в інше. Передбачено, що переселення в разі необхідності громадян з одного жилого приміщення в інше в даному гуртожитку провадиться за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації та профспілкового комітету і комітету комсомолу з видачею нового ордера.
На підставі викладеного в задоволенні позовних вимог про визнання за позивачами права постійного та безстрокового користування вказаною кімнатою необхідно відмовити.
Також необхідно звернути увагу на наступне.
Главою 4 Житлового кодексу України передбачено надання особі житлової площі в гуртожитку, а не житлових приміщень.
Стаття 128 ЖК України передбачає порядок надання жилої площі в гуртожитках.
Статтею 129 ЖК України передбачено, що на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу (але не в житлове приміщення).
Порядок користування жилою площею в гуртожитках згідно ст.130 ЖК України визначається законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Згідно п.4 вказаного вище Примірного положення про гуртожитки гуртожитки підрозділяються на два види:
для проживання одиноких громадян (жилі приміщення знаходяться у спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних стосунках);
для проживання сімей (жилі приміщення, що складаються з однієї чи кількох кімнат, перебувають у відособленому користуванні сімей).
У гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян, при необхідності, з дозволу виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів можуть бути виділені приміщення для проживання сімей. Ці приміщення повинні розташовуватися в окремих під'їздах (секціях) жилого будинку.
Гуртожиток за адресою: м.Полтава, площа Павленківська, 18 є гуртожитком для проживання одиноких громадян.
Тому позивачі були вселені саме в житлове приміщення в гуртожитку.
Згідно вимог ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання. При цьому встановлено перелік документів, який має бути подано для реєстрації особи.
На час розгляду справи місце проживання позивачів зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»у разі зміни адреси житла в межах адміністративно-територіальної одиниці особа або її законний представник повинні письмово повідомити про це орган реєстрації протягом десяти днів.
Статтею 10 наведеного Закону передбачено, що у разі внесення під час реєстрації помилкових відомостей про особу орган реєстрації зобов'язаний на підставі поданих особою або її законним представником достовірних відомостей внести необхідні зміни до реєстраційного обліку протягом семи днів.
Оскільки позивачі продовжують проживати за адресою: м. Полтава, вул. площа Павленківська, 18, тобто, місця свого проживання не змінили, помилки при реєстрації місця проживання позивачів органом реєстрації допущені не були, підстави для реєстрації або перереєстрації місця проживання позивачів відсутні.
Не ґрунтується на законі і позовна вимога щодо здійснення реєстраційних дій з попереднього періоду - з 22 грудня 2006 року, як про це просять позивачі.
Судом не встановлено жодного порушення права позивача відповідачем УДМС України в Полтавській області.
Відповідно, не підлягає до задоволення і вимога позивачів зобов'язати УДМС України в Полтавській області зареєструвати їх місце проживання в кімнаті НОМЕР_1.
На підставі викладеного, в задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову, не підлягають відшкодуванню понесені позивачами судові витрати.
Керуючись ст.ст. 209, 213-215 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Колективного підприємства «Полтавський м'ясокомбінат», Управління державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання права користування жилим приміщенням відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий Н.Л.Яковенко