Справа № 1-кп-7/13
24 січня 2013 року
Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого-судді Степанової О.С.,
при секретарі Кириленко Н.В.,
за участю прокурора Браги В.В.,
обвинуваченої ОСОБА_1,
захисника - адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Обухові кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Лайдзенськ Талсінського району Латвійської СРСР,громадянки України, яка проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судима, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України,-
Відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_1, являючись службовою особою, неналежно виконуючи обов'язки касира фінансово-економічної служби військової частини А0704, що дислокується у м. Васильків Київської області, діючи в порушення п.3.1.3 Положення з бухгалтерського обліку в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21 червня 2007 року №363 та п.8.1.8 Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 12 листопада 2010 року №590 (діючого до нього наказу Міністра оборони України №625 від 28.10.2006 року) під час проведення у період березня 2010 року -листопада 2011 року у військовій частині А0704 виплати надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України, з каси фінансово-економічної служби військової частини А0704 указані вище грошові кошти за роздавальними відомостями отримувачам під особистий підпис не видавала, а передавала їх командиру військової частини А0704 полковнику ОСОБА_3, помічнику начальника центру з фінансово-економічної роботи-начальнику фінансово-економічної служби військової частини А0704 капітану ОСОБА_4 та його заступнику ОСОБА_5, внаслідок чого указані вище особи діючи повторно та за попередньою змовою групою осіб за пособництва ОСОБА_6, упродовж з березня 2010 року по листопад 2011 року, шляхом службового підроблення, заволоділи указаними грошовими коштами у загальній сумі 7006279,87 грн., внаслідок чого спричинено тяжкі наслідки, тобто шкоду, що у п'ятсот та більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян. Злочинними діями ОСОБА_1 матеріальної шкоди не завдано.
Такі умисні дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст. 367 ч. 2 КК України, як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.
13.12.2012 року в м. Києві між в.о. начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу прокуратури Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Браги В.В., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №42012100330000004 від 22.11.2012 року та підозрюваною ОСОБА_1 в присутності її захисника -адвоката ОСОБА_2 укладена угода про визнання винуватості.
У зв'язку з певною опискою, що була допущена у зазначеній угоді від 13.12.2012 року, 22.01.2012 року між між в.о. начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу прокуратури Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Браги В.В. та обвинуваченою ОСОБА_1 в присутності її захисника -адвоката ОСОБА_2 укладена угода про визнання винуватості, яка була надану суду 23.01.2013 року під час проведення підготовчого провадження.
Згідно вказаної угоди ОСОБА_1 беззастережно та у повному обсязі визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за ст. 367 ч. 2 КК України в обсязі повідомленої їй підозри 04.12.2012 року. Крім того, ОСОБА_1 зобов'язалася співпрацювати зі стороною обвинувачення у кримінальних провадженнях стосовно ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 а саме давати правдиві достовірні та повні показання, що викривають співучасть ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_8 у заволодінні грошовими коштами та службового підроблення, пособництва у цьому ОСОБА_6, а також вчинення ОСОБА_9 окремого злочину. Приймати участь у судовому провадженні в цих кримінальних провадженнях та вчиняти будь-які інші дії пов'язані із викриттям указаних осіб причетних до заволодіння коштами військової частини А0704 та підробки документів з цього приводу, сприяти у розшуку викрадених грошових коштів. Обвинувачена ОСОБА_1 зобов'язалася сумлінно співпрацювати, відповідаючи на всі поставлені питання правдиво та повною мірою, а й добровільно надавати всю інформацію у кримінальних провадженнях стосовно ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_9, а також не замовчувати факти щодо вчинення кримінальних правопорушень.
Крім того, згідно вказаної угоди між сторонами було узгоджене покарання, яке слід призначити обвинуваченій ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки із звільненням відбування основного покарання з випробувальним строком на 2 роки, а також призначенням додаткової міри покарання у вигляді заборони обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік та штраф у розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Крім того, обвинувачена ОСОБА_1 зобов'язана не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, щоквартально з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходив з наступного.
Згідно ст. 314 ч. 3 п. 1 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ст. 469 ч. 4 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Так, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачена ОСОБА_1 визнала себе винуватою, відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч. 2 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.
З огляду на викладене, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 -щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, викриття інших осіб у вчиненні злочинів та співпраця зі стороною обвинувачення, відсутність обставин що обтяжують покарання ОСОБА_1, з урахуванням також положень ст.ст. 75-77 КК України, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди від 22.01.2013 року про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченою ОСОБА_1 і призначення останній узгодженої сторонами міри покарання.
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду укладену 22.01.2013 року між в.о. начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу прокуратури Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Брагою В.В., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №42012100330000004 від 22.11.2012 року та обвинуваченою ОСОБА_1 про визнання винуватості.
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України, і призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік зі сплатою штрафу в розмірі 4250 грн. 00 коп.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, якщо вона протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов'язки.
У відповідності до п.п.2, 3, 4 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, щоквартально з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави Україна (м. Обухів, р/р31213206700449, Код ЄДРПОУ 37851055, Банк одержувача УДК в Київській області, МФО банку 821018) процесуальні витрати в сумі 5213 грн. 38 коп.
Запобіжний захід - підписку про невиїзд з постійного місця проживання після набрання вироком законної сили скасувати.
Арешт накладений на майно ОСОБА_1 згідно постанови старшого слідчого військової прокуратури Центрального регіону України Білоусова Є.О. від 18 липня 2012 року - скасувати.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.
Суддя