Справа № 1510/7864/12
Провадження № 1/500/93/13
Іменем України
24 січня 2013 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого -судді Яковенка І.І.,
за участю: секретаря судового засідання Ткачової В.В.,
прокурора Воробйової І.В.,
потерпілих: ОСОБА_1,
ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в м. Ізмаїлі Одеської області кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_5, що народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Суклея Слобозейського району Республіки Молдова, громадянки України, молдаванки, із нескінченою середньою освітою, не заміжньої, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2,
раніше судимої:
30.03.2012 р. Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з випробуванням строком на один рік,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст.185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України,
встановив:
ОСОБА_5, будучи засудженою вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 30.03.2012 р. за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до трьох років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільненою від відбування покарання з випробуванням строком на один рік, на шлях виправлення не стала та в період іспитового строку знов вчинила умисні корисливі злочини проти власності за наступних обставин.
1. Так, 26 липня 2012 року, приблизно о 14:00 годині, більш точний час встановити не надалось можливим, в м. Ізмаїлі Одеської області ОСОБА_5, діючи повторно, умисно, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу таємно проникла до приміщення дитячої групи № 6, розташованої на першому поверсі дитячого садочку «Парус», що знаходиться на вул. Перекопської дивізії, 51, звідки із дамської сумки, що знаходилася на шафці роздягальні, таємно викрала:
-гаманець, вартістю 20 грн.;
-гроші в сумі 20 грн.;
-мобільний телефон марки «Самсунг», вартістю 210 грн., з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходилися грошові кошти в сумі 10 грн.;
-дві банківські картки «Укрексімбанку», на поновлення яких витрачено по 35 грн. за кожну, загальною сумою 70 грн.;
-1 банківська картка «ПриватБанку», на поновлення якої придбана сім-картка, вартістю 25 грн.,
що належали ОСОБА_3, завдавши їй шкоду на загальну суму 380 грн., після чого з викраденим з місця злочину зникла, розпорядившись ним на власний розсуд.
2. Крім того, 31 липня 2012 року, приблизно о 10:00 годині, більш точний час встановити не надалось можливим, в м. Ізмаїлі Одеської області ОСОБА_5, діючи повторно, умисно, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу таємно проникла до приміщення дитячої групи № 8, розташованої на першому поверсі дитячого садка «Парус», що знаходиться на вул. Перекопської дивізії, 51, звідки зі столу таємно викрала мобільний телефон «Нокіа-98», вартістю 4 000 грн., з карткою пам'яті, вартістю 80 грн., з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Білайн», вартістю 25 грн., та сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Діджус», вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходилися грошові кошти в сумі 5 грн., що належали ОСОБА_2, завдавши їй шкоду на загальну суму 4 135 грн., після чого з викраденим з місця злочину зникла, розпорядившись ним на власний розсуд.
3. Далі, в середині серпня 2012 року, приблизно о 10:00 годині, більш точний час встановити не надалось можливим, в м. Ізмаїлі Одеської області ОСОБА_5, діючи повторно, умисно, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу таємно проникла до приміщення молодшої групи, розташованої на першому поверсі дитячого садка «Веселка», що знаходиться по вул. Клушина, звідки із сумки, що знаходилася на стільці, розташованому поблизу письмового столу в групі, таємно викрала гаманець, вартістю 150 грн., з банківською карткою «Укрексімбанку», на поновлення якої витрачені грошові кошти в сумі 35 грн., грошима в сумі 30 грн., що належали ОСОБА_6, завдавши їй шкоду на загальну суму 215 грн., після чого з викраденим з місця злочину зникла, розпорядившись ним на власний розсуд.
4. Далі, 03 вересня 2012 року, приблизно о 10:30 годині, більш точний час встановити не надалось можливим, в м. Ізмаїлі Одеської області ОСОБА_5, діючи повторно, умисно, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу таємно проникла до приміщення молодшої групи, розташованої на першому поверсі дитячого садка «Сонечко», що знаходиться по вул. А. Холостякова, звідки із сумки, що знаходилася на стільці, розташованому біля письмового столу в групі, таємно викрала гаманець, вартістю 50 грн., з карткою «Укрексімбанку», на поновлення якої витрачені грошові кошти в сумі 20 грн., грошима в сумі 307 грн., що лежали ОСОБА_7, завдавши їй шкоду на загальну суму 377 грн., після чого з викраденим з місця злочину зникла, розпорядившись ним на власний розсуд.
5. Далі, 04 вересня 2012 року, приблизно о 10:30 годині, більш точний час встановити не надалось можливим, ОСОБА_5, діючи повторно, умисно, із корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу таємно проникла до групи № 1 дитячого дошкільного закладу «Барвінок», розташованого по вул. Куликова в м. Ізмаїлі Одеської області, і із дамської сумки, що знаходилася на столі у вказаному приміщенні, таємно викрала:
-гаманець, вартістю 80 грн.;
-грошові кошти в сумі 16 грн.;
-дисконтну картку магазину «Фокстрот»вартістю 60 грн.;
-дисконтну картку магазину «Ельдорадо»вартістю 70 грн.;
-один долар США вартістю 8 грн.;
-купюру номіналом 1 грн.;
-три китайські монети вартістю 5 грн.;
-банківську картку «Укрексімбанку», на рахунку якої знаходилися грошові кошти в сумі 4 200 грн., що належали ОСОБА_8, після чого, скориставшись пін-кодом вказаної картки, що знаходився у гаманці, зняла з неї та викрала грошові кошти в сумі 2 050 грн., завдавши ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 2 290 грн., після чого з викраденим з місця злочину зникла, розпорядившись ним на власний розсуд.
6. Далі, 06 вересня 2012 року, приблизно о 10:00 годині, більш точний час встановити не надалось можливим, ОСОБА_5, діючи повторно, умисно, із корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу таємно проникла до групи № 8 дитячого дошкільного закладу «Дзвіночок», розташованого по вул. Нахімова, 114 в м. Ізмаїлі Одеської області, і із дамської сумки, що знаходилася на спинці стільця у вказаному приміщенні, таємно викрала:
-гаманець, вартістю 30 грн.;
-3 банківських картки «ПриватБанку», вартістю по 30 грн. кожна, на суму 90 грн.;
-грошові кошти в сумі 50 грн.;
-1 картка «Укрексімбанку», вартістю 30 грн., на рахунку якої знаходилися грошові кошти в сумі 1 250 грн., що належали ОСОБА_9, після чого скориставшись пін-кодом вказаної картки, що знаходився у гаманці, зняла з неї та викрала грошові кошти в сумі 1 250 грн., завдавши ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 1 450 грн., після чого з викраденим з місця злочину зникла, розпорядившись ним на власний розсуд.
7. Крім того, 02 листопада 2012 року, приблизно о 12:30 годині, більш точний час встановити не надалось можливим, в м. Ізмаїлі Одеської області ОСОБА_5, діючи повторно, умисно, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу таємно проникла в квартиру АДРЕСА_3, звідки таємно викрала наручний годинник «Ролекс», вартістю 2 500 грн. та дитячу сумку, вартістю 50 грн., що належали ОСОБА_10, завдавши йому матеріальну шкоду на загальну суму 2 550 грн., однак не змогла довести свій злочинний намір до кінця з причин, що не залежали від її волі, оскільки не вчинила всіх дій, які вважала за необхідне для доведення злочину до кінця, тому як була затримана на місці злочину власницею квартири ОСОБА_11
В судовому засіданні підсудна ОСОБА_5 повністю визнала себе винною в обсязі пред'явленого їй обвинувачення. В ході судового слідства вона детально розповіла про обставини злочинів та щиро розкаялася в їх вчиненні, не піддавши сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному висновку. Позовні вимоги потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про стягнення з неї матеріальної шкоди, завданої злочинами, у розмірах відповідно 380 грн., 4 135 грн., 327 грн., 2 290 грн. та 1 450 грн., визнала в повному обсязі та не оспорювала їх розміри.
По епізоду викрадення майна, що належить потерпілій ОСОБА_3, підсудна ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що 26 липня 2012 року, вона прийшла в дитячий садок «Парус», де на першому поверсі зайшла у приміщення однієї з груп, де з шавки із сумки достала косметичку, в якій були картки та мобільний телефон, які вона викинула на біля дитячого садка.
По епізоду викрадення майна, що належить потерпілій ОСОБА_2, підсудна ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що 31 липня 2012 року, приблизно о 10:00 годині, вона прийшла в дитячий садок «Парус»та піднялася до кабінету завідуючої дитячого садка. З правого боку знаходилася група, де нікого не було, зайшовши до якої, вона взяла мобільний телефон та пішла. Потім цей мобільний телефон вона продала у м. Києві перехожому за 100 грн.
По епізоду викрадення майна, що належить потерпілій ОСОБА_4, підсудна ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що приблизно в серпні 2012 року, вона прийшла до дитячого садка «Веселка», і пройшовши до однієї з груп, з сумки, що висіла на стільці витягла гаманець, з якого взяла 30 грн.
По епізоду викрадення майна, що належить потерпілій ОСОБА_7, підсудна ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що 03 вересня 2012 року, в дитячому садочку «Сонечко», одній з груп на першому поверсі, з сумки, викрала гаманець, в якому знаходилися гроші в сумі 307 грн., а також банківська картка.
По епізоду викрадення майна, що належить потерпілій ОСОБА_8, підсудна ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що 04 вересня 2012 року в дитячому садку «Барвінок»на другому поверсі з однієї з груп взяла сумку, з якої витягла гаманець з банківською карткою та листком паперу, на якому був написаний пін-код. Сумку вона поклала біля квітів та вийшла з дитячого садка. З гаманця вона взяла гроші, а у банку зняла гроші з картки приблизно дві тисячі грн.
По епізоду викрадення майна, що належить потерпілій ОСОБА_9, підсудна ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що 06 вересня 2012 року, вона прийшла до дитячого садочку «Дзвіночок», розмовляла з завідуючою, після чого в одній з груп, з сумки, що висіла на стільці викрала гаманець. В гаманці знаходилися гроші в сумі 50 грн. та картка з пін-кодом.
По епізоду замаху на викрадення майна, що належить потерпілому ОСОБА_10, підсудна ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що 02 листопада 2012 року вона зайшла у загальний двір по АДРЕСА_4, відчинила двері однієї з квартир, зайшла та взяла в руки дитячу сумку та годинник, але в цей момент вийшла хазяйка та господарі квартири викликали співробітників міліції, які її затримали.
Відповідно до п. 11 Розділу ХІ «Перехідні положення»Кримінального процесуального кодексу України, кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій і Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Кодексом. Таким чином, враховуючи, що наявна кримінальна справа надійшла до суду до набрання чинності КПК України, то суд вважає за необхідне у цій справі керуватися положенням КПК України 1960 р.
Приймаючи до уваги повне визнання підсудною ОСОБА_5 своєї вини в обсязі пред'явленого їй обвинувачення, а також те, що вона не піддавала сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному висновку, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності та істинності позиції підсудної. У зв'язку з чим, згідно ч. 3 ст. 299 КПК України 1960 р., суд, за згодою учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розмірів цивільних позовів, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом підсудної ОСОБА_5, допитом потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_8, а також дослідженням доказів, що стосуються особи підсудної. При цьому судом роз'яснено учасникам судового розгляду, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Крім повного визнання своєї вини підсудною ОСОБА_5, її вина також підтверджується показаннями потерпілих.
Так, потерпіла ОСОБА_8, в судовому засіданні пояснила, що у вівторок, в вересні 2012 року, вона приблизно о 09:45 годині вивела дітей на прогулянку, в приміщенні групи залишилася няня та прибирала. Коли об 11:30 годині вона поверталася до групи, то в коридорі побачила свою сумку, а коли перевірила вміст своєї сумки, то виявила відсутність свого гаманця, в якому крім іншого знаходилися гроші та пін-код картки, а в самій сумці не вистачало банківської картки. Вона пішла до бухгалтера, і та заблокувала банківську картку. О 10:15 годині, поблизу технікуму з її картки були зняті 2 000 грн. Також потерпіла ОСОБА_8 пояснила, що вкрадені речі та гроші їй не повернуті, шкода не відшкодована, у зв'язку з чим просить стягнути з підсудної ОСОБА_5 2 290 грн. в якості відшкодування шкоди, завданої злочином.
Потерпіла ОСОБА_2, в судовому засіданні пояснила, що вранці в липні 2012 року, вона вийшла з групи, а коли повернулася, то побачила, що зник один з двох її мобільних телефони марки «Нокія». Електрик бачив, як до завідуючої дитячого садка підіймалася дівчина циганської національності. Також потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що вкрадений телефон їй не повернутий, його вартість не відшкодована, у зв'язку з чим просить стягнути з підсудної ОСОБА_5 4 135 грн. в якості відшкодування шкоди, завданої злочином.
Потерпіла ОСОБА_3, в судовому засіданні пояснила, що в кінці липня 2012 року, вона прийшла на роботу і залишила свою сумку в шафці. Після роботи вона взяла сумку і виявила, що зник її гаманець, в якому знаходилися всі її банківські картки. Також потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що вкрадене їй не повернуте, вартість вкрадених речей не відшкодована, у зв'язку з чим просить стягнути з підсудної ОСОБА_5 380 грн. в якості відшкодування шкоди, завданої злочином.
Потерпіла ОСОБА_4, в судовому засіданні пояснила, що приблизно в середині серпня 2012 року, в першій половині дня, вона виходила з дітьми на прогулянку, приміщення групи залишалося відчиненим. Помічник вихователя заходила до приміщення групи, та побачила там циганку. Після роботи, вона виявила, що з її сумки зник її гаманець, в якому знаходилися 30 грн. та банківська картка. Також потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що від заявленого нею цивільного позову вона відмовляється, просить залишити його без розгляду, претензій до підсудної у неї немає.
Таким чином, суд вважає, що зазначені докази є належними, допустимими та достовірними, а в сукупності вони є достатніми та взаємопов'язаними для постановлення обвинувального вироку.
Тому суд вважає доведеною винність ОСОБА_5 у вчиненні нею злочинів, та кваліфікує її дії за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у приміщення; а також за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст.185 КК України як замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, яке особа не довела до кінця з причин, що не залежали від її волі, не вчинивши при цьому усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.
При призначенні покарання підсудній ОСОБА_5, суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винної, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Підсудна ОСОБА_5 вчинила тяжкі злочини.
ОСОБА_5 за місцем проживання дільничним інспектором характеризується негативно (т. 2 а.с. 120).
До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_5, суд відносить з'явлення із зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, а також вчинення злочину жінкою в стані вагітності.
Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_5, суд не вбачає.
При призначенні покарання суд також враховує, що відповідно до медичної довідки від 23.11.2012 р., ОСОБА_5 перебуває у стані вагітності, 23 -24 тижні, перші роди, загроза не виношування (т. 2 а.с. 176).
При призначенні покарання підсудній ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, суд також враховує вимоги ч. 3 ст. 68 КК України, відповідно до яких, за вчинення замаху на злочин строк чи розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку чи розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
З урахуванням вказаних обставин, суд у відповідності до вимог кримінального закону та передбачених цим законом санкцій вважає, що винній ОСОБА_5 необхідно для її виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів призначити покарання у вигляді позбавлення волі.
Вказані обставини справи дають підстави суду визначити підсудній ОСОБА_5 покарання в силу ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів із застосуванням принципу поглинання менш суворого покарання більш суворим.
При призначенні покарання підсудній ОСОБА_5 суд враховує те, що вона вчинила злочини в період встановленого їй іспитового строку вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 30 березня 2012 року, яким вона засуджена за ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до трьох років позбавлення волі, в силу ст. 75 КК України з випробуванням строком на один рік. Суд також враховує, що призначене ОСОБА_5 покарання по вказаному вироку у вигляді трьох років позбавлення волі не відбуте нею повністю.
У зв'язку із зазначеним вчинення підсудною ОСОБА_5 злочину в період встановленого їй іспитового строку слід розцінювати як порушення нею умов застосування ст.75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Тому суд приходить до висновку про те, що в силу ч. 3 ст. 78 КК України підсудній ОСОБА_5 слід призначити покарання за правилами, передбаченими ст. 71 КК України, а саме за сукупністю вироків.
Вказані висновки суду повністю збігаються з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в абз. 4 п. 10 його постанови від 24.10.2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»в редакції від 06.11.2009 р., відповідно до яких частиною 2 статті 75 КК передбачено, що суд за наявності визначених законом підстав може ухвалити рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Виходячи з цих положень закону, а також зі змісту частини 3 статті 78 КК, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.
Таким чином, в силу ст. 71, ч. 2 ст. 75, ч. 3 ст. 78 КК України підсудній ОСОБА_5 із повністю невідбутого нею покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, призначеного їй за вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 30 березня 2012 року, яким вона засуджена за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до трьох років позбавлення волі, слід частково приєднати до покарання, призначеного за даним вироком, три місяці позбавлення волі.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 затримувалася по даній справі 02 листопада 2012 року, що підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 02.11.2012 р. (т. 1 а.с. 94 -95), та утримувалася під вартою відповідно до постанови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05.11.2012 р. (т. 2 а.с. 18 -19), якою відносно неї був обраний запобіжний захід у вигляді взяття під варту, до 07 грудня 2012 року, коли Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області ОСОБА_5 був змінений запобіжний захід з взяття під варту на підписку про невиїзд. Приймаючи до уваги, що ОСОБА_12 перебуває у стані вагітності та є загроза не виношування (т. 2 а.с.176), а в Ізмаїльському слідчому ізоляторі немає умов для утримання вагітних жінок, які мають патології (т. 2 а.с. 175), суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили запобіжний захід у відношенні ОСОБА_5 залишити без змін - у вигляді підписки про невиїзд, у зв'язку з чим, в строк її покарання у вигляді позбавлення волі слід зарахувати строк тримання її під вартою з 02.11.2012 р. по 07.12.2012 р.
При вирішенні цивільних позовів, пред'явлених потерпілими ОСОБА_3 про стягнення 380 грн. (т. 1 а.с. 193), ОСОБА_2 про стягнення 4 135 грн. (т. 1 а.с. 129), ОСОБА_7 про стягнення 327 грн. (т. 2 а.с. 63), ОСОБА_8 про стягнення 2 290 грн. (т. 1 а.с.24), а також ОСОБА_9 про стягнення 1 450 грн. (т. 1 а.с. 51) з підсудної ОСОБА_5 в якості відшкодування завданої злочинами майнової шкоди, суд керується положеннями ст. 1166 ЦК України, відповідно до яких майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Таким чином, із вказаної норми права випливає, що майнову шкоду, завдану потерпілим ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, повинна відшкодувати підсудна ОСОБА_5, яка вчинила злочини, в результаті яких і виникла у потерпілих майнова шкода, її вина повністю доведена вищенаведеними доказами, які були досліджені судом.
Так, судом встановлено, що підсудна ОСОБА_5 таємно викрала майно, що належить потерпілим ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, чим завдала останнім матеріальні збитки у сумі відповідно 380 грн., 4 135 грн., 327 грн., 2 290 грн. та 1 450 грн., які складаються з розміру викрадених грошових коштів, вартості вкраденого майна, а також витрат на поновлення банківських карток.
Тому, враховуючи вказані положення чинного законодавства, а також встановлені судом обставини справи, цивільні позови потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про стягнення з підсудної ОСОБА_5 відповідно 380 грн., 4 135 грн., 327 грн., 2 290 грн. та 1 450 грн. в якості відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочинами, підлягають задоволенню у повному обсязі. Підсудна ОСОБА_5 цивільні позови визнала повністю.
Потерпіла ОСОБА_4 свій цивільний позов до ОСОБА_5 про стягнення 215 грн. матеріальної шкоди (т. 2 а.с. 37) не підтримала, просила залишити його без розгляду, претензій матеріального та морального характеру до підсудної ОСОБА_5 не має.
Питання про речові докази підлягає вирішенню у відповідності до ст. 81 КПК України 1960 р., а саме: годинник чоловічий «Ролекс»та косметичку червоного кольору, які знаходяться на зберіганні під розпискою у потерпілого ОСОБА_10 (т. 1 а.с. 218, 219), -необхідно повернути законному володільцю, а саме потерпілому ОСОБА_10, залишивши їх у нього.
Керуючись п. 11 Розділу ХІ «Перехідні положення»КПК України,
ст. ст. 321 -324, 332 КПК України 1960 р., суд -
засудив:
ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання:
-за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на три роки три місяці;
-за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на три роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_5 за сукупністю злочинів визначити покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі строком на три роки три місяці.
В силу ст. 71 КК України ОСОБА_5 із повністю невідбутого нею покарання у вигляді трьох років позбавлення волі за вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 30 березня 2012 року частково приєднати до покарання, призначеного за даним вироком, три місяці позбавлення волі, та остаточно ОСОБА_5 до відбування визначити покарання у вигляді трьох років шести місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без змін -підписку про невиїзд.
Строк покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту виконання вироку та фактичного її затримання, зарахувати їй в строк покарання строк тримання її під вартою з 02 листопада 2012 року по 07 грудня 2012 року.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 380 грн. в якості відшкодування завданої матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 4 135 грн. в якості відшкодування завданої матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 327 грн. в якості відшкодування завданої матеріальнозї шкоди.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 2 290 грн. в якості відшкодування завданої матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_9 1 450 грн. в якості відшкодування завданої матеріальної шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення 215 грн. матеріальної шкоди залишити без розгляду.
Речові докази у справі, а саме: годинник чоловічий «Ролекс»та косметичку, червоного кольору, які знаходяться на зберіганні під розпискою у потерпілого ОСОБА_10 (т. 1 а.с. 218, 219), -повернути законному володільцю, а саме потерпілому ОСОБА_10, залишивши їх у нього.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Ізмаїльського міськрайонного суду І.І. Яковенко